Економіка АПК

Не хлібом єдиним: що дасть «зернова» угода Україні

14:23 03 сер 2022.  8360 Читайте на: УКР РУС

У понеділок, 1 серпня, з порту Одеси вийшло перше з початку повномасштабної війни з РФ судно з українською аграрною продукцією. Загалом вже найближчим часом очікується вихід із портів нашої країни каравану у складі 16 суден. Чи можна стверджувати, що питання з вивезенням українського зерна вирішене і чому виконання «зернової» угоди стане для нас важливим не лише в економічному плані, — розбиралася Lenta.UA.

Незважаючи на недавній показово-цинічний обстріл росіянами одеського порту, перше судно з українським продовольством вирушило із «перлини біля моря». Це сталося відповідно до досягнутих 22 липня домовленостей за участю України, Росії, Туреччини та ООН. Йдеться про судно RAZONI, яке під прапором Сьєрра-Леоне прямує до порту Тріполі в Лівані. Було ухвалено рішення про те, що воно рухатиметься коридором, безпека якого підтверджена партнерами-гарантами – ООН та Туреччиною. На його борту 26 тисяч тон української кукурудзи. Вже у вівторок увечері корабель приплив до узбережжя Туреччини.

«Сьогодні Україна робить черговий крок до запобігання світовому голоду. Розблокування портів дасть не менше одного мільярда доларів валютної виручки для економіки щомісяця (загальна ціна питання у найближчій перспективі - понад $10 млрд - ред.), а й можливість для аграрного сектора спланувати посівну наступного року», - написав у себе у Facebook міністр інфраструктури Олександр Кубраков.

Урядовець також зазначив, що наша країна є четвертим найбільшим експортером кукурудзи у світі, тому можливість її вивезення через порти – це «колосальний успіх для забезпечення глобальної продовольчої безпеки».

«Це був складний шлях, завдовжки три місяці. У портах Великої Одеси ще 16 суден уже чекають на свою чергу. Паралельно отримаємо заявки на прибуття нових суден для завантаження агропродукцією і вже найближчими тижнями за підтримки наших партнерів ми плануємо вийти на повну потужність переправлення сільськогосподарської продукції», - підсумував Кубраков.

Тут важливо відзначити певні інформаційні спекуляції високопосадовців, які 24/7 говорять, що Україна отримає понад десять мільярдів доларів від продажу зерна. Насправді отримає не Україна, а компанії-власники, бо державного зерна ми не маємо в принципі. Тобто до бюджету потраплять лише податкові крихти. Втім і тут є нюанси, на які звертає увагу економічний експерт Олексій Кущ.

«Розблокування вивезення зерна нічого не дасть фермерам з їхнім нинішнім урожаєм і збутом зерна, оскільки вивозитимуть ті самі 20 млн тонн, що вже є на складах. Про новий урожай поки що взагалі не йдеться. Тобто фермери не зароблять. Основний дохід отримають кілька найбільших зернотрейдерів. Що отримає держава? Податки? Дуже сумніваюся. Ще й відшкодувати ПДВ експортерам зерна доведеться після того, як відшкодування розблокують.

Приплив валюти? Але за дивним збігом обставин нещодавно НБУ збільшив терміни повернення експортної виручки зі 120 до 180 днів.

Начебто Нацбанк знав про укладання «зернової угоди». Тобто валюта за зерно, відправлене у серпні, прийде в Україну у лютому 2023 року. І зайде порційно лише під фінансування нового врожаю».

Таким чином, як бачимо, в економічному плані, а саме — у ймовірному виторзі держскарбниці від «зернової угоди» є питання. Однак у цій гучній історії присутня не менш важлива геополітична складова. До речі, саме на цьому аспекті під час нещодавнього відеозвернення наголосив президент Володимир Зеленський.

«Станом на даний момент ще не час робити якісь висновки та прогнозувати подальші події. Але порт (в Одесі – Ред.) запрацював, експортний рух розпочався, і це можна назвати першим позитивним сигналом, що є шанс зупинити розгортання продовольчої кризи у світі. Експорт українського продовольства залежить від параметрів безпеки, за які відповідальні ООН та Туреччина. Але у нас не може бути ілюзії, що Росія, яка свідомо спровокувала голод у країнах Африки та Азії, утримається від спроб зірвати експорт української продукції. Тож подивимося – як працюватимуть домовленості і чи справді буде безпека. Своєї черги на відправку вже чекають 16 суден, і ми готові зробити належний внесок у стабілізацію світового ринку продовольства», - наголосив нинішній господар Банкової, принагідно додавши, що крім грошової виручки, агроекспорт важливий для офіційного Києва, оскільки забезпечить робочими місцями понад півмільйона українців.

