Країнам ЄС не вдалося погодити стелю цін на російську нафту

Пропозиція Великої сімки про верхню межу в 65-70 доларів за барель одними країнами була сприйнята як занадто щедра, а іншими невиправдано скромна, — повідомляє Reuters.

Чехія, яка головує в ЄС, Європейська комісія, США та Німеччина, яка головує в G7, намагалися подолати розбіжності до того, як рішення набуде чинності 5 грудня. Проте, шість із 27 країн Євросоюзу заперечують проти цінової межі, запропонованої G7.

Польща наполягає на встановленні стелі у 30 доларів, оскільки собівартість видобутку в Росії становить лише 20 доларів за барель. Позицію Варшави поділяють Литва та Естонія.

Близько 70-85% російського експорту сирої нафти перевозиться танкерами, а не йде трубопроводами. Обмеження ціни спричинить заборону судноплавним і страховим компаніям обробляти вантажі нафти з РФ, якщо вона не продаватиметься дешевше за встановлену стелю цін.

Оскільки ключові міжнародні судноплавні та страхові компанії базуються в країнах Великої сімки, цінова стеля дуже ускладнить Москві продаж нафти — її найбільшого експортного товару.

З іншого боку, Кіпр, Греція та Мальта, де розвинене судноплавство, багато втратять від зниження експорту нафти з РФ, тому просять підвищити верхню межу та компенсувати їм збитки.

Російська нафта марки Urals вже торгується близько 68 доларів за барель. «Це означає, що пропонована межа буде такою ж, або трохи вищою, ніж ціна, за якою російська нафта продається на відкритому ринку», — зазначає аналітичний центр Eurointelligence.

Читайте також: Китай різко скоротив закупівлі російської нафти.

На ілюстрації: Штаб-квартира Європейської комісії у Брюсселі.