Мир, дружба, жвачка: чому українцям подобаються Лукашенко і Меркель

Згідно з результатами опитування, серед лідерів інших країн найкраще українці ставляться до президента Білорусі Олександра Лукашенка (66% - позитивно і лише 15% - негативно).

Що стосується Лукашенко, то для більшої частини виборців України він втілює в собі образ такого собі міцного господарника. У них туга за радянським порядку. Лукашенко іноді дозволяє собі різкі заяви в адресу Росії. Тому виробилося його бачення президента-господарника на своєму місці. Проблема в тому, що в основному цей образ формується медіа-простором.

Меркель виглядає не більш послідовної, якщо аналізувати її образ через медійний простір. Німеччина є ініціатором цілої низки переговорів у газовій та енергетичній сферах, у сфері оборони і в багатьох інших.

Авторитет цих політиків в Україні тримається на зображенні, яку населенню підносять медіа. І це не пов'язано безпосередньо з політичною ситуацією, яка склалася в Білорусі і Німеччини, або глибинному розумінні цих проблем.

Якщо змінити інформаційну картинку, то відповідно зміниться і ставлення до цих осіб. Якщо запитати громадян, чому ви підтримуєте того чи іншого політика, вони дадуть різні оцінки.

Зеленський багато в чому діє як Лукашенко, а саме: постійне відчитування чиновників і роздавання вказівок.

З Меркель ситуація складніша, її дії важко скопіювати, оскільки у нас дещо інша геополітична реальність, ніж Німеччина

З іншого боку, 17% українців підтримують президента РФ. Їх навіть можна назвати колаборантами, вони не є союзниками в боротьбі за українську незалежність. 17% - це багато, але з іншого боку ця цифра могла бути набагато більше 17. Все могло бути більш критично.

И что с цим робити? Якщо ми говоримо про демократичне суспільство, то крім пояснення і демонстрації тих чи інших фактів, немає інших способів вплинути на людей.

Якщо ж це дії, що здійснюються в підтримку російської агресії, то тоді вступають в дію норми відповідного закону.

Не потрібно забувати про те, що наша країна тривалий час жила в парадигмі «мир, дружба, жвачка» з Росією. Це був певний інформаційний вакуум. У нас був єдиний інформаційний і релігійний простір. І тут стався розрив. Більшість людей не готові прийняти те, що зараз відбувається. Для них більш звичний минулий період, і вони готові визнати Україну ворогом.

Ольга Левкун Lenta.UA

Фото: Facebook