Написана три роки тому українська опера увійшла до десятки кращих опер у світі

Журі конкурсу визнало, що українська опера-реквієм IYOV у виконанні київської музично-театральної формації NOVA OPERA краще за інших відповідає критеріям, які воно сформулювало так: «Ми віддавали перевагу новим творам та оригінальному матеріалу або оригінальному підходу до наявних форм». У підсумку серед 436 творів з 55 країн світу були відібрані десять сучасних опер авторів і виконавців з тринадцяти країн. 

Тут треба особливо відзначити, що у вислові «оригінальний підхід до наявних форм» мова не йшла, як часто передбачається, про яке-небудь сміливе режисерське трактування класичної опери. Наприклад, наш вітчизняний «Йов» – це, як кажуть, найчистішої води авангард, й для України навіть не звичний.

Щоб приблизно зрозуміти, що це таке, треба уявити відкритий рояль, що стоїть на сцені. Навколо нього – шість вокалістів, які не лише співають, але й видобувають з рояля різноманітні звуки, ударяючи паличками по відкритих струнах або просто ритмічно постукуючи по його корпусу. Супроводжують вокал чотири інструменталісти, які грають на роялі, віолончелі та ударних. Нагорі, над ними, на підмостках –  актриса, яка зачитує вголос фрагменти зі старозавітної книги Йова, що розповість, як відомо, про страждання й поневіряння цього біблійного персонажа. 

Хоча треба віддати належне виконавцям опери та двом її авторам, молодим композиторам Роману Григоріву та Іллі Разумейку, істотна заслуга у створенні «Йова» як цілісного музично-драматичного твору належить відомому українському театральному режисерові Владу Троїцькому. Композитори самі зізнаються, що коли за тиждень до прем'єри вони показали йому перший варіант, це було абсолютно, як кажуть, академічний твір у дусі «нової музики». (Тут треба розуміти: те, що в сучасних музикантів називається «академічний», на звичайну мову перекладається як «формалістичний»).

У цьому першому варіанті вокалісти, які стояли біля рояля не співали, а кричали, волали й голосно дихали в мікрофони. У самому роялі клавіші не використовувалися – тільки удари по струнах і корпусу. Тож Троїцький сказав, що, слухаючи це, можна впасти в глибоку депресію і треба все якось «розрядити», після чого молоді композитори вставили у свою оперу музичні фрагменти в стилі вальсу, бітбоксу, тріп-хопу та інших сучасних жанрів. 

Інакше кажучи, Влад Троїцький з його багаторічним досвідом театральних постановок у різних жанрах не лише в Україні, а й у багатьох країнах світу став ініціатором створення з авангардного твору для вузького кола просунутих адептів сучасного музичного (застосуємо слово, що давно увійшло в побут музикантів) продукту. 

І досвід його в черговий раз не підвів. «Йов», прем'єра якого відбулася в 2015-му році на улюбленому дітищі Троїцького ГОГОЛЬFESTі, був показаний у Нью-Йорку, Парижі, Відні та інших світових музичних столицях. А перемога на Music Theatre NOW – це вже не просто успіх, а й слава. Світова слава.