Липнева спека: які геополітичні процеси відбуваються навколо України

Представники польської влади, схоже, щільно підсіли на українську «голку» і продовжують підкидати дрова в багаття історичних пристрастей. Зокрема, у вівторок, 30 червня міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш заявив, що в України виникнуть серйозні проблеми зі вступом до Євросоюзу (ЄС), якщо вона не відмовиться від вшанування діячів ОУН і УПА. «З Бандерою Україна не вступить до Європейського Союзу… Ніхто не буде нам вказувати, як голосувати за вступ тієї чи іншої країни в ЄС», – сказав він в ефірі Polsat News. Питання про те, яке відношення має Польща до того, кого вшановувати суверенній Україні, а кого ні – риторичне.

До слова, у росМЗС моментально використали на користь своїй пропаганді дану заяву головного польського дипломата. Так, відома Захарова заявила, що польські еліти несуть відповідальність за «кровожерливих монстрів неонацистського режиму в Україні, яких вони самі і виховали». «Варшава багато років не тільки заохочувала єесівські прагнення бандерівського неонацистського режиму в Україні, вона свідомо роздавала послідовникам убивць своїх предків зброю і гроші», - заявила опальна росдипломатка.

Тим часом за даними видання Dziennik Gazeta Prawna президент Польщі Кароль Навроцький може обмежити контакти з Володимиром Зеленським на тлі загострення напруженості в українсько-польських відносинах. Співрозмовник видання стверджує, що Навроцький може оприлюднити свою позицію 11 липня – «у Національний день пам'яті жертв геноциду, вчиненого ОУН і УПА на східних територіях Другої Речі Посполитої».

«Президентський палац бачить в оголошенні Зеленського про створення Національного пантеону свідому провокацію з боку України. В оточенні Кароля Навроцького набирає сили переконання, що останні дії влади України не випадкові, а вписуються в довгострокову історичну політику, яку проводить Київ», - резюмує видання.

Разом з тим, за даними Onet, уряд Польщі поки не планує різкої реакції у відповідь на ініціативу Банкової про створення Українського національного пантеону: Варшава очікує остаточного оформлення проєкту і оголошення імен тих, кого українці вирішать вшанувати.

До слова, результати свіжого опитування громадської думки від IBRiS на замовлення Polsat News свідчать, що більше половини поляків позитивно оцінюють діяльність президента Польщі Навроцького. Багато польських експертів вважають, що таке зростання підтримки польського президента напряму пов'язане з його рішенням відкликати вручений раніше президенту Зеленському орден Білого орла.

Але, як то кажуть, не Білим орлом єдиним. Напередодні стало відомо про те, що чеська ультраправа коаліційна партія «Свобода і пряма демократія» (SPD) прагне домогтися позбавлення Володимира Зеленського вищої державної нагороди – ордена Білого лева.

Свіже опитування Median свідчить про те, що популістську SPD чинного спікера парламенту Томіо Окамури підтримують нині 6,5% виборців. А ось популістська партія «Автомобілісти за себе», що входить до керівної коаліції в Чехії та уряду Андрія Бабіша, у разі проведення виборів і зовсім не здолала б прохідний бар'єр.

Однак фішка в тому, що на відміну від Польщі, де парламентський виборчий марафон відбудеться наступного року, у Чехії вибори пройдуть у 2029-му, тому не зрозуміло, навіщо тамтешнім політикам явно спекулятивний фальстарт із Білим левом та ще й на тлі систематичних загравань із путінською Росією. До речі, про неї.

Нещодавно міністерство оборони Нідерландів оприлюднило план модернізації армії та оборонної сфери країни («Біла книга»), в якому без будь-яких еківоків назвало Росію «найбільшою і безпосередньою загрозою миру та стабільності в Європі». У плані також викладено плани щодо збільшення чисельності військовослужбовців приблизно до 100 тисяч осіб до 2030 року. «Світ уже давно не був таким небезпечним. Ми рухаємося вперед у прискореному режимі, щоб зміцнити наші збройні сили, оборонну промисловість і суспільство», – зазначила міністр оборони Нідерландів Ділан Єшілгьоз-Зегеріус.

