«Наїзд» із підтекстом: чому у США порушили питання відставки Єрмака та Татарова

Конгресвумен Вікторія Спартц звернулася нещодавно з письмовим зверненням до президента США надати «пояснення» щодо ймовірних зв'язків глави Офісу українського гаранта з РФ. У чому суть питання? Частина опублікованого листа Вікторії Спартц Байдену прихована, а в загальному описі послання є згадка про нібито наявність «різноманітної розвідувальної інформації про дії пана Єрмака в Україні та його можливі зв'язки з Росією».

Конгресвумен також згадує, що Єрмак призначив своїм заступником з питань правоохоронної діяльності Олега Татарова, тоді як він «понад рік затримує призначення незалежного антикорупційного прокурора, через що Спеціалізована антикорупційна прокуратура та Національне антикорупційне бюро не функціонують».

«У той час як президент Зеленський важко працює для створення союзів із Заходом та нашою країною, на нас лежить відповідальність повідомити його, якщо ми стурбовані ключовими людьми в його оточенні. Це також наш обов'язок перед сміливими українськими солдатами та сильним українським народом, який бореться за свободу та міжнародний порядок для нас усіх», - підсумовує Спартц. Запитувану інформацію вона просить надати на засекреченому брифінгу для Конгресу вже завтра, 12 липня.

У Києві на ініціативу пані Спартц відповіли доволі різко. Якщо не сказати – по-хамськи. Представник українського МЗС Олег Ніколенко оприлюднив заяву, де, серед іншого, зазначається: «Україна глибоко вдячна Сполученим Штатам Америки за непохитну підтримку у протидії агресії Росії, а останні дії Спартц на цьому тлі особливо контрастують. Радимо пані Спартц залишити спроби заробити собі додатковий політичний капітал на безпідставних спекуляціях навколо теми війни у нашій країні та горі українців. Особливо цинічні маніпуляції про Україну та її керівництво від конгресумен українського походження».

Далі більше. У головному зовнішньополітичному відомстві країни закликали «припинити підривати існуючі механізми надання США військової допомоги для України, оскільки подальша бюрократизація та затягування процесу, якого очевидно і прагне Вікторія Спартц, сприятиме лише подальшому просуванню російських загарбників». «На такий сценарій тільки й розраховують у Кремлі», - йдеться у прес-релізі МЗС.

При цьому в заяві ніяк не згадано ні САП, ні НАБУ, ні власне Олег Татаров, репутаційний «хвіст» якого справді, м'яко кажучи, неоднозначний.

«Переконані, що жодні заяви та провокації не підірвуть той високий рівень довіри, який встановився між президентами Володимиром Зеленським та Джозефом Байденом, Андрієм Єрмаком та Джейком Салліваном, Дмитром Кулебою та Ентоні Блінкеном, а також іншими чиновниками України та США», - підсумували в Міністерстві. закордонних справ.

Продовжили атаку і безпосередньо у Зеленського. Прес-секретар президента України Сергій Никифоров видав наступний пасаж: «Ця справа американського депутата та американського президента. Дамо їм самим розібратися. Там звучать якісь звинувачення. Якщо Вікторія Спартц має докази своїх звинувачень, нехай оприлюднить їх. Поки що, крім звинувачень однієї із сотень цих депутатів, ми нічого не почули».

Перш ніж розібратися в тому, чому член Конгресу США раптом перейнялася бекграундом голови ОП, зробимо невеликий штрих до портрета «винуватки урочистостей». Отже, Вікторія Спартц потрапила до нижньої палати Конгресу США – Палати представників на виборах 2020 року. До цього вона обіймала посаду сенаторки на рівні штату Індіана від міста Ноблсвіл. Майбутня конгресмен народилася у селі Носівка на Чернігівщині у родині інженерів. Вона отримала ступінь бакалавра та магістра міжнародної економіки у Київському національному економічному університеті.

2000 року Вікторія вийшла заміж за американця Джейсона Спартца і переїхала до США. Там вона отримала диплом магістра з бухгалтерії у бізнес-школі Університету Індіани, де залишилася викладати.

