Економіка Шериф

Керівництву холдингу Шериф загрожує від 5 років тюрми за привласнення державних коштів України

13:00 18 кві 2024.  1668 Читайте на: УКР РУС

На керівництво компанії Шериф відкрили кримінальну справу за привласнення державних коштів, проте компанія продовжить отримувати гроші з бюджету. Фігурантам може загрожувати від 5 до 8 років позбавлення волі.

Охоронна компанія ексдепутата Київради Дмитра Стрижова засвітилася у новому кримінальному провадженні. На охороні державного лісового господарства у західних областях освоїли зайві 420 тисяч гривень, але це лише верхівка айсберга. За подібний злочин фігуранти можуть сісти до  в’язниці на 5-8 років. Та компанія вирішила стати на потік в отриманні державних грошей. При цьому складається враження, що фірми з групи компаній Шериф порушують трудове законодавство, сплачують робітникам мінімальні зарплати або навіть менше та відповідно не доплачують податки у бюджет Української держави, яка воює.

Державні тендери - коритце для Стрижових

25 березня 2024 року Печерське районне управління поліції Києва відкрило кримінальне провадження №12024100060000677 в ЄРДР за фактом можливого завдавати збитків державі на 420 тис. грн (ст. 191 ч. 4 Кримінального кодексу України) з боку відомої охоронної компанії з Києва “Шериф”. Офіс Генерального прокурора відкрив кримінальне провадження №42024000000000520 за цим же епізодом. А ще Бюро економічної безпеки відкрило провадження № 42024260000000034. Ця стаття Кримінального кодексу називається “Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем”. За таке винні можуть понести покарання у вигляді позбавленням волі на строк від 5 до 8 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років. Понести відповідальність може керівництво компанії “Шериф” та співробітники, які мають право підпису. 

Справа стосується охоронних послуг, які компанія ПП “Шериф-Захист” (не) надає держпідприємству “Ліси України”. 10 листопада 2023 року ДП “Ліси України” та ПП “Шериф-Захист” за результатом тендеру уклали договір про надання охоронних послуг на 54 об’єктах лісгоспів у Хмельницькій, Чернівецькій та Тернопільській областях протягом 1 року. Послуги мали коштувати 42 мільйони 365 тисяч 472 гривні. Мінімально для такої роботи потрібно хоча б 162 охоронці у штаті, однак у фірми їх офіційно було у штаті 33 людини (про це “Шериф-Захист” повідомили податкову на початку 2023 року, а у березні 2024 року у “Шерифі” вже вказали 107 штатних працівників, але все одно це менше за необхідну кількість).

Проте у лютому 2024 року вийшла публікація інформагентства “ХМ-Інсайд”. Вони пишуть, що їхні довірені особи перевірили декілька пунктів Хмельницького району, де за цим тендером мали надаватися охоронні послуги. Робилося це у різний час доби та у різні дні. У селі Бохни знаходиться цілодобовий пост. Як зазначають журналісти, 29 січня 2024 року жодної охорони там не побачили. На посту у Головчинцях теж не помітили присутності охорони, а двері були зачинені. У Пархомівці на пункті охорони був лише лісник, а до того активісти не помітили жодної особи. У селі Прибузьке, де знаходиться центральний офіс лісництва, теж має бути розташований цілодобовий пост охорони. За словами активістів, на яких посилаються журналісти “ХМ-Інсайд”, вдень там взагалі нікого не було. Як працівників, так і охорони.  У місті Деражня до людей виходила одна й та ж жінка, у неї не побачили ані уніформи (яка має бути за умовами договору), ані спецзасобів, до того ж вона нічого не знала про свого роботодавця, втім, наступного дня вже знала, хто її взяв на роботу та сказала, що у неї “є форма та спецзасоби”, але не показала їх журналістам.

Після цієї публікації журналістів вартість робіт за договором знизилася з 42 млн 365 тис. 472 грн на 16 млн 565 тис. 210 грн у зв'язку “зі зменшенням обсягу робіт”. Вірогідно, замовник побачив, що охоронна компанія не може надати послуги у повному обсязі. І було б добре, якби це помітили до публікацій у ЗМІ та звернень журналістів до самої компанії. Тепер за цим епізодом є підозри у “освоєнні” зайвих 420 тис. грн.

