Небезпечний спрут: як діяти Україні в умовах екзистенційних викликів

Тегеран відверто плює в особу адміністрації Трампа. «Чи дійшов рівень ваших внутрішніх конфліктів настільки, що ви ведете переговори самі з собою? Стратегічна міць, якою ви колись хвалилися, перетворилася на стратегічну поразку», – заявив напередодні, звертаючись до американського лідера речник іранських Збройних сил Ебрахім Золфакар.

При цьому телеканал CNN інформує, що Білий дім все ще сподівається на раунд переговорів з Іраном щодо завершення війни найближчими вихідними, 28-29 березня. Повідомляється, що на переговори поїде віце-президент Джей Ді Венс, "і, можливо, деякі інші чиновники".

Тим часом видання Financial Times на основі спілкування з європейськими дипломатами дійшло висновку, що генсек НАТО Марк Рютте розлютив Європу підтримкою війни Дональда Трампа в Ірані. Припущення пана Рютте про те, що європейські союзники, зрештою, об'єднаються, щоб прислухатися до заклику президента США розмістити військово-морські сили в Ормузькій протоці, розлютило посадових осіб у кількох європейських столицях, повідомили дипломати, загостривши напруженість усередині Альянсу щодо того, наскільки далеко можна зайти.

«Заяви США про те, що вони з Іраном виходять на переговори, виглядають як заспокоєння для ринків, не більше. Але ця історія вже не розсмокчеться. На очах цей конфлікт просто трансформується. Іран за ці три тижні децентралізував свою армію і стає ще небезпечнішим гравцем у регіоні, ніж три тижні тому. І все зараз рухається, навпаки, у бік загострення, а не заспокоєння. Усередині країни посилилися репресії та робиться ставка на економіку спротиву. Тому з боку Ірану – ще жорсткіша риторика, і ще менше простору для переговорів. У такій ситуації будь-яка спроба швидкого миру виглядає як ілюзія. Бо мирна угода потребує не тільки тиску, а й наявності тих, хто готовий домовлятися. А якщо таких людей у системі більше немає, закінчення війни відкладається. І я маю великі сумніви, що це відбудеться за два-три тижні, як обіцяє Білий дім», - зазначає голова правління Інституту світової політики Віктор Шлінчак.

Водночас, викладач Києво-Могилянської академії Валерій Пекар робить такий акцент: «США серйозно загрузли в Ірані, а Європа ще не завершила перезапуск оборонки та збройних сил. Це чудовий момент для Росії одним ударом перетворити Європу з консолідованого центру сили на натовп слабких розсіяних країн, які сваряться між собою та нездатні захиститися. Чисто військових ознак чимало вже давно. Модернізація логістики, створення складів та польових госпіталів, як правило, вважаються надійними ознаками. Відключення телеграм та мобільного інтернету виглядає підготовкою до закручування гайок усередині Росії. Додайте до цього клоунаду з юридичними процедурами, яку Путін зазвичай робить перед тим, як на когось напасти. Військові експерти вважають, що об'єднана військова міць Європи перевершує Росію у рази. Це правильно. Але воює не зброя, а люди. Зброя нічого не варта, якщо політики не готові ухвалити рішення, а суспільства не готові їх підтримати. Багато хто думає, що удар буде по країнах Балтії. Раніше вважалося, що основним напрямком буде Сувалкський коридор. Однак, як на мене, це не так. Я продовжую вважати, що максимальний стратегічний виграш може бути від мульти доменного удару по Польщі, який створить масштабну кризу біженців до Німеччини. У разі успіху європейської операції – припинення постачання озброєнь в Україну разом із припиненням фінансування гарантуватиме Росії великі досягнення на українському фронті».

До речі, якщо говорити безпосередньо про фронт, слід зазначити, що рашисти днями просунулися в Харківській області - в районі Великого Бурлука і Вовчанська, повідомляє військовий паблік Deep State.

Також путінські «визволителі» зайняли нові території на захід від Гуляйполя. Досить складною для ЗСУ залишається ситуація на Борівському напрямі, але при цьому готуються вирішальні бої за Лиман, констатує військовий експерт Костянтин Машовець. Незважаючи на активізацію у бік Борової, головний акцент, судячи з розподілу сил, робиться саме на Лимані.

Машовець вважає, що перед штурмом Лимана ворог, ймовірно, спробує повністю зайняти район Ярова - Новоселівка - Дробишево - Пришиб, а також посилити тиск на південний схід від міста. Окреме значення експерт надає діям рашистів на Слов'янському напрямі: їх наступ уздовж південного берега Сіверського Дінця, по суті, має допомогти відрізати логістику українського угрупування у Лимані через Райгородок, Миколаївку та район Слов'янської ТЕС. За словами Машовця, саме збереження цієї логістики з південного берега Сіверського Дінця залишається одним із ключових чинників оборони Лимана. Тому найближчим часом очікується посилення ударів по даному району, у тому числі із застосуванням авіації.

Тим часом ключовий висновок експерта полягає в тому, що російське командування не може надто довго затягувати зі штурмом Лимана. Якщо РФ справді готує наприкінці весни чи початку літа більший наступ на Слов'янськ та Краматорськ, то перед цим їй необхідно ліквідувати Лиманський плацдарм ЗСУ та убезпечити північно-східний фланг майбутньої операції. Поки це завдання не вирішене, але тиск на Лиман, зважаючи на все, тільки наростатиме, прогнозує Костянтин Машовець.

Водночас екс-посол України в США Валерій Чалий вважає, що поряд з динамічною фронтовою ситуацією зараз настав дуже вдалий час для того, щоб відкрити другий фронт проти путінської Росії: «За аналогією з Другою світовою та діями союзників, настав час для відкриття другого антирашистського фронту. Буде це чи не буде? Є об'єктивні фактори, які до цього призведуть раніше чи пізніше. Ворог не втримається – вони полізуть і атакують одну з країн НАТО. Вони зроблять це не тоді, коли самі будуть готові, а тоді, коли до цього не будуть готові європейці. Тому всі роздуми про 2-3 роки вже треба залишити у минулому. Все може статися набагато швидше. Це не означає, що потрібна європейцям вся зброя тепер залишати собі! Це означає, що потрібно так активно надавати зараз Україні військову підтримку, щоб самим не зіткнутися з російською армією, яка вже добре підготовлена в боях з українцями».

На переконання дипломата, європейці зараз мають спрямовувати свої війська не до Близького Сходу, а саме до України. «Відповідальність за протидію агресору в Європі – адекватне пояснення і для американських союзників. Годі вже зволікати. Охочі мають нарешті стати рішучими!», - підсумовує Валерій Чалий.