На 94-му році життя померла найближча подруга Анни Франк

Пік-Гозлар виросла з Анною в Амстердамі після того, як їхні сім'ї емігрували з Німеччини після приходу до влади нацистів, — повідомляє The Associated Press. До Другої світової війни їхні сім'ї жили по сусідству, і дівчата разом ходили до школи. Подруги були розлучені, коли сім'я Анни знайшла притулок у 1942 році, але знову ненадовго зустрілися у лютому 1945 року в концтаборі Берген-Бельзен, незадовго до того, як Анна померла там від тифу.

Пік-Гозлар згадала, як була присутня на 13-му дні народження подруги та побачила щоденник у червоно-білу клітку, яку батьки Анни подарували дочці. Дівчинка записувала туди свої думки, коли ховалася від нацистів. Батько Анни — Отто — опублікував щоденник після війни.

Жінка розповіла про дружбу з Анною у книзі Елісон Леслі Голд, за якою було знято фільм «Моя найкраща подруга Ганна Франк». Ханна згадується у знаменитому щоденнику під ім'ям Ханнелі. 14 червня 1942 року Анна написала: «Ханнелі та Санні були двома моїми найкращими друзями».

Востаннє Пік-Гозлар бачила свою подругу на початку лютого 1945 року, приблизно за місяць до того, як Анна померла від тифу в Берген-Бельзені. Їх тримали в різних секціях, розділених високим парканом із колючого дроту. Час від часу вони притискалися до паркану, щоб поговорити.

Нацисти обстригли Анні темні локони. «Вона завжди любила грати зі своїм волоссям, — сказала Пік-Гозлар AP. — Я пам'ятаю, як вона завивала волосся пальцями. Їй було дуже боляче втратити їх».

Ханна емігрувала у 1947 році на територію підмандатної Палестини, в Ізраїлі стала медсестрою, вийшла заміж та народила трьох дітей. У неї було 11 онуків та 31 правнук. «Це моя відповідь Гітлеру», — говорила вона про свою велику родину.

Читайте також: Листи батька Анни Франк передано в дар американському університету.

На ілюстрації: Ханна Пік-Гозлар