На Хмельниччині відкрили меморіал з єврейських надгробків

До Другої світової євреї становили 70% населення Дунаївців, в кінці XIX століття в містечку було 11 синагог, єврейська лікарня, богадільня, релігійні школи. Але якщо в 1939-му тут жили майже 4500 іудеїв, то сьогодні в громаді числиться 17 осіб.

Коли років десять тому в райцентрі почалася планова реконструкція вулиць, то під знятим асфальтом робітники виявили безліч плит з «незрозумілими» письменами. Річ у тім, що єврейське кладовище зруйнували поліцаї в 1942-му за наказом німців, а після війни могильними каменями мостили тротуари вже інші «ефективні менеджери» — це була поширена в СРСР практика.

Євреї найняли вантажівку і перевезли надгробки на територію кладовища. Це відбувалося чотири рази, і в громаді задумалися про створення меморіалу з осколків цих надгробків.

Приказка «не було б щастя, та нещастя допомогло» в цьому випадку не зовсім доречна, хоча розв'язати проблему допомогла пам'ять про страшну трагедію. Відомі сотні історій про тотальне знищення нацистами єврейського населення в українських містечках. Як правило, німці діяли за стандартним сценарієм: євреїв вивозили в ліс і розстрілювали — виявлені сотні таких братських могил. У Дунаївцях сталося інакше (хоча і масові розстріли мешканців гетто не минули).

8 травня 1942 німці за порадою місцевого архітектора кинули близько 2300 євреїв у фосфорну шахту, попередньо звелівши їм роздягнутися. Вихід замурували. Багато днів з шахти лунали крики про допомогу, стогін і плач, поки нещасні не померли від голоду і задухи.

Щороку місцеві євреї збираються в цей день на мітинг, іноді за участю одноплемінників з далекого зарубіжжя — нащадків вихідців з містечка. Так, минулого року в Дунаївці приїхала родина Поель з Австралії, яку член місцевої громади Анна Ройзнер супроводжувала в якості перекладача. Дізнавшись про ідею меморіалу з надгробків, австралійці погодилися профінансувати зведення такого пам'ятника. Згодом до них приєдналися дві сім'ї з США, в тому числі нащадки Цві Шарфштейна — автора книги «Дунаївці — моє рідне місто». Незабаром закипіла робота, і недавно на території некрополя з'явився меморіал.

Стела з фрагментів зневажених надгробків стане одним з небагатьох нагадувань про єврейське минуле процвітаючого містечка.

У 1920-ті багато євреїв зубожіли і покинули Дунаївці, а Голокост практично знищив громаду. Під час Другої світової тут загинуло понад 8000 євреїв, з них 2500 були місцевими жителями.

Сьогодні про єврейську присутність нагадує лише напівзруйнована будівля однієї з 11-ти синагог і забудова «єврейської» вулиці (нині — Первомайський провулок), яку старожили за звичкою називають Єрусалимка.

Костянтин Мельман

На ілюстрації: на відкритті меморіалу