Макрон має намір обговорити із Зеленським «червоні буйки» щодо «Л/ДНР»

7 лютого міністр закордонних справ України Дмитро Куліба категорично заявив, що Україна не вестиме жодного діалогу з «ДНР» та «ЛНР». 7 лютого президент Франції Еммануель Макрон заявив, що отримав від президента РФ Володимира Путіна роз'яснення щодо пропозицій російської сторони щодо "Л/ДНР". Про це повідомляє РБК-Україна.

"Я зустрінуся з Володимиром Зеленським, і ми в координації з Олафом Шольцем (канцлером Німеччини – ред.) продовжимо докладати зусиль у нормандському форматі, щоб виконати у повному обсязі Мінські угоди, щоб урегулювати конфлікт на Донбасі", - заявив Макрон.

Президент Франції закликав усіх підписантів Мінська-1 та Мінська-2 продовжувати просуватися за конкретними кроками для виконання Мінських угод "чітко та повністю".

"Ми змогли просунутися за певними технічними моментами. Я вдячний Зеленському за конкретні зобов'язання, зокрема, відкликати закон, який не відповідає Мінським угодам. Також було отримано роз'яснення щодо запропонованих у Росії законопроектів, але він запевнив, що цього не буде, якщо це не відповідає Мінським угодам" – розповів Макрон.

Нагадаємо, до Державної думи РФ внесли проект звернення до президента Володимира Путіна з проханням визнати "Л/ДНР". Проте, прес-секретар президента РФ Дмитро Пєсков розкритикував ініціативу, оскільки вона викличе ще більшу ескалацію.

За словами Міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби, визнання "Л/ДНР" стане очевидним виходом Росії з Мінських угод.

Довідка Lenta.UA:

Читайте також: США готові надати нового імпульсу переговорам у нормандському форматі

"Мінські угоди" були підписані 12 лютого 2015 року за підсумками переговорів лідерів України, Росії, Франції та Німеччини. Документ передбачає припинення вогню, статус Донбасу і відновлення контролю української армії над кордоном з Росією.

17 лютого 2015 року резолюцію на підтримку угод ухвалила Рада Безпеки ООН. Для їх реалізації на міжнародному рівні обговорюється питання про введення миротворчої місії ООН.

Зокрема, в німецькій ініціативи щодо мирного врегулювання на Донбасі докладно описаний "цивільно-поліцейський компонент місії ООН" . Дана ініціатива отримала високу оцінку EUAM (місія ЄС для реформи українського сектору безпеки) і українських дипломатів.

Крім того, новий план мирного врегулювання на Донбасі повинен пройти ратифікацію країн «Нормандської четвірки» - України, РФ, Франції та Німеччини.

Читайте також: США зондують підґрунтя на предмет імплементації Мінських угод - Нуланд

«Формула Штайнмаєра» - дипломатична домовленість щодо мирного врегулювання конфлікту на Донбасі, що отримала ім'я свого автора - міністра закордонних справ Німеччини (2013-2017) Франка-Вальтера Штайнмаєра.

Колишній глава МЗС ФРН Франк-Вальтер Штайнмаєр в 2015 році запропонував порядок набуття чинності закону про надання ОРДО і ОРЛО особливого статусу. Згідно з ідеєю, надано його буде на тимчасовій основі в день проведення там позачергових виборів. Постійно ж почне діяти тільки після публікації звіту БДІПЛ ОБСЄ, що підтверджує легітимність результатів голосування.

Схвалили ідею на зустрічі «нормандської четвірки» в Парижі 2 жовтня 2015 року. З тих пір вона отримала назву «формула Штайнмаєра». Домовленість передбачає припинення вогню, розведення військ, амністію, проведення місцевих виборів під егідою ОБСЄ. Стосується вона і термінів набуття чинності особливого статусу ОРДО і ОРЛО.

Останній саміт в Парижі

Нагадаємо, 9 грудня 2019 року на саміті "нормандської четвірки" в Парижі сторони домовилися про три наступні пункти розведення сил на Донбасі, обмін полоненими і припинення вогню.

Як писала Lenta.UA , Україна і Росія не змогли домовитися про встановлення контролю над кордоном. За визнанням тодішньогоканцлера Німеччини Ангели Меркель, реалізація політичної частини «Мінська-2» є найважчою, оскільки Україна і Росія мають два діаметрально протилежних інтереси. Якщо Київ хоче отримати контроль над кордоном до виборів на непідконтрольних територіях, то Москва посилається на Мінські угоди, згідно з якими кордон починає передаватися Україні після проведення виборів, а закінчиться після набуття чинності змін до Конституції, де особливий статус Донбасу буде зафіксований на постійній основі.

Фото: РБК-Україна