Проте проблеми з охороною за цим тендером не спинили держпідприємство “Ліси України”. 4 квітня 2024 року ДП “Ліси України” уклало новий договір на охорону об’єктів з ПП “Шериф-Захисту” на суму у 48 млн 754 тис. 882 грн. На цей раз йдеться про охорону об’єктів лісгоспів у Львівській, Івано-Франківській, Закарпатській областях. Послуги за бюджетні кошти мають надаватися до кінця 2024 року. Цікаво, що поліція охорони, яка б точно могла якісно забезпечити охорону, тендер програла: її послуги коштують дорожче, ніж у ділків “Шерифа”. Згідно з умовами договору, потрібно забезпечити 62 пости охорони. На це необхідно щонайменше 212 штатних охоронців, а якщо дотримуватися Кодексу законів про працю, то і всі 248 штатні працівники. При цьому на початку 2024 року компанія у своїй звітності до податківців зазначила, що офіційно у штаті там працює 107 штатних співробітників. При цьому компанії ще й потрібно охороняти об’єкти “Лісів України” у Хмельницькій, Чернівецькій та Тернопільській, на що потрібно щонайменше 200 штатних охоронців.

Таким чином, стикаємося з порушенням законодавства з боку “Шерифу”. Недостовірна інформація, яку надають до податкової, свідчить про те, що не всі охоронці “Шерифу” виявляються офіційно працевлаштованими. А це призводить до того, що державі за цих людей не сплачуються податки, а такі робітники соціально не захищені.

Журналісти повідомляли про те, що на частині об’єктів, які охороняли та продовжують охороняти компанії з групи “Шериф”, оплата для охоронців передбачалася нижчою навіть за мінімальну зарплату, що є порушенням законодавства про працю. Тому не важко уявити, чому на якихось об’єктів може не бути охоронців у певний час доби або взагалі. Люди просто не хочуть приходити на неофіційну роботу за копійки. При цьому відповідальності для них скоріше за все ніякої не буде, якщо з ними не укладали трудові договори та не влаштували офіційно на роботу.

Ми розіслали запити замовникам охоронних послуг, які протягом 2022-2024 років довірили бюджетні кошти компаніям з групи “Шериф”. “Украерорух” прокоментував якість роботи компанії ТОВ “Ювенал-Гард” з групи “Шериф”, яка надавала послуги з охорони цивільних авіаційних об’єктів України під час війни. Спочатку ці послуги мали коштувати понад 10,2 млн грн, однак пізніше “подешевшали” до 7,34 млн грн.

Ціна 1 години охорони, згідно з договором між державним “Украерорухом” та ТОВ “Ювенал-Гард” (яке належить тещі Дмитра Стрижова Любові Обломєй), складала 36,50 грн, що значно нижче розміру мінімальної заробітної плати, встановленої Законом України “Про державний бюджет України на 2022 рік” (39,26 грн/год). У 2023 та 2024 роках мінімалка стала ще більше. І це не враховуючи податків - мінімум +41.5% нарахування та відрахування з заробітної плати.

За нашими даними, протягом жовтня - грудня 2022 року свідомі громадяни неодноразово у різний час доби робили візити на об'єкти охорони “Украероруху”, які були зазначені в договорі, що знаходиться в публічному доступі. За наданою нам інформацією, жодного разу не бачили там охоронників ТОВ “Ювенал-Гард”. Відповідно у таких випадках мова може йти не лише про офіційно не оформлених співробітників, які отримують зарплату у конвертах. А мова може йти про фіктивне надання послуг, які ніби-то мають надаватися за договором, а фактично не надаються, та ніхто не перевіряє їхню якість.

Ми запитали в “Украероруху”, чи не перевіряли вони вибірково по своїх об’єктах присутність охоронців від приватної компанії “Ювенал-Гард”, які там мають бути. Також спитали, чи не засмучує їх те, що охоронці фактично отримують платню меншу за мінімальну зарплату. На це нам повідомили, що державне підприємство провело тендер згідно з законодавством, обраний учасник (ТОВ “Ювенал-Гард”) відповідає всім критеріям для надання послуг. А всі інші питання “не входять до компетенції замовника” (“Украероруху”). Відповідно існує ідеальна корупційна схема, коли державні організації замовляють послуги з охорони компаніям, якість та контроль за наданням цих послуг їх не цікавить, відповідно компанії можуть або не надавати послуги повністю або робити це з порушеннями. У цьому випадку, вірогідно, така ж ситуація, бо бюджетні гроші приватна охоронна компанія отримує, а охоронців на місці немає, ніяких штрафів та санкцій за це не передбачено.