Вітчизняні порти на Чорному морі – основний шлях для більшої частини українського експорту – були, нагадаємо, заблоковані Росією якраз після початку повномасштабного вторгнення 24 лютого. Володимир Зеленський нещодавно оцінив кількість заблокованого зерна у 22 млн. тонн. Це призвело до зростання цін на продовольство в усьому світі, адже Україна є важливим експортером пшениці, кукурудзи, олії та іншої аграрної продукції.

Сьогодні ціни у світі на пшеницю, за даними ООН, зросли на понад 60%. І найбільше це вдарило по країнам Африки та Азії, які закуповували українську продукцію.

Ще до укладання «зернових» домовленостей у Стамбулі Україні вдалося збільшити експорт через дунайські річкові порти завдяки деокупації острова Зміїний. Зерновози заходили з Чорного моря по гирлу Швидке до наших портів на Дунаї – Ізмаїл, Рені та Усть-Дунайськ. Їх завантажують, а потім вони виходять у Чорне море та досить оперативно йдуть до Румунії та Болгарії.

16 суден, які очікують відправлення вже найближчими днями, – це перша фаза. Далі фрахтуватимуться інші кораблі в трьох портах («Одеса», «Чорноморськ» та «Південний»), охоплених угодою. При цьому не слід забувати про те, що умови «зернового договору» поширюються на 120 діб з можливістю пролонгації. Чи буде вона – велике питання, тому що путінська Росія є «зразком» неадекватності і чекати від неї можна все, що завгодно будь-якої миті. З огляду на це очевидно, що зараз необхідно прискорити логістичні процедури, хоча всі хочуть перестрахуватися і подивитися, як пройде до кінцевої точки перше судно.

З ініціативи Анкари перші кораблі із зерном вирушать до африканських країн, яким загрожує голод. «Кораблі відстежуватимуть за допомогою безпілотників, супутників. Також буде супроводжуючий персонал. Однак ми все одно побоюємося провокацій, адже ракеті байдужий супровід, якщо вона потрапить у корабель, який буде метою провокації. У тій же колонії у Оленівці також були посередники з ООН та Червоного Хреста, і що? Загалом, нам треба бути готовим до всього», - зазначив недавно в ефірі загальнонаціонального телемарафону керівник Української аграрної конфедерації Павло Коваль.

Окремо він зазначив, що вже зараз по всій території нашої країни збирають нове зерно, проте покупці купуватимуть і торішнє, якщо воно буде належної якості: «Близько 15 млн. тонн ми вже зібрали, з них близько 10 млн. тонн – це пшениця, а 3 - ячмінь. Однак для трейдера немає значення, це новий урожай або старий. Якщо в портах готове до відвантаження зерно торішнього врожаю, то вони його купуватимуть».

Скільки сьогодні зерна застрягло в Україні? У країні заблоковано близько 20 млн тонн зерна, призначеного на експорт. Після цього врожаю ця кількість, за словами президента Зеленського, може зрости до 75 млн тонн. Війна, крім іншого, також означає, що цьогорічний урожай буде меншим. Близько 30% із 86 мільйонів тонн зерна, яке зазвичай виробляє Україна, не буде зібрано, зазначила недавно в ефірі CNN Лора Веллслі, фахівець із продовольчої безпеки аналітичного центру Chatham House.

Україна до початку путінської спецоперації була четвертим у світі експортером зерна. За даними Африканського банку розвитку, Україна та Росія зазвичай постачають понад 40% пшениці до Африки. Але війна призвела до дефіциту 30 мільйонів тонн продовольства в Африці, що призвело до зростання цін на 40% по всьому континенту. Наприклад, у Нігерії ціни на основні продукти, такі як макарони та хліб, зросли більш ніж на 50%. За даними ООН, через падіння постачань у період із січня до травня ціни на борошно в Ємені зросли на 42%, а на хліб – на 25%. У Сирії, ще одному великому імпортері української пшениці, ціни на хліб зросли вдвічі.

