Караючий меч Ситника: чому Антикорупційний суд не повинен виконувати забаганки НАБУ

Ідея створення ВАС спочатку зводилася до дуже примітивного правила: невинність людини не має значення, так як в боротьбі з корупцією повинні сісти всі. Якщо когось назвали корупціонером, він - приречений, покарання невідворотне. Власне, це і сталося з колишнім нардепом від Блоку Петра Порошенка Олександром Черненком, якого звинуватили в незаконному отриманні компенсації за оренду житла в Києві. Те, що в ВАС його точно визнають винним, ймовірно, Черненко усвідомлював, і тому підняв руки і здався на милість Спеціалізованої антикорупційної прокуратурі, яка із задоволенням уклала угоду. Після чого ВАС автоматично прийняв вердикт - винен, три роки позбавлення волі з випробувальним терміном. Втім, в цій історії відбулося небачена подія: одна з суддів проявила принциповість. Лариса Задорожна виклала окрему думку, з якого випливає, що Черненко не винен, тому що відсутній склад злочину, який йому інкримінувала САП. Власне, тому в Спеціалізованій антикорупційної прокуратурі так легко пішли на цю угоду.

Щоб зрозуміти, що сталося, коротко про суть звинувачення. Всі народні депутати мають право на компенсацію житла, якщо вони не забезпечені житлом в Києві або 30-кілометрової столичної зоні. Коли народний депутат звертався за компенсацією йому житла (а на думку САП, підстав для цього не було, оскільки формально у вже колишньої дружини Черненка Зоряни Скалецького було житло в Києві), то САП розцінив факт звернення як зловживання владою. Втім, на думку юристів, така кваліфікація - примітивна, тому що не вписується в склад злочину, який визначає зловживання владою.

У чому зловживання з боку Черненко - незрозуміло. Якщо вже на те пішло, то набагато точніше цієї історії - в разі навмисних дій нардепа - послужила б кваліфікація статті про шахрайство.

Суддя Задорожна в своїй особливій думці поставила одне-єдине питання: а які владні повноваження були реалізовані колишнім нардепом Черненком? Парадокс ситуації полягає в тому, що відповіді на це питання у антикорупційних прокурорів немає.

Чому ж стаття про зловживання владою така живуча? Тому що НАБУ і САП також є... жертвами боротьби з корупцією. Народ вимагає кримінальних проваджень, а вони їх і видають. І з цим пов'язана така класифікація - стаття «шахрайство» просто не підходить для антикорупційних органів. Такими справами займається поліція.

Тепер же у Ситника знайшли «золоту жилу»: 28 народних депутатів отримали компенсації, а це вже 28 кримінальних проваджень. В один момент - і миттєве покращення статистики. Тому НАБУ і САП самі перетворилися в обманщиків і займаються процесуальним шахрайством. І судячи з позиції судді Лариси Задорожньої, в Вищому антикорупційному суді потроху стали прозрівати від шахрайських дій «антикорупціонерів» Ситника і Холодницького.

Іван Сергієнко