«Міражі» та віражі: що показала поїздка президента Зеленського до Франції

Президент Франції Еммануель Макрон оголосив учора про розпуск парламенту країни невдовзі після того, як екзитполі показали явну перемогу ультраправої партії Марін Ле Пен на виборах до Європарламенту. Рішення пана Макрона розпустити Національні збори та призначити нові вибори на 30 червня і 7 липня сталося незабаром після заклику до цього з боку Жордана Барделли, який очолив передвиборчий список «лепеністів».

Примітно, що незадовго до політичного «землетрусу» у Франції країну відвідав український президент Володимир Зеленський, який перед мирним форумом у Швейцарії мобілізує Захід на продовження дербі з путінською Росією.

Чинний гарант Конституції вважає, що бойові дії на території нашої з вами країни не можна заморожувати і відкидає ідею припинення вогню. Це він дав зрозуміти недавно під час виступу в, на той момент, не розпущених Національних зборах Франції. В цілому, спіч Зе в нижній палаті французького парламенту був сповнений войовничих ноток. Віддавши належне перемозі над нацизмом у минулому столітті, він перейшов до сучасних бойових дій в Україні. "Ми живемо в такий час, коли Європа знову перестала бути континентом миру", - заявив Володимир Зеленський.

За його словами, «ця битва є розпуттям»: «Моментом, коли всі разом ми можемо написати зараз історію, як треба нам, або можемо стати жертвами історії – як треба йому, нашому ворогові».

Звертаючись до французької політеліти, нинішній господар Банкової відкинув можливість заморожування конфлікту з Росією. Він вкотре зафіксував незмінність позиції Києва, яка полягає у тому, що мир із Москвою можливий лише на умовах України. У цьому контексті президент згадав про інавгураційний Саміт миру у Швейцарії. Причому згадав із оптимізмом. За його словами, цей формат може зрештою «наблизити справедливе завершення війни». «Ми ніколи не робили ставку лише на силу зброї. Ми завжди дбали про дипломатію», - наголосив Зеленський.

У свою чергу Емманюель Макрон, який зустрівся з українським колегою у форматі face to face, анонсував передачу ЗСУ багатоцільових винищувачів Mirage 2000-5, які, за його словами, «дозволять Україні захистити свою територію та повітряний простір». Пан Макрон пообіцяв, що вже до кінця 2024 року українські пілоти навчаться керувати цими літаками, але не уточнив, коли і скільки винищувачів Франція має намір передати Україні.

«Надзвуковий літак Mirage 2000 був основним винищувачем ВПС Франції, починаючи з середини 1980-х років. З 2006 року вони замінюються на багатоцільовий винищувач Rafale. Дуже важливо, що окремі модифікації Mirage можуть бути носіями ракет SCALP. А оскільки Франція дозволила бити її зброєю по території Росії, то вангую, що скоро наших ударів у глибину її території буде більше. Кількість літаків невідома, але можна припустити, скільки може бути. З відкритих джерел відомо, що Україна просила у союзників щонайменше 120 літаків F-16. Нам пообіцяли надати 95. Ймовірно, різницю у 25-30 літаків покриє саме Франція. Так це чи ні – скоро побачимо. А поки що скажемо Франції та Макрону merci beaucoup», - зазначає з цього приводу політолог Віктор Таран.

На «Міражах», втім, Емманюель Макрон не зупинився і заявив, що збирає коаліцію країн для відправки інструкторів, які навчатимуть солдатів ЗСУ на території України. «Ми вирішили, що хочемо створити коаліцію, і багато хто з наших партнерів уже погодився. Ми не будемо одні. Ми використовуємо найближчими днями для організації цієї якомога ширшої коаліції, щоб відповісти на запит України», - наголосив пан Макрон.

Щоправда, ключових партнерів Франції серед тих, хто погодився взяти участь у коаліції, поки що не спостерігається. Німецька газета Welt am Sonntag повідомляє, що Берлін відмовився підтримати Париж у цій справі. Солідарність із Німеччиною тут виявили також Італія та Іспанія. Відмовилися брати участь у задумі пана Макрона та США. Більше того, навіть Чехія, яка зазвичай з великим ентузіазмом відгукується на нові ініціативи щодо підтримки України, здається, вирішила залишитись осторонь. Зокрема, чеський міністр оборони Яна Чорнохова зазначила, що від словацько-українського кордону до Чехії «кілька сотень кілометрів», тож необхідності посилати інструкторів в Україну немає. Тим часом путінський спікер Пєсков прокоментував ініціативу Емманюеля Макрона, назвавши її «провокаційною, яка нагнітає напруженість на континенті і не сприяє чому б там не було позитивному».