І хоча в Африці через зростання цін вже відбуваються протести, майже половина африканських країн публічно не засудила путінське вторгнення в Україну і не приєдналася до антиросійських санкцій. Цілком закономірно, що офіційний Київ хоче змінити таке ставлення та залучити африканські країни на свій бік.

До речі, про це недвозначно натякнув під час вчорашнього відеозвернення Зеленський. Глава держави зокрема сказав, що в понеділок, 1 серпня, провів півторагодинні телефонні переговори зі своїм французьким колегою Еммануелем Макроном. За словами Зеленського, господар Єлисейського палацу, серед іншого, предметно розповів йому про результати свого турне країнами Африки та Україна «суттєво посилюватиме цей напрямок нашої зовнішньої політики».

Як саме на Печерських пагорбах планують посилювати цей фланг гарант не уточнив. Поки що відомо лише про те, що на початку осені глава МЗС Дмитро Кулеба вирушить до африканського турне. І росіяни у цьому плані нас випередили, оскільки головний дипломат РФ Лавров уже здійснив вояж на цей континент. Там керівник російського зовнішньополітичного відомства зіткнувся з незвичайними місцевими традиціями та потрапив у явно некомфортні для себе ситуації.

Наприклад, в Ефіопії Лаврова зустріли свіжоскошеною травою на підлозі. У цій країні це символізує достаток та добробут. У МЗС держави-агресора заявили, що такий прийом показує велику повагу до Лаврова. Але користувачі українських соціальних мереж так не гадають. У Facebook згадали, що Лаврова часто називають (причому навіть у РФ) «сумним конем» і побачили у фотографії кумедний збіг…

Як відомо, реакцією більшості західних країн на повномасштабне вторгнення РФ до нашої країни стало запровадження санкцій. Водночас, Африка, Латинська Америка, більшість країн Азії до санкцій не приєдналися. Це дозволило російським політикам говорити, «що більшість людства відхиляє західну політику щодо Росії».

На думку співзасновника Центру дослідження Африки, викладача ІМВ КНУ ім. Шевченка Олександра Мішина, нейтралітет багатьох країн послабив можливості якнайшвидшого покарання агресора, а Росія намагається замістити європейські ринки ринками цих «нейтральних держав», виставити себе будівельником нового справедливого багатополюсного світу.

«По суті Росія пояснює всім цим країнам, що шлях побудови цієї багатополюсної справедливості лежить через знищення України та вбивства українців», - зазначає Мішин.

Незважаючи на те, що офіційний Київ, як зазначив недавно президент Зеленський, має намір суттєво активізуватися в африканському напрямку, розклад такий, що Україні дуже і дуже непросто схилити на свій бік деякі держави цього континенту. Нагадаємо, під час голосування в ООН за резолюцію, яка засуджує агресію РФ у нашій країні, лише 28 із 54 країн Африки засудили її, 17 країн утрималися, а вісім були відсутні.

Загалом 141 країна зі 193 членів ООН засудила Росію. І серед тих, хто утримався або не голосував, приблизно половину становили саме африканські країни.

"За" жорстке засудження варварства путінської Росії проголосували Бенін, Ботсвана, Габон, Гамбія, Гана, Демократична республіка Конго, Джибуті, Єгипет, Замбія, Кабо-Верде, Кенія, Коморські острови, Кот-д'Івуар, Лесото, Лівія, Ліберія Малаві, Маврикій, Мавританія, Нігер, Нігерія, Руанда, Сан-Томе та Прінсіпі, Сейшельські острови, Сомалі, Сьєрра-Леоне, Туніс і Чад.

Принципово «проти» висловилася Еритрея, а утрималися Алжир, Ангола, Бурунді, Екваторіальна Гвінея, Зімбабве, Конго, Мадагаскар, Малі, Мозамбік, Намібія, Південно-Африканська республіка, Південний Судан, Сенегал, Судан, Уганда, Танзанія.

Не брали участь у голосуванні: Буркіна-Фасо, Камерун, Есватині, Ефіопія, Гвінея, Гвінея-Бісау, Марокко та Того.

Дуже показовим було й голосування за виключення РФ із Ради з прав людини ООН 7 квітня, на тлі повідомлень про кричущі військові злочини «визволителів» у Бучі. Тоді, нагадаємо, лише вісім африканських країн підтримали рішення, більшість утрималися чи не голосували, а дев'ять взагалі висловилися проти.

