Коли війна досягне дна: чи стане битва за Донбас вирішальною

Головною сенсацією минулих вихідних став не анонсований візит в Україну британського прем'єра Бориса Джонсона. 57-річний голова уряду Туманного Альбіону прибув до української столиці з боку польського кордону у спецвагоні «Укрзалізниці».

Під час свого перебування у Києві Джонсон «засвітився» у темно-синьому діловому костюмі, добряче поношених класичних туфлях, а також краватці кольору синій «електрик». Як зазначив у розмові з Lenta.UA один із близьких до Банкової політтехнологів, ідентичне вбрання на британському прем'єр-міністрі було у 2019-му в день оголошення нищівної перемоги на виборах Консервативної партії, яку він очолював, «а це ще один знак, що наша перемога над Кремлем буде не менш нищівною».

Дійсно, за часів емоційних «гойдалок», які всі ми зараз переживаємо, навіть найзапеклішим реалістам хочеться вірити в різного роду чудеса і знаки згори, проте хоч як крути, шлях до перемоги пролягає через поле бою. І в цьому плані офіційний Лондон – поведінковий еталон для багатьох наших іноземних союзників.

«Сьогодні відвідую свого друга Володимира Зеленського у Києві, демонструючи нашу непохитну підтримку народу України. Ми створюємо новий пакет фінансової та військової допомоги, який свідчить про нашу відданість боротьбі України проти варварської кампанії Росії», - написав Джонсон у своєму твіттері після особистої зустрічі з українським президентом. Дещо пізніше на Даунінг-стріт уточнили, що Великобританія направить в Україну 120 БТРів та нові протикорабельні ракетні комплекси. Це доповнення до військової допомоги у вигляді високоякісної військової техніки на суму в 100 мільйонів фунтів ($130 млн), про яку Британія оголосила в п'ятницю, 8 квітня. Лондон також надасть Україні черговий транш фінансової допомоги та суттєво послабить тарифи на більшу частину імпорту з нашої країни.

В Офісі президента констатують, що Великобританія сьогодні є лідером в оборонній підтримці України, антивоєнній коаліції та санкціях проти Росії. Зазначимо, що вже понад 30 держав надали військову допомогу нашій країні.

Як заявив за підсумками зустрічі Зеленського та Джонсона голова ОП Єрмак, розмова двох лідерів була «дуже насиченою і конструктивною».

Не менш насиченою виявилася і прогулянка українського президента з британським прем'єром центром Києва. Найбільш обговорюваний епізод – символічний подарунок Зе та Джонсону у вигляді «півників», які вже стали легендою. Нагадаємо, днями в соцмережах стало вірусним фото стіни зруйнованого будинку в Бородянці, на якій висить кухонна шафа з низкою тарілок та декоративною глиняною фігуркою «півника». Це – єдине, що вціліло із зруйнованої секції будинку.

Бородянка, нагадаємо, була на заваді наступу «визволителів» до Києва. Містечко обстріляла російська авіація ще на початку березня, зруйнувавши велику кількість житлових будинків. Цинізм ситуації полягав у тому, що російські окупанти забороняли місцевим розбирати завали, під якими знаходилися на той момент цілком ймовірно не лише мертві, а й живі люди... Кухонна шафка з «півником» стала символом української стійкості. Автором фігурки є представник Васильківської школи кераміки Прокоп Бідасюк. Він відомий вазами, тарілками та іграшками. Його роботи зберігаються у Національному музеї українського народного декоративного мистецтва.

Художниця з Харкова Лера Полянськова, яка подарувала Зеленському та Джонсону «півників», стверджує, що все сталося спонтанно: «І не думала, що буде якийсь резонанс, і що взагалі хтось дізнається, але тепер розумію – потрібні коментарі. Те, що «півник» – один із головних символів перемоги, стало зрозуміло з перших фото. Тому, коли постало питання про подарунок для дорогих польських друзів – я почала шукати «півників». І разом з Данилом Сябро, без якого ця історія не відбулася, ми поїхали їх забирати. Далі була серія дивних збігів, пропущених поворотів... В результаті ми опинилися на вулиці Лютеранській і побачили Зеленського і Джонсона, що гуляє. Пофотографували їх здалеку і вже практично перед будинком, я зрозуміла, що я не зробила… Якщо хочеш – поїдемо і спробуємо подарувати», - сказав Даня.

Звичайно, на Лютеранській делегації вже не було, але перехожі нам дали напрям – Алєя Героїв небесної сотні. І там у нас уже все вийшло!».

Тепер фігурки «півників» українці гіперактивно шукають на сайтах оголошень та у соцмережах. Також керамічних пернатих розшукують і профільні фахівці для того, щоб показати їх на українському стенді ярмарку майстрів Європи MIDA-2022, який пройде у Флоренції наприкінці квітня.

«Це для води чи для вина?», - поцікавився, широко посміхаючись, британський прем'єр-міністр, який приймає незвичайний керамічний дар від харків'янки. Але чим би не заповнив «півника» Борис Джонсон завтра, те, що вже сьогодні він «наливає» в антипутинську чашу за повною програмою – незаперечний факт. До речі, багато політекспертів, коментуючи небувалу популярність, яку отримав глава британського уряду, відвідавши Київ, радять приїхати в українську столицю перед другим туром виборів і французькому президентові, якому за новий термін доведеться поборотися 24 квітня з відверто пропутинською Марін Ле Пен.

