Музейні несподіванки: Греції почали повертати "мармури Парфенону"

Як ми вже розповідали , так звані "мармури Елгіна" (або "мармури Парфенона", що не зовсім точно, як стане ясно з подальшого викладу) - питання. яке у світовому музейному середовищі обговорюється вже майже дві сотні років. Все почалося з того, що на початку XIX століття лорд Елгін (за іншою транскрипцією – Елджин), який був послом Великобританії в Османській імперії, вивіз із Греції цей "вантаж", про цінність якого говорить те, що серед цих "мармурів" були Фронтонні статуї Парфенону.

Деякий час "мармури" були приватною власністю Елгіна, поки не почалося грецьке повстання, яке в 1832 році закінчилося наданням Греції незалежності. (Лорд вивіз статуї у період, коли Греція перебувала під турецьким пануванням). Пересічні британці в той час співчували грекам (Байрон навіть спорядив їм на допомогу коштом корабель зі зброєю і сам відплив до Греції), що позначилося і на їх вимогах повернути «мармури Елгіна» додому. Щоб якось пригасити скандал, британський уряд викупив їх у лорда, зробивши державною власністю та віддав Британському музею.

З того часу Греція вимагає повернути мармури, аргументуючи це, зокрема незаконністю угоди, в якій приватна особа, лорд Елгін, викупила у турецької влади грецькі культурні цінності, які цій владі не належали. Британський уряд відбивається від цих вимог вже майже два сторіччя, висуваючи різні аргументи. А британський парламент заявив, що оскільки Британський музей працює незалежно від британського уряду і може самостійно приймати рішення щодо творів у його колекціях, вирішувати долю мармурових скульптур Парфенона повинен він. У свою чергу, Британський музей, де вони знаходяться, відбивається, висуваючи свої аргументи. Так, наприкінці січня 2019 року його директор Хартвіг Фішер назвав вивіз «мармурів» лордом Елгіном з Греції «творчим актом», чим викликав обурення.

При цьому тиск на Британський музей відбувається і з несподіваного боку - від колег, хоча, як відомо, музейники всього світу зазвичай "тремтять" над своїми експонатами. Так, повідомляє ARTnews , музей історії мистецтв у Відні та музей Акрополя обговорюють можливість повернення на тих чи інших умовах двох мармурових скульптур, які прикрашали Парфенон. (Отже, "мармури Елгіна" - лише частина "мармурів Парфенону"). У січні цього року музей у Палермо, Сицилія, повернув до Греції частину 150-метрового фризу, який колись оперізував фасад храму Парфенон. Невдовзі після цього Папа Франциск зробив те саме з трьома фрагментами "мармурів Парфенона", що зберігаються в музеях Ватикану. Щоправда, Папа Франциск назвав це не репатріацією, а «пожертвуванням» Його Блаженству Ієроніму II, православному архієпископу Афін та всієї Греції.

Таким чином, віденський музей буде вже третьою установою, яка повертає свої "мармури Парфенона" додому, що представник Греції розцінив як ще одну подію в серії символічних жестів, які можуть створити позитивний імпульс для довгоочікуваної репатріації мармурів з Британського музею.

Зі свого боку додамо, що коли це станеться, то створить прецедент, масштаби наслідків якого важко передбачити. Адже, наприклад, як ми розповідали, у сучасній Індії вважають - один із найзнаменитіших в історії діамантів "Кохінор", що прикрашає корону, в якій королева Єлизавета II сходила на престол, був вивезений з країни незаконно. Щоправда, і тут, як і у випадку з Елгіном, британці підстрахувалися - адже формально "Кохінор" подарував королеві Вікторії останній махараджа сінгхів Даліп Сінгх. Начебто не причепишся за винятком одного факту - махараджі було тоді 11 років...

Фото: Pinterest