У Франції також відбулися переговори Володимира Зеленського із президентом США Джо Байденом. Дуже примітно, що, порівняно з попередніми зустрічами двох лідерів ця бесіда дуже мізерно висвітлювалася у ЗМІ. Громадськості дозволили почути лише чергові та більшою мірою абстрактні вступні слова двох лідерів. Можливо, це було пов'язано з тим, що Зеленський та Байден домовилися знову зустрітися найближчими днями – на саміті G7, що проходитиме в Італії 13–15 червня. Однак не виключено, що могла позначитися і деяка напруженість, яка виникла внаслідок відмови Джо Байдена їхати на Саміт миру до Швейцарії, намічений на 15–16 червня.

Як би там не було, загалом публічні заяви Джо Байдена виявилися досить теплими і дружніми. Так, нинішній господар Білого дому вибачився за затримку зі схваленням фінансової допомоги на $61 млрд, викликану позицією "дуже консервативних членів" Конгресу, запевнив у "непохитності" підтримки з боку Вашингтона і анонсував виділення нового пакету обсягом $225 млн на "відновлення електроенергії". У прес-службі Білого дому потім уточнили, що пан Байден обмовився, а гроші підуть на озброєння, включаючи кошти для ППО та артилерійські боєприпаси.

Володимир Зеленський, у свою чергу, подякував США за допомогу в цілому та дозвіл Білого дому вести контрбатарейний вогонь по території РФ зокрема, а також заявив про важливість «прискорити постачання американської зброї».

Остання ремарка Володимира Зеленського була, мабуть, особливо актуальною у контексті ситуації на полі бою. Як написала в день зустрічі двох президентів газета The New York Times, американські озброєння «надходять на фронт у достатній кількості для стабілізації оборони», проте поки що не надають «вирішального ефекту» для зміни ситуації в цілому. Видання пояснило, що з американською допомогою українські військові змогли відмовитися від зайвої економії боєприпасів та уповільнити російський наступ, але не переламати хід бойових дій.

На зустрічі з президентом США Зе говорив також про те, що Україна «має отримати можливості завдавати ударів по військових цілях на території Росії». «Ми розраховуємо на вашу подальшу підтримку і на те, що ви стоятимете з нами пліч-о-пліч. Це необхідно, щоб наші люди відчували, що ми не одні, що ми з вами – з нашим стратегічним партнером», – резюмував Зеленський.

"Ви не здалися, ви не поступилися, ви продовжуєте битися так, що це просто чудово, просто чудово, і ми не збираємося від вас йти", - зазначив у відповідь пан Байден. По темі використання американської зброї для ударів територією РФ він нічого не сказав. Принаймні під час публічної частини зустрічі із українським колегою.

Слід зазначити, що Володимир Зеленський залишив французьку землю з цілим списком обіцянок подальшої підтримки України, зокрема посилення ППО країни.

Поставити ЗСУ додаткові комплекси ППО, передусім американські системи Patriot, союзники, нагадаємо, обіцяли ще наприкінці квітня. Тоді Німеччина анонсувала передачу Україні третьої системи Patriot зі своїх запасів і закликала союзників наслідувати її приклад. Проте з того часу, незважаючи на систематичні вмовляння Берліна та генсека НАТО Йєнса Столтенберга, партнери так і не змогли розлучитися зі своїми комплексами. Тим часом Володимир Зеленський повідомив, що «вже є домовленості щодо додаткових систем ППО для України і деякі з цих рішень спрацюють оперативніше, а частина – ближче до осені». Хто саме погодився виділити нові і такі необхідні нам комплекси і чи йдеться про Patriot, глава держави не уточнив, але нагадав, що вже найближчими днями очікуються його зустрічі з європейськими лідерами на саміті G7 «і там будуть хороші новини». Як повідомляє агентство Bloomberg, над передачею ще одного Patriot Україні зараз, мабуть, так і не дочекавшись на предметну підтримку від союзників, знову роздумує Німеччина.