Спартц працювала у бізнес-структурах та державних установах, у тому числі на посаді фінансового керівника генеральної прокуратури Індіани. Має власний бізнес у галузі фінансових консультацій, фермерського господарства та нерухомості. У 2017 році Спартц обрали в сенат штату Індіана, де вона замінила Люка Кенлі, який вийшов на пенсію. Наступною сходинкою стало висування до палати представників Конгресу США.

У своїй кампанії Вікторія відзначала своє походження, стверджуючи, що це сформувало її політичні погляди. У розмові з виданням IndyStar вона згадала розповідь дідуся про те, як радянська влада відібрала у їхньої родини власне господарство під час колективізації та про Голодомор у 1930-х роках.

У чиїх інтересах діє Спартц? Тут варто звернути увагу, що вона, будучи республіканкою, активно співпрацює з Білим домом. Зокрема, саме Спартц була ключовою фігурою під час підготовки закону про ледліз, і її фотографія разом із Джо Байденом, який підписав цей документ, ілюструє те, що для представниці Сенату ключовим є питання України, а не політичних розбірок у Вашингтоні.

Ганна Шелест, директор програм безпеки експертної організації «Українська призма» вважає, що ініціатива щодо Єрмака викликана цілим ланцюжком подій: витік інформації в Білорусь і далі в Росію про операцію захоплення ПВК Вагнера, що призвело до її провалу; поганим керівництвом мирними переговорами з РФ перед війною; затягуванням через заступника Олега Татарова призначення незалежного антикорупційного прокурора тощо.

«Вікторія Спартц досить активно підтримувала Україну. Була в Україні в середині травня і відвідала багато міст на Чернігівщині, Одещині, Запоріжжі та Київщині. Тому говорити про якусь ангажовану антиукраїнську її позицію ми не можемо. Було б зовсім нелогічним вважати, що вона має бажання підірвати національну безпеку чи підтримку для України. Тому заяви нашого МЗС виглядають надто різкими. З іншого боку, справді постає питання, чому, коли викладені факти щодо Олега Татарова (заступника Єрмака – ред.) та «Вагнергейта» обговорюються останні 7-8 місяців, саме зараз з'явився цей публічний лист із вимогою пояснень? Тут просто неможливо заплющити очі на те, що передвиборні перегони в США вже розпочалися, плюс Спартц належить до республіканського крила, яке підтримує Трампа, якому вигідно «топити» демократів», - наголосила в ефірі загальнонаціонального телемарафону Ганна Шелест.

На її думку, зараз вкрай важливо, щоб як українська, так і американська не пішли на загострення, «бо деякі представники Республіканської партії будуть готові стати на захист своєї представниці, незалежно від того, чи коректно некоректне її звернення».

З іншого боку, з пані Шелест можна посперечатися щодо того, що, як ми вже писали вище, поява Спрартц у Білому домі, разом із Байденом, демонструє близькі стосунки між республіканкою та президентом США. Інакше б її не пустили на гарматний постріл.

Є версія, що Спартц атакувала ОП через кулуарний конфлікт між Єрмаком та керівництвом ЗСУ.

«Принципово не впадатиму в конспірологію і розмірковуватиму, чому атака на Андрія Єрмака по лінії США відбулася зараз і чому на її вістря опинилася Вікторія Спартц — конгресвумен родом з України, яка чудово розуміється на місцевих політичних хитросплетіннях. Проте важко не помітити, що ця атака є своєрідною реакцією нашого стратегічного партнера на нещодавні інтриги проти Валерія Залужного. І претензії до Єрмака виглядають дуже вагомими. Образно кажучи, це політичний залп із «Хаймарсу». Хочу звернути увагу на інше. Глави Адміністрації президента України (так-так, саме так називається ця установа за нашою Конституцією!), за всієї їхньої неформальної значущості, є витратним матеріалом. Українські президенти змінюють їх неодноразово і тоді, коли вважають за необхідне. З приводу та без. До жодних помітних потрясінь у житті країни це не призводить.

