Неправові фантазії або сигнал до атаки: експерти про дострокові парламентські вибори

Учора глава Окружного адміністративного суду Києва (того самого, який скасував рішення про націоналізацію «ПриватБанку») Павло Вовк заявив, що можливість достроково припинити повноваження чинного парламенту зберігається до 14 червня, а не до 27 травня, про що неодноразово заявляли експерти та політики. Тобто, за логікою скандального судді, новообраний президент Володимир Зеленський при бажанні може встигнути це зробити. Вовк на своїй сторінці в Facebook наводить такі аргументи: «Шість місяців, протягом яких президент не має права розпускати парламент, необхідно відраховувати не з дня прийняття присяги депутатами, а від дня першого засідання Ради нового скликання. Відповідно Основний закон визначає, що Верховна Рада України є повноважною не протягом 5 років, розрахованих в календарних днях, починаючи не з дня складення присяги народними депутатами України, а протягом 5 років, які закінчуються в день відкриття першого засідання Верховної Ради України нового скликання».

Таким чином, вважає Вовк, беручи до уваги призначення чергових виборів Ради на 27 жовтня 2019 року, повноваження чинного скликання можуть тривати і до 16 грудня 2019 року (27 жовтня 2019 + 20 днів на офіційне оприлюднення результатів виборів + 30 днів на відкриття першої сесії новообраного Верховної Ради). Однак в середньому між днем виборів і днем відкриття першого засідання Ради проходить 48 днів, - підрахував Вовк. Відповідно він передбачає, що повноваження чинної Ради можуть тривати до 14 грудня 2019 року, що надає главі держави право припинити повноваження парламенту у термін до 14 червня.

Заява Вовка, чий суд останнім часом демонструє лояльність до деяких представників оточення Зеленського, була сприйнята деякими експертами як свого роду сигнал до пошуку юридичного обґрунтування оголошення дострокових виборів вже в червні. Хоча формулювання про «середній» термін роботи ВР виглядає відверто по-дилетантськи...

Новообраний президент Зеленський неодноразово заявляв, що в разі перемоги хоч і «думатиме» над розпуском Ради, але виключно в межах чинного законодавства. Позиція Петра Порошенка в цьому питанні, як стверджують наші джерела в БПП, до кінця не визначена. Одна група прихильників поки що чинного президента переконує його всіляко перешкоджати реалізації сценарію щодо дострокових виборів до парламенту: мовляв, за три місяці до планових виборів він зможе, зігравши на можливих помилках Зеленського-президента, наростити рейтинг своєї політсили. Інше коло близьких до Порошенка осіб схиляє його до необхідності на хвилі президентських второтурових підсумків (як-не-як за нього проголосували майже 25% виборців) погодитися на дострокові вибори, щоб провести туди якомога більше «багнетів».

Чи можливий компроміс ключових гравців в питанні проведення позачергових виборів в Раду, - поцікавилася Lenta.UA у політологів. Директор політико-правових програм центру Разумкова Юрій Якименко відзначає наступне: «Дискусії про можливі позачергові парламентські вибори - це елемент політичної боротьби, зумовленої результатами президентських виборів і, звичайно ж, перспективами майбутніх виборів в Раду. На сьогодні правові підстави для розпуску парламенту виглядають не зовсім аргументованими. Будь-якого роду дії щодо дострокового припинення повноважень ВР можуть отримати правові механізми протидії, як це було при спробі розпустити парламент в 2006 році».

За словами експерта, процедура розпуску парламенту - складний процес, який вимагає консенсусу ключових політгравців. На питання про те, чи існує наразі фундамент для такого консенсусу, експерт відповів наступним чином: «Я зараз не бачу нагальних підстав для такого компромісу. І тут треба говорити не тільки про Зеленського і Порошенка. Не треба забувати, що в цьому процесі має брати участь більшість народних депутатів, а серед політичних сил зараз немає консенсусу. Одні готові до виборчої кампанії, а іншим необхідний час для пошуку оптимального формату тощо».

У свою чергу експерт Українського незалежного центру політичних досліджень Максим Лациба зазначає: «Безумовно, у команди Володимира Зеленського є інтерес якомога швидше розпустити парламент і на хвилі популярності Зеленського сформувати правлячу коаліцію, потім уряд і тоді вже приступити до реалізації задекларованої політики. Інтерес же БПП і «Народного фронту», навпаки, полягає в тому, щоб Верховна Рада добула свою каденцію і вибори відбулися в жовтні». Окрему роль в сценарії «дострокові вибори» експерт відводить міністру внутрішніх справ: «Треба ще дивитися, як поведе себе Арсен Аваков, який впливає на певну частину «Народного фронту». Є інформація, що він хотів би бути політичним партнером Зеленського і далі працювати в уряді і навіть претендувати на пост прем'єра. Але як не крути, у команди Зеленського на даний момент головною юридичною зачіпкою є надання доказів відсутності існування правлячої коаліції. Я думаю, що БПП і НФ будуть робити все можливе, щоб утримати нинішню більшість і уряд. А взагалі, будемо дивитися, як швидко депутати будуть перевзуватися в повітрі і оголошувати себе членами фан-клубу Володимира Зеленського. Як би там не було, прогнозую, що, швидше за все, парламент допрацює свій термін».