На цьому тлі у військовій розвідці Швеції заявили, що російський режим, ймовірно, залишатиметься загрозою для своїх сусідів ще довго після закінчення правління Путіна.

Про це заявив голова шведської військової розвідки Томас Нільссон, якого цитує Bloomberg. «Ми не вважаємо цю кризу тимчасовою - Росія обрала свій шлях, і шляху назад немає. Ми перебуваємо в стані глибокого, структурного і тривалого стратегічного протистояння», – сказав Нільссон. Він також додав, що економіка Росії продовжує відчувати труднощі, а чиновники маніпулюють статистикою, щоб приховати наслідки чотирирічної повномасштабної війни з Україною.

Водночас, як указав Нільссон, у найближчій перспективі немає нічого, що вказувало б на загрозу стабільності путінському режиму: «Політична опозиція фактично ліквідована – за допомогою вигнання, ув'язнення або, у найгірших випадках, убивств. Немає нікого, хто міг би спрямувати невдоволення громадськості в русло політичної альтернативи. Тому ми не очікуємо жодних кардинальних змін, якщо, звісно, на РФ реально не натисне Китай».

У китайському напрямку, до речі кажучи, нині також спостерігається важливе пожвавлення. Зокрема, глава МЗС КНР вирушає з візитом до чотирьох країн Північної Європи – Данії, Швеції, Норвегії та Фінляндії. Турне пройде в період з 2-8 липня.

У тому, що вже в найближчий час Китай може увійти в переговорний процес по Україні, переконаний політолог, керівник аналітичного центру «Делова столиця» Вадим Денисенко. «Каталізатором, як би це дивно не звучало, може стати занадто серйозний тиск Путіна на Лукашенка. Те, з якою швидкістю Лукашенку вдалося отримати дозвіл від Пекіна на термінову зустріч із Сі, лише підтверджує, що нещодавня розмова Лукашенка і Путіна відбулася в дуже складній обстановці і, судячи з усього, Лукашенко сказав «Ні» на всі військові побажання з боку Путіна. Китай сьогодні, де-факто, заявляє, че він стає головним протектором режиму Лукашенка і стає головним протектором білоруської державності. Сі вже зробив заяву про те, що він повністю підтримує державний суверенітет і незалежність Білорусі, і це має стати червоною лінією для Путіна. Китай, по суті заявив, що підтримує Лукашенка в тому, щоб той не надавав свою територію для того, щоб Путін починав бойові дії як на території Європи, так і для повторення вторгнення в Україну», - зазначає експерт.

Припустивши, що ми зараз вперше стоїмо на порозі того, що Китай увійде в переговорний процес щодо закінчення російсько-української війни, політолог резюмував: «Ця ситуація, яка зараз відбувається з Білоруссю, і бажання росіян розширити війну на треті країни вкрай не подобається Китаю. Існує досить висока ймовірність того, че Китай дійсно почне активніше входити в наш переговорний процес. Думаю, що після візиту Лукашенка в Пекін можуть активізуватися переговори, санкціоновані КНР по лінії Мінськ-Вашингтон-Литва-Польша-Брюсель щодо калійних добрив. А з іншого боку, можуть активізуватися процеси по лінії Пекін-Вашингтон з приводу переговорів по Україні і з приводу того, як закінчувати війну і спільно почати тиснути на Кремль. Однак наша проблема полягає в тому, що ми взагалі не маємо контактів з КНР».

Дійсно, відносини по лінії Київ-Пекін, м'яко кажучи, залишають бажати кращого, тоді як свіжий «євро вітер» приніс Україні досить непогані новини. Зокрема, у вівторок, 30 липня стало відомо про те, що Європейська комісія (ЄК) перерахувала Україні платіж у розмірі 3,9 млрд євро в рамках першого траншу в розмірі близько 6 млрд євро, призначеного для закупівлі безпілотників. Гроші надходять у рамках позики ЄС на 90 млрд євро. Як відомо, «оборонна» частина цієї суми не прив'язана до якихось умов для України. При цьому в ЄС обіцяють нашій з вами країні ще частину «оборонного» траншу з 90 млрд євро в найближчі дні.