Макрон поки що, щоправда, мовчить. Але він не один. Як заявив недавно секретар РНБО Олексій Данилов, багато іноземних представників вважають за краще робити негласні візити до Києва: «Є люди, які відвідують нашу столицю. Це відбувається майже щодня. Ми маємо багато друзів, які нас підтримують. Але не всі вони публічні, не всі вони з'являються на телебаченні та ЗМІ. Тим не менш, у нас постійно відбуваються консультації та зустрічі».

«Живі» зустрічі українського керівництва із високими іноземними гостями останнім часом справді помітно активізувалися. Так, минулої суботи, 9 квітня, з візитом солідарності в Україну прибув канцлер Австрії Карл Негаммер. «Проговорили кілька важливих питань щодо наших двосторонніх відносин, повної підтримки України у майбутньому у членстві у сім'ї Європейського союзу. Також обговорили потужну санкційну політику проти РФ та нарощування цієї політики надалі», - написав президент Зеленський за підсумками зустрічі у себе в Telegram.

За день до глави австрійського уряду у Києві побувала група керівників ЄС. У складі делегації були голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн, верховний представник ЄС із закордонних справ та політики безпеки Жозеп Боррель та прем'єр-міністр Словаччини Едуард Гегер. Вони, серед іншого, відвідали Бучу, де, як відомо, після відступу російських військ було виявлено свідчення масових розстрілів мирних жителів.

Тим часом героїзм, хоробрість та єдність у боротьбі з ворогом пересічних українців вражають та дивують увесь світ. Сьогодні у багатьох куточках земної кулі сміються з росіян, чию військову техніку розтягують господарські українські селяни за допомогою цілком мирної сільгосптехніки. Світові виробники дитячих іграшок вже продають новинку: український трактор тягне бронемашину з буквою «Z» – символом «визволителів».

Фермери активно приєдналися до знищення ворожих тилових колон, проте бувають і містичні історії, коли ворожу техніку зупиняє сама українська земля. На Сумщині, наприклад, річка буквально засмоктала одразу чотири російські танки.

Приємно дивує не лише природа, а й люди. Жителі багатьох міст та сіл буквально голими руками зупиняють ворога на дорогах, а на площі, незважаючи на високий ризик для життя, виходять із протестами під українськими національними прапорами. На тимчасово окупованій Херсонщині, нагадаємо, пропагандистська акція «визволителів» із роздачею гуманітарної допомоги, зібраною переважно з розграбованих магазинів, стала великим пшиком, а у легендарній уже Чорнобаївці продуктові подачки окупантів городяни демонстративно спалили.

Всесвітньо відомий письменник Стівен Кінг опублікував днями фото бабусі із середнім пальцем та підписом: «Українська жінка зустрічає російські війська». Війська окупантів, розуміючи, що зазнають ганебної поразки на всіх фронтах, проте, не опускають ворожі крила.

Днями Росія реорганізувала своє військове командування, і тепер за війну з Україною відповідатиме 61-річний генерал армії Олександр Дворніков. Він майже рік командував російськими військами в Сирії та за тактику ведення війни, яка передбачала велику кількість цивільних жертв його прозвали «сирійським м'ясником». У вересні 2016-го Путін призначив Дворнікова командувати Південним військовим округом, що експерти розцінили як напрямок керувати усією російською компанією на Донбасі. Нинішнє ж призначення Дворнікова «головним по війні» також може бути свідченням того, що Кремль вирішив обмежитися захопленням усієї території Донецької та Луганської областей.

«Вже цього тижня російські війська перейдуть до масштабніших дій на сході нашої країни. Вони можуть використовувати проти нас ще більше ракет, ще більше авіабомбів. Але ми готуємось до цього і відповідатимемо. Будемо активніше забезпечувати зброєю, активніше діятимемо на міжнародній арені, ще активніше - інформаційно», - заявив у черговому відеозверненні до українців у ніч на понеділок, 11 квітня президент Володимир Зеленський. Він також зазначив, що Росія боїться визнати помилковість своєї політики щодо України, «проте їй доведеться це зробити». Коли саме країні-окупанту доведеться це зробити, і в якому форматі нинішній господар Банкової не уточнив. Разом з тим, дуже і дуже примітно, що вже не тільки експерти, а й європолітики, що діють, визнають, що фінальну точку в кривавому протистоянні Києва і Москви поставлять збройні сили. Наприклад, голова дипломатії ЄС Жозеп Боррель написав у своєму Twitter: «Цю війну буде виграно на полі бою».

Глобальне поле бою зараз – це Донбас. Саме після великої битви на сході України, як кажуть в Офісі президента, найімовірніше, відбудеться очна зустріч Зеленського та Путіна, вирішальним фоном якої, безумовно, буде погода на фронті. Очевидно, що якщо українська армія зуміє добре дати на Донбасі по зубах путінським «визволителям» та іншим сепаратистським створінням, умови закінчення війни бункерному диктатору диктуватиме Київ, який уже, незважаючи на те, що війна де-факто триває, виграв у всіх сенсах. Виграв, щоправда, великою ціною - ціною життів тисяч військових і мирних українців, яких, на жаль, як би нам того не хотілося, вже не повернути... Але за всієї гостроти болю, що не піддається жодному опису, а також чіткому усвідомленню непоправності втрат, нам усім сьогодні Вкрай важливо розуміти, що завтра ніхто не скасовував. До речі, буквально в ці хвилини у багатьох регіонах фермери в бронежилетах повним ходом ведуть посівну кампанію, а перед ними полями проходять сапери, що знищують ворожі міни. Саме такою є закладена основа «залізного» хліба незламною у всіх сенсах України зразка 2022-го і кожен із нас, роблячи на совість свою роботу на своєму місці, є її невід'ємною частинкою.