На екрани українських кінотеатрів вийшла екранізація легендарного театрального мюзиклу

Поки кінокритики всіх країн громлять новий мюзикл "Кішки", задумаємося краще про те, чи міг фільм вийти краще в принципі. І відповімо - ні. Але вся іронія долі тут в тому, що не зробити фільм на чи не найвідоміший в історії театру мюзикл, який приніс в театральні каси кілька мільярдів доларів, теж було неможливо. Ось тому все так і вийшло - і справа тут не тільки в погано намальованому за допомогою комп'ютерних технологій хутрі.

Першоджерело мюзиклу зазвичай називають без коментарів - «збірка дитячих віршів Т.С. Еліота ». При цьому чомусь забувають згадати, що поет Томас Стернз Еліот був лауреатом Нобелівської премії з літератури і завзятим модерністом, вірші якого зовсім нелегкі для розуміння. І його збірка віршів «Популярна наука про кішок, написана старим опосумом» - не виняток. Нічого собі «дитячі вірші», один з головних мотивів яких - неминучість старості, забуття, зради оточуючих і мрія про життя після смерті.

Та й взагалі ця екранізація з бюджетом $ 80-100 млн., які явно не окупляться, навряд чи була потрібна. Але можна зробити прогноз, що, як уже не раз було в історії кіно, після того, як перше обурення фільмом пройде, а «комп'ютерний хутро» стане звичним, враження від фільму буде поступово поліпшуватися. Недарма за перші дні прокату його оцінка професійними критиками хоча і залишилася низькою, але вже підросла.

До того ж у фільмі є що відзначити. Наприклад, відмінний епізод з Тейлор Свіфт, причому не тільки сама пісня, але хореографія - хоча в цілому хореографія фільму, прямо скажемо, вигадкою не блищить. Або епізод з молодими котом і кішкою, які влаштовують хаос в людському домі. Або, нарешті, симпатична головна героїня молода кішка Вікторія у виконанні прима-балерини лондонського Королівського балету Франчески Хейнворд.

Хоча і її фуете краще виглядали б в балетній пачці.

Олег Васильєв, Lenta.UA

Фото: Twitter