Лабіринти «Веймарського трикутника»: що по Україні обговорювали Дуда, Шольц та Макрон

Учора в Єлисейському палаці – офіційній резиденції французького президента відбулася зустріч лідерів країн так званого Веймарського трикутника: Франції, Німеччини та Польщі. На чолі переговорних тем перебувала наша країна. Так, з ініціативи французького президента Макрона візаві обговорили «гарантії безпеки, які можуть надати Україні в довгостроковій перспективі, щоб гарантувати її суверенітет та територіальну цілісність». Ці переговори проходили в рамках «робочої вечері» в закритому режимі.

Як уже писала Lenta.UA, буквально за місяць до вільнюської зустрічі серед 31 союзника так і не склалося єдиної думки, як, що і в якій формі пообіцяти Києву в плані подальшої інтеграції, щоб і Альянс під удар не поставити, підвищивши ймовірність прямого зіткнення з Росією, і Україну не розчарувати. Так, це дуже неприємно, але факт: клуб НАТО, як і раніше, з побоюванням оглядається на РФ, про що свідчить риторика деяких лідерів країн-членів Альянсу.

Що ж до топ-політиків, які зустрічалися вчора у французькій столиці, то вони сповідують різні підходи до подальшої євроатлантичної інтеграції України. Наприклад, Анджей Дуда виступає у ролі беззастережного прихильника якнайшвидшої інтеграції України та надання їй конкретних гарантій щодо вступу до Альянсу. Водночас Олаф Шольц дотримується обережного підходу, вважаючи передчасним давати Україні будь-які тверді обіцянки щодо приєднання до НАТО та пропонуючи зосередитися на гарантіях її постачання озброєнням «стільки, скільки потрібно», щоб вона могла й надалі протистояти Росії. Ну, а ініціатор зустрічі «Веймарського трикутника» Еммануель Макрон займає серединну позицію: певні гарантії Києву мають бути надані, але розставляти всі крапки над «і» рано.

Як відомо, Володимир Зеленський раніше неодноразово давав зрозуміти, що Київ хоче зафіксувати у Вільнюсі конкретну схему приєднання країни до НАТО в майбутньому, а не ті ж загальнорозмиті формулювання та обіцянки про відчинені двері, які пролунали ще 2008 року в Бухаресті. При цьому нинішній господар Банкової визнав, що не розраховує на членство в Альянсі до завершення повномасштабної війни з РФ, але має намір отримати письмові підтвердження, що це станеться якраз після припинення бойових дій. На думку Зе, вступ нашої з вами країни до Альянсу і є ті самі «гарантії безпеки», про форму та зміст яких зараз сперечаються євросоюзники. Іншими словами, на Печерських пагорбах чекають партнерів формалізації своєї підтримки вступу України до НАТО. Якщо Україна не отримає відповідних запевнень у липні, то й робити їй на саміті нічого, сказав Зеленський, на якого чекають у литовській столиці на НАТО-зустрічі.

За словами заступника голови Офісу президента Ігоря Жовкви, вже зібрано «формалізацію підтримки членства України в альянсі з 20 державами-членами». Як приклад, він навів позицію Канади, чий прем'єр Джастін Трюдо днями побував в українській столиці та підписав відповідну декларацію. У документі, серед іншого, наголошується, що Оттава підтримує приєднання України до блоку «коли дозволять умови». «На сьогодні більшість держав-членів Альянсу вважають за прийнятне підписатися під таким формулюванням. Однак проблема полягає в тому, що всі рішення в НАТО приймаються консенсусом і для України принципово необхідна згода всіх членів організації, щоб отримати «добро» від усього Альянсу. За неофіційними даними зараз одинадцять країн не поспішають з остаточними висновками, але процес їх переконання по різних каналах не припиняється 24/7», - зазначив у розмові з Lenta.UA близький до Банкової політолог, додавши при цьому, що так чи інакше НАТО доведеться щось запропонувати Україні на липневому саміті – і це за будь-яких обставин має називатися гарантіями безпеки, «оскільки інакше нездатність союзників дійти спільної думки стане чудовим подарунком Кремлю».