У грудні 2023 року Сумський центр професійно-технічної освіти уклав договір на охоронні послуги на 2024 рік з ТОВ “Агентство “Грізлі” тещі Стрижова на суму 337 тис. 306 грн. Відповідно до договору за охорону заклад освіти платитиме 38,40 грн/год, при цьому мінімальна зарплата в Україні на початок 2024 року становить 42,6 грн/год. Тобто або фірма працює собі у збиток або платить охоронцям неофіційно чи сплачує їм менше за мінімальну зарплату. На наш запит у закладі відповіли, що як працює та скільки отримує охоронець, а також рентабельність охорони - це внутрішні справи компанії, що надає послуги.

У Держенергонагляді ми запитали щодо тендеру на 1 млн 257 тис. 869 грн, за яким охоронні послуги надає ТОВ “САТИШ” тещі Стрижова у 2024 році. Там відповіли, що як працевлаштовані охоронці - це внутрішня справа компанії. Бо за вимогами тендеру їх мало бути 12, а у компанії офіційно працювало лише 5 (про що вона повідомляла податкову у березні  2023 року). А те, що охоронцям платять менше за мінімальну зарплату - це внутрішні справи компанії “САТИШ”, яка надає послуги охорони.

Напевно, так буде і з “Лісами України”, якщо хтось не вкраде державне майно, коли охоронці будуть відсутні. Сподіваємося, цього не станеться. Але державним компаніям варто було б перевіряти, за що вони платять бюджетні кошти бізнесменам.

У 2021 році одна з фірм корпорації “Шериф”, а саме ПП “Шериф Інкасація”, яке належить Марині Стрижовій - дружині Дмитра Стрижова, у 2021 році отримала від Нацбанку ліцензію на здійснення діяльності з інкасації коштів, перевезення валюти та інших цінностей (такі послуги надаються банкам). Нам стало відомо, що у 2024 році бізнес Стрижових планує скоротити цей напрям роботи. Річ у тім, що за новим законодавством всі бенефіціарні власники та топменеджент таких компаній стають підзвітними до кінця життя так само як і депутати (PEP). Цікаво, чи перевіряє Нацбанк України підприємства, яким видає ліцензії? Та як можуть отримувати подібні ліцензії від НБУ фірми з такою кількістю скандальних тендерів за участі бізнес-груп їхніх власників?

Гучні скандали давно переслідують бізнес Дмитра Стрижова та партнерів. У 2020 році ЗМІ писали, що фірма ПП “Регіональний охоронний союз” могла завдати збитків державі на 1,7 млн грн. Розслідуванням встановлено, що у 2019 році посадові особи комунального підприємства Київради “Київтеплоенерго” уклали з приватним підприємством договір про надання охоронних послуг об’єктів у столиці. Надалі “Київтеплоенерго” перерахувало на рахунки приватного підприємства понад 40 млн грн бюджетних коштів. Однак, як встановлено досудовим розслідуванням, виконавцем не надано охоронних послуг на загальну суму понад 1,7 млн грн, що підтверджується висновками експертиз. Власником та директором цієї охоронною компанії тоді був Роман Павлюк, який на той момент працював директором з розвитку холдингу “Шериф” і директором частини з фірм холдингу. А Дмитро Стрижов тоді був депутатом Київради. Директор дирекції безпеки “Київтеплоенерго” та заступник керівника “Шерифа” отримали підозру у вчиненні злочину. Однак у 2022 році справу закрили по строку давності.

Які умови праці

В інтернеті ми знайшли відгуки про роботу у компанії “Шериф” за останні кілька років. Майже всі з них - негативні. Уявити, що всі їх написали конкуренти компанії, якось складно. Люди скаржаться на затримки у зарплаті, неофіційне працевлаштування, зарплату у конвертах, штрафи, різні побори з боку компанії (на уніформу або щось інше).

Скаржаться і на понаднормову роботу. Та навіть за столові прибори для обіду треба платити співробітникам, які отримують зарплату, що менша за мінімальну. Судячи з коментарів, ставлення до співробітників зазвичай дуже посереднє.

Далі буде.

Новини