Мистецтво цензури. Як і навіщо радикально скоротили Біблію для рабів

Якщо не можна, але дуже хочеться, то можна. Так вирішили англійські місіонери, які проповідували в британських колоніях Карибського басейну, і ... істотно відредагували, радикально скоротивши, Святе Письмо. Адже паства "доброзичливців" складалася з безправних чорношкірих рабів, яким ідеї свободи та рівності, на думку місіонерів, були протипоказані.

З 1189 глав стандартної протестантської Біблії варіант для рабів містить тільки 232. Один екземпляр подібного вільного читання Книги книг — єдиний збережений в Північній Америці, — виставлений в Музеї Біблії в Вашингтоні. Тут немає дев'ятнадцяти глав книги «Вихід», вся суть яких зводиться до прагнення вийти з рабства на свободу, як немає і старозаповітних законів щодо рабства — вельми прогресивних не тільки для свого часу, але і, як виявилося, для освіченого XIX століття. Так, були опущені вірші: «А хто вкраде людину і продасть його ...то повинен бути відданий смерті» і «Не видавай раба панові його, який сховається в тебе ...Нехай він у тебе живе ...на місці, яке вибере ...не будеш гнобити його». Не пощастило і Новому Заповіту, звідки вирізали навіть класичне: «Немає ні юдея, ні елліна, ні раба, ні вільного, немає ні чоловіка, ні жінки: ви всі єдині у Христі».

Немає в «рабської Біблії» ні псалмів Давида, ні Одкровення Іоанна Богослова, які могли збентежити незміцнілі душі своїми іносказаннями й надією на краще майбутнє.

«Без сумніву, ця книга використовувалася для маніпуляції та гноблення», — підкреслює куратор музею Біблії Сет Поллінгер. На доказ він наводить лист, що з неприкритим цинізмом свідчить про мету подібного видання.

У 1808 році англіканський єпископ Лондона Бейлбі Портеус пише: «Підготуйте для них (рабів, — прим. ред.) коротку форму спільної молитви ...разом з обраними уривками з Писання ...перш за все тими, де мова йде про обов'язки рабів стосовно їх господарів». Характерно, що єпископ вважався реформатором англіканської церкви й провідним в імперії аболіціоністом, тобто прихильником скасування рабства. Що вже говорити про тих священнослужителів, які свято оберігали право білої людини на володіння рабами!

Так чи інакше, оточення преподобного Портеуса в точності виконало вказівку шефа, не загубивши жодного вірша, що вказує рабам на їх місце. «Раби, слухайте панів по плоті зі страхом і тремтінням, у простоті серця вашого, як Христа», «Раби щоб корилися панам своїм, щоб догоджали» і так далі, і тому подібне.

Треба сказати, що економіка британської Вест-Індії (сучасні Ямайка, Барбадос, Багами, Тринідад і т.д.) століттями трималася на рабської праці. Чорношкіре населення (завезене переважно із Західної та Тропічної Африки) з'явилося тут на початку XVI століття, і від його покірності владі і долі багато в чому залежала життєздатність колоній. Тим більше, що в 1807 році ввезення нових африканських рабів було заборонено парламентом, а нечисленне біле населення працювати на плантаціях цукрової тростини чомусь не бажало. Рабовласництво в Британській імперії було остаточно скасовано лише у 1833 році.

До честі британців треба сказати, що вони сприяли скасуванню рабства і в інших країнах, наприклад, виплативши Португалії 750 тис. фунтів за заборону рабовласництва в її колоніях на північ від екватора. Але все це було потім, а поки ...поки англійські місіонери редагували Біблію, викидаючи з неї все, що могло загрожувати ідеї торгівлі людьми.

Максим Суханов, Lenta.UA

На ілюстрації: Група рабів на невільничому ринку. Літографія, близько 1880 року. Wellcome collection