Еммануель Макрон нещодавно пропонував розробити для України формулу, схожу на «ізраїльську» - «між безпекою, що забезпечується Ізраїлю, та повноцінним членством» в Альянсі. Схожу позицію дотримується і німецький канцлер Шольц. Слід зазначити, що такий сценарій передбачає зобов'язання (у випадку Ізраїлю - від США) щодо постачання нашої країни зброєю, технологіями та іншою допомогою, проте 5-та стаття Вашингтонського договору про те, що напад на одну країну вважається нападом на всіх, на Україну як і раніше, поширюватися не буде. Ще одним варіантом, як кажуть у дипломатичних кулуарах, може стати підвищення існуючої комісії Україна – НАТО до рівня ради Україна – НАТО. Серйозних ризиків ескалації з Росією такий сценарій не передбачає, проте фіксує прагнення Альянсу до розвитку інтеграційного процесу. Водночас джерела Lenta.UA у вітчизняному МЗС стверджують, що такий підхід у Києві вважають «млявим, абстрактним і недостатнім у існуючих умовах, коли Україна захищає не лише себе від агресора, а й усю Європу».

Дуже примітно, що вирушив до Парижа на розмову з Макроном і Шольцем Анджей Дуда буквально перед вильотом провів тривалу телефонну розмову з Володимиром Зеленським. «Ми розуміємо важливість сильних кроків Альянсу щодо гарантій безпеки для України. Дякую за потужну оборонну підтримку з боку Польщі. Дякую Анджею за міцну та непохитну позицію», - заявив за підсумками віртуального діалогу з польським колегою чинний гарант української Конституції. Втім, наскільки зусилля пана Дуди щодо просування запиту з боку Києва виявляться успішними, навряд чи буде зрозуміло аж до саміту у Вільнюсі.

Уже на постпереговорній прес-конференції Макрон, Дуда та Шольц не дали конкретних відповідей на питання щодо перспектив вступу України до НАТО та гарантій безпеки. Президент Польщі, натомість, підкреслив, що «Україні необхідні ясні перспективи приналежності до НАТО» - «це головна надія її солдатів, її суспільства…» і висловив припущення, що саміт у Вільнюсі «принесе Україні гарну новину». Макрон же, зазначивши, що очікує успіхів від наступальної операції ЗСУ, підкреслив: «Ми бажаємо, щоб воно (настання – ред.) було якомога переможнішим, щоб потім мати можливість розпочати фазу переговорів у хороших умовах. Але наша підтримка України триватиме так довго, як тільки це буде потрібно». Таку ж обіцянку дав і канцлер ФРН Олаф Шольц, додавши, що «Німеччина є другим донором України після США».

«Агресивна війна, яку веде Росія, вже стала стратегічним та геополітичним провалом для агресора. Заради майбутнього Євросоюзу російський імперіалізм має бути повалений, щоб він більше нікому не міг загрожувати», - таку межу за підсумками зустрічі з німецьким канцлером та польським президентом підбив її ініціатор Еммануель Макрон.

Утім, важливо зазначити, що незалежно від неприхованого бажання французького лідера грати головну скрипку у питанні побудови «архітектури європейської безпеки» - вчорашні переговори в Єлисейському палаці все ж таки є одними з цілої низки дипломатичних заходів, де в останні місяці обговорювалися умови надання Україні гарантій її довгострокового захисту від російської агресії. Останні приклади - саміт G7 у Хіросімі 19-21 травня, куди особисто приїжджав Володимир Зеленський, форум Центральної та Східної Європи GLOBSEC 31 травня, зустріч міністрів закордонних справ країн НАТО в Осло 1 червня, а також саміт Європейської політичної спільноти у Кишиневі 1-2 червня, де Зе ще раз наголосив: «Україна готова вступити до НАТО. Ми готові до того, як буде готовий НАТО».

Примітно, що того ж дня генсек Альянсу Єнс Столтенберг запевнив: «Ми рухаємося вперед, усі союзники згодні з тим, що Україна стане членом НАТО і всі союзники згодні з тим, що Москва не має права вето на розширення НАТО». До речі, сьогодні стартує візит пана Столтенберга до Вашингтона, де він зустрінеться з вищим військово-політичним керівництвом США і, як повідомляють, американські ЗМІ, тема формули євроатлантичної інтеграції України напередодні вільнюського саміту в переговорному порядку є ключовою.