Володимир Лупацій, політолог, виконавчий директор Центру соціальних досліджень «Софія», коментуючи ймовірність позапланових виборів в Раду, робить наступний акцент: «Сценарій позачергових виборів зараз дійсно активно обговорюється, але я думаю, все буде залежати від розкладу сил в самому парламенті. Вигоди в дострокових виборах досить умовні для ключових гравців, хоча, схоже, вони так не думають. А ось для України дострокові вибори нічого позитивного не принесуть. Це лише додаткова хаотизации системи управління».

Як бачимо, опитані нашим виданням експерти говорять про недоцільність проведення дострокових виборів, хоча і визнають: у деяких топ-гравців спокуса достроково «піти» Раду є. Чи можна реалізувати цей сценарій не виходячи за рамки правового поля, - поцікавилася Lenta.UA у голови правління Центру політико-правових реформ Ігоря Коліушка.

- Глава Окружного адміністративного суду Києва Павло Вовк недавно заявив, що можливість достроково розпустити парламент зберігається до 14 червня, а не до 27 травня. Як ви це прокоментуєте?

- Я думаю, що все це все - неправові фантазії, тому що Конституція говорить про неможливість застосувати право президента щодо дострокового припинення повноважень Верховної Ради в останні шість місяців повноважень парламенту. Повноваження ВР - п'ять років. Повноваження нині діючої Ради почалися 27 листопада. От і рахуйте... Причому тут червень?

- Тобто, ви вважаєте, що операція «позачергові вибори» - просто чиїсь мрії, вірно?

- Саме так. Я вважаю це абсолютно фантастичними мріями з двох причин. По-перше, якщо ми говоримо про шестимісячний термін, то найбільш реалістичним його визначенням є якраз 27 травня. По-друге, ніхто не довів, що сьогодні взагалі існують підстави для застосування 90-ї статті Конституції президентом, де мова йде про дострокове припинення повноважень Верховної Ради. Ті, хто говорять про ймовірність позапланових виборів, посилаються на відсутність коаліції. Але тут знову-таки Конституція говорить про те, що право на розпуск ВР виникає тоді, коли в тридцятиденний термін після припинення існування коаліції, вона не буде створена або відновлена...

- Але коаліція у нас сьогодні виглядає примарно. Ніхто не знає, існує вона де-юре чи ні: спікер Парубій на численні запити депутатів, журналістів, громадських діячів відповідає: мовляв, не в моїй компетенції оприлюднити поіменний список коаліціантів ...

- Коли в законі записуються, вибачте, дурні норми, потім неминуче починаються дискусії навколо того, як їх виконати. У жодній Конституції світу ви не знайдете запис про обов'язок створювати якусь штучну коаліцію. Парламентська більшість - це ті депутати, які проголосували за створення уряду, а не ті, які підписалися під якимось коаліційною угодою. Така практика парламентаризму. Ми ж все заплутали, ось і записали абсолютні дурниці про те, що у Верховній Раді повинна створюватися коаліція. Тепер абсолютно природно виникають подібного роду питання. Я не знаю, як на них відповідати...

Ніякий закон не зобов'язує Парубія давати відповідь на запити про персональний склад коаліції. Плюс - у нас же ще є рішення Конституційного суду, яке ніхто не відміняв, про те, що в коаліції можуть перебувати не тільки фракції, а й окремі депутати. Ситуація, що склалася, не має однозначної правової розв'язки.

- Припустимо, Порошенко і Зеленський знайшли компроміс в питанні перевиборів. Наскільки перевибори сьогодні необхідні в принципі?

- Я вважаю, що дострокові парламентські вибори нам не те, що не потрібні, вони однозначно шкідливі, тому що вони будуть проведені на основі міфів і всіляких домислів, домінуючих в ході президентської виборчої кампанії. Суспільство має заспокоїтися. Одні повинні припинити, нарешті, обливати брудом інших. Одні повинні припинити істерику щодо перемоги, інші - щодо поразки. Потрібно просто спокійно почати роботу і так само спокійно йти на планові парламентські вибори. Прагнення прискорити виборчий процес продиктоване лише одним мотивом - використовувати міфи і дезінформацію, якою наповнене нині з усіх боків інформаційний простір України в контексті президентських виборів.

- Про яку дезінформацію йдеться?

- Хто в чому винен, хто за що відповідає... У нас же в ході цієї виборчої кампанії всі звинувачували всіх і ніхто навіть не намагався з'ясувати, де правда, а де наклеп. У нас ще є півроку. Вперед, давайте, надайте можливість правоохоронним органам встановити, хто в чому винен з тим, щоб до парламентських виборів ми могли побачити об'єктивну картину того, що насправді відбувається в країні.

- Чи достатньо півроку для «розкрутки» нових політсил для поновлення парламенту?

- Звичайно ж, шість місяців - це дуже маленький термін для будівництва повноцінних політичних структур. Це - з одного боку. З іншого, ці процеси в нашій країні ніколи не зупинялися: у нас існували і існують партії, всі вони знали, коли будуть вибори і готувалися до них. Я не зовсім розумію питання про те, що кров з носа має бути створено щось нове. Звичайно, нове теоретично може бути створено, а може і не бути, і на вибори підуть старі політичні сили. Всі ми бачимо соціологію і знаємо, у кого які шанси є, так що будемо визначатися ...

Наталія Ромашова