Незабаром після цього Володимир Зеленський попередив, що українські дипломати в країнах Африки, Азії та Латинської Америки, які не досягнуть підтримки цих країн у боротьбі з Росією, втратять посаду. «Якщо не буде постачання зброї, не буде підтримки санкцій, буде продовження співпраці з Росією, то вам потрібно шукати іншу роботу», - попередив гарант. Невдовзі після цього він звільнив послів України у Марокко та Нігерії.

Примітно, що на тлі зростання цін на зерно та інші продовольчі товари через блокаду українських портів, 3 червня глава Африканського союзу президент Сенегалу Макі Саль зустрівся для вирішення цієї проблеми з Путіним у Сочі. І хоча в адміністрації Саля повідомляли, що він має намір провести рандеву і із Зеленським, до Києва президент Сенегалу поки що так і не доїхав.

Засновник аналітичного центру Wathi (Дакар) Жіль Йабі вважає, що Макі Саль висловлював позицію Африканського союзу, яка є складним компромісом різних держав, які мають різні відносини з Росією. «Є реальність: для української дипломатії важко домогтися підтримки від країн, з якими вона має обмежену економічну чи політичну співпрацю. Росія має більший вплив, і, звичайно, африканські країни звертають увагу на її інтереси», - наголосив експерт в ефірі ВВС.

До речі, наприкінці червня Володимир Зеленський виступив перед бюро Асамблеї Африканського Союзу. Туди запросили всіх 55 лідерів африканських країн, проте були присутні лише чотири з них, інші країни представили «різнокаліберні» чиновники. Тоді Зе заявив, що Африка стала заручницею російської війни проти України. «Якби не російська війна, люди в Африці, в Азії і будь-де у світі не страждали б від катастрофічного зростання цін на продукти», - зазначав нинішній господар Банкової, небезпідставно звинувачуючи Кремль у проведенні політики колоніалізму.

Одним із «маячків» того, що у Зеленського всерйоз взялися за Зелений континент, є той факт, що у липні президент призначив спецпредставником України на Близькому Сході та Африці екс-посла в Алжирі Максима Субха. В одному зі своїх інтерв'ю у новому статусі пан Субх зазначив, що офіційний Київ планує «суттєво посилити» економічну співпрацю: створювати спільні підприємства в Африці, підписати низку угод про торгівлю, залучати будівельні компанії з Африки до проектів відновлення України, впроваджувати дистанційне навчання африканських студентів. і так далі. «Завдяки нашій роботі африканські країни все глибше усвідомлюють токсичність співпраці з РФ, як із країною, що грубо порушує норми міжнародного права та Статут ООН», - зазначає новий спецпредставник України на Близькому Сході та Африці.

Можливо, так воно і є, але поки що ніхто з представників континенту не зробив демонстраційний крок демаршу, заявивши про намір проігнорувати саміт Росія-Африка, намічений Кремлем на старті 2023 року.

Що маємо в сухому залишку, якщо говорити конкретно про надзвичайно важливу для нас сьогодні оборонну сферу? На сьогоднішній день чотири країни Африки приєдналися до Консультативної групи оборонної підтримки України – Марокко, Туніс, Ліберія та Кенія. Щоправда, офіційної інформації про передачу ними якихось озброєнь поки що немає. Разом з тим, у політкулуарах ходять наполегливі чутки, що і Київ, і Москва намагаються викупити зброю, яку раніше продали на континент з 1990-х років. Одним із підтверджень цього є весняний візит до Африки нардепа від провладної «Слуги народу» Артема Чорноморова, який у Facebook повідомив, що їздив до Чаду і вів переговори про купівлю у цієї країни авіації.

Саме Чад за останні 20 років був одним із основних покупців української зброї у Центральній Африці. Зокрема, за даними Державної служби експортного контролю, у 2007-2018 роках Україна поставила Чаду 9 штурмових літаків Су-25, 1 винищувач Міг-29, 4 вертольоти Мі-24. Більшість озброєнь до Чаду надійшло у 2007-2009 роках у розпал війни в цій країні та допомогло тодішньому президенту Ідрісу Дебі перемогти повстанців.

А ось відповідь на запитання про те, чи допоможе сьогодні більшість африканських країн перемогти нам рашистів, залежить від того, наскільки успішно діюча влада збудує дипломатично-комунікаційні мости з цим надзвичайно важливим у різнопланових сенсах регіоном.