Та й Андрій Єрмак у Володимира Зеленського – не перший. Вже, здавалося б, наскільки впливовим був попередник Андрій Богдан, здавалося, посунь його, і країна звалиться. Поміняли і нічого не звалилося. І це нормально. Але якщо загроза серйозних потрясінь при зміні глави нинішньої АП таки реальна, то це означає, що країною в найскладніший і доленосний воєнний період керує не всенародно обраний президент, включений до найвпливовіших політиків світу, а чиновник, який ніким не обирається. А це зовсім неприпустимо. І сподіваюся, що найближчим часом ми отримаємо відповіді на всі запитання. І разом з Єрмаком чи без нього Україна, як і раніше, успішно продовжуватиме відображати рашистку агресію, спираючись на підтримку наших союзників, що росте», - коментує перипетії навколо Єрмака політолог Олександр Кочетков.

У свою чергу його колега з експертного цеху Максим Ялі зазначає: «Чи не з самого приходу Зеленського до влади підозри про роботу його радника, а потім і голови Офісу президента Андрія Єрмака на російські спецслужби з'явилися в українському інформаційному полі. Ще з моменту призначення його головним представником України на переговорах із РФ у рамках «Нормандського формату» на рівні радників, які готували повістку та можливі поступки. Були також і плівки, на яких Єрмак розмовляв із представником Трампа Джуліані, який лобіював поновлення кримінальної справи проти сина тоді ще кандидата у президенти США Джо Байдена. І ці плівки спливли минулого року.

Найгучнішим скандалом, безперечно, став «Вагнергейт». Чи були дзвінки з Офісу президента до Мінська з метою попередити росіян, злили спецоперацію українських та західних спецслужб щодо посадки літака з «вагнерівцями»? Відповідей, які б розставили всі крапки над «і» українському суспільству, на жаль, досі не було надано. З іншого боку, Андрій Єрмак, як і раніше, є однією з найближчих осіб, яка істотно впливає на прийняття рішень та переговорів із США щодо надання військової допомоги Україні, а також санкційного тиску на Росію.

У тому числі з радником із національної безпеки Салліваном, головою Держдепартаменту США Блінкеном та іншими високопосадовцями адміністрації Байдена. Тож, напевно, там його вже давно «перевірили». Ну а українське суспільство, особливо найактивніші прихильники Порошенка, нарешті отримають відповіді щодо головної «зради» всіх трьох років президентства Зеленського. І, сподіваюся, тоді вже заспокоїться остаточно. Кращого «третейського судді», ніж американські спецслужби, у цьому питанні не знайти. Україна в будь-якому варіанті опиняється у «профіті».

Проте Віталій Шабунін, голова Центру протидії корупції, акцентовано пройшовся по заяві пані Спартц.

«Зі всіх звинувачень конгресумен твердішими є: заблоковані конкурси до САП та НАБУ, а також Татаров. Якщо за іншими аргументами влада може відбиватися, то за перерахованими вище – жодних шансів (бо кожна столиця в деталях знає ці історії)», - написав Шабунін.

Він зазначив, що ці реальні аргументи вже не вперше б'ють на підтримку країни західними союзниками, а окремі гравці спеціально використовують ці реальні кроки нашої влади з метою підірвати підтримку України.

«Найкращий спосіб такі атаки зупинити – це зняти реальні претензії, а не скакати на конгресвумен (безвідносно до чистоти мотивів останньої). Призначити переможця конкурсу керівника САП. Припинити блокувати конкурс на голову НАБУ. Звільнити підозрюваного у корупційному злочині Татарова, який працював на окупантів кремля. І все – найжорсткіші претензії знято. Поля для атаки на підтримку України нема. Поставці зброї нічого не загрожує. Але, схоже, що найгіршій частині ОП важливіше зробити САП/НАБУ непрацюючими та зберегти Татарова на посаді», - зазначив він.