Нерибний день: які санкції готують європейці проти путінської Росії

За словами головного дипломата Євросоюзу (ЄС), колишнього прем'єра Естонії Каї Каллас, до нового пакету санкцій ЄС проти Росії увійде понад 30 підприємств, причетних до виробництва дронів, а також інші компанії та експортні позиції, що надають підтримку військово-промисловому комплексу РФ. При цьому пані Каллас не упустила нагоди нагадати, що, мовляв, батіг антиросійських рестрикцій дійсно є дієвим. Зокрема, запевнила вона, росбюджет за роки путінської «СВО» недорахувався від 1,2 до $1,5 трильйона.

Коментуючи ці вражаючі на перший погляд цифри, політолог, експерт аналітичного центру «Об'єднана Україна» Ігор Петренко зазначає таке: «Цифра, яку назвала Кая Каллас — від 1,2 до 1,5 трильйона доларів збитків Росії від західних санкцій — звучить грандіозно і водночас абстрактно. Трильйон складно відчути. Куди цікавіше те, що Європа все менше б'є по «російській економіці взагалі» і все точніше — по конкретних людях. І саме тут це починає по-справжньому палити. Окремо планується ввести заборону на в'їзд до ЄС для всіх, хто служив у російській армії з 2022 року. Європа, як це сформулювала фон дер Ляєн, закрита для кожного, хто брав участь у вторгненні. Тут є дві речі, які в новинах часто злипаються в одну. Є ширший 21-й пакет, який узгоджуватиметься до початку липня. І є менший «міні-пакет» приблизно на вісім десятків позицій, який ухвалять уже 15 червня — він б'є по російському ВПК, по відповідальних за порушення прав людини і по пропагандистах».

Аргументуючи, чому саме персональні санкції — не дрібниця поряд із великими секторальними обмеженнями, експерт констатував: «Секторальні б'ють по економіці в цілому: повільно, розмито, і держава має як перерозподілити цей біль між мільйонами людей. Персональні працюють інакше. Вони адресні. Заморожені рахунки, заборона на в'їзд, арешт нерухомості — це стосується конкретних людей, які ухвалюють рішення, заробляють на війні або виправдовують її в ефірах. Європейська нерухомість, школи для дітей, лікування, шопінг — все те, заради чого російська верхівка роками трималася за Захід, раптом стає недосяжним. Війна, яку ця еліта підтримує з безпечної відстані, нарешті стосується її особисто. Чесно кажучи, не все тут вирішено наперед. Найгучніше ім'я — патріарх Кирило, глава РПЦ і давній союзник Путіна — досі в підвішеному стані. ЄС намагався внести його до списку ще у 2022 році, але тоді блокувала Угорщина. Тепер, коли Віктора Орбана у квітні змінив Петер Мадяр, вето зникло — і на стіл повернулися навіть ті прізвища, які роками лежали під сукном. Але за даними європейських медіа, до найближчого міні-пакету Кирила скоріше не включать: занадто гучна постать, щоб не загальмувати швидке голосування, тому його доля, ймовірно, вирішиться вже у ширшому пакеті».

У даному контексті Ігор Петренко нагадує про те, що рестрикції ЄС ухвалюють одностайно, і одне єдине вето здатне зупинити весь санкційний поїзд. У цьому сенсі, переконаний політолог, «зміна влади в Будапешті відкрила двері, які стояли замкненими роками — і це нагадування, як багато в Європі досі залежить від однієї столиці, що передумала».

Задавшись питанням про те, що з цього випливає для України, політолог підсумував: «По-перше, Європа все частіше діє самостійно, не озираючись на Вашингтон, який помітно пом'якшив свою позицію. Той самий фонд на 90 мільярдів євро вже готовий, і перші 5,9 мільярда цього місяця підуть на дрони. По-друге — і це головне — сенс тиску не в покаранні заради покарання. Зеленський сформулював логіку прямо: потрібен чіткий рух у дипломатії, щоб Росії не здавалося, що війна ще може їй щось принести. Санкції, далекобійні удари по нафтопереробці та логістиці, дефіцит бензину в окупованому Криму — не окремі сюжети. Це той самий важіль, який має зробити продовження війни дорожчим за її завершення і вивести Москву за стіл переговорів не з позиції сили, а з позиції того, кому вже немає чим грати. Цеглина за цеглиною, як любить повторювати пані Каллас. Питання лише в тому, чи вистачить у Європи терпіння викладати цю стіну до кінця — тому що саме на брак західного терпіння Кремль і робить головну ставку».

Повертаючись до анонсованого нещодавно, 21 за рахунком санкційного антиросійського пакету ЄС, зазначимо, що глава ЄК Урсула фон дер Ляєн запевнила, мовляв, нові заходи зачеплять сектори «з найбільшим впливом»: енергетику, торгівлю, фінанси і вперше — рибальство.

Якщо говорити про енергетику, то тут ЄС планує розширити обмеження проти російського «тіньового флоту». Санкційний список можуть поповнити ще 30 суден.

ЄК пропонує обмежити продаж Росії танкерів, що перевозять скраплений природний газ. Під санкції можуть потрапити порти, аеропорти або НПЗ, пов'язані з торгівлею або переробкою російської нафти. Пропонується також ввести обмеження на транзакції з двома російськими портами та чотирма аеропортами. Стелю цін на російську нафту пропонується зберегти на поточному рівні — $44,1 за барель.

Також Єврокомісія запропонувала ввести заборону на операції з 31 російським банком. Крім цього, до санкційного списку планується включити криптокомпанії та фінансові платформи в третіх країнах, які допомагають путінській Росії обходити європейські рестрикції.

У межах нового санкційного пакету Брюссель може ввести і нові експортні обмеження на постачання до Росії металів, сплавів та компонентів для безпілотників.

Важливо, що новий пакет санкцій передбачає експортні обмеження щодо 50 компаній, розташованих у Китаї, Індії, Туреччині, Киргизії, Казахстані та ОАЕ. ЄС також має намір поширити обмеження на Білорусь, щоб країна не ставала «лазівкою для російської торгівлі».

За словами пані фон дер Ляєн, буде введено заборону на імпорт російських товарів загальною вартістю €60 млн, включно з різними металами та автозапчастинами.

Євросоюз, як уже зазначалося вище, запропонував ввести заборону на імпорт російської рибної продукції, зокрема тріски. Рибна галузь — одна з небагатьох, яку досі не зачіпали західні обмеження. Раніше під санкції підпадали тільки російська ікра та краби.

Для розуміння ситуації та масштабів зазначимо, що, наприклад, у 2025 році Росія продала до Європи 210 тисяч тонн риби та аквакультур на €830 млн. Це на 5% більше, ніж у 2024-му. При цьому, за різними оцінками, до 50% тріски, що споживалася в Євросоюзі, мало російське походження.

Зараз найбільшим покупцем рибної продукції з РФ залишається Китай — на нього припадає майже половина експорту. Друге і третє місця посідають Японія та Південна Корея. При цьому, як зазначає The Economist, у певний період рибодобувні компанії РФ дійсно можуть зіткнутися з «рибними» проблемами, оскільки як не крути, Євросоюз — це високомаржинальний ринок.

До слова, минулого року в 17-му пакеті санкцій ЄС до чорних списків потрапили дві російські рибальські компанії — холдинг «Норебо» та Murman Sea Food. Їхні судна, підкреслюють у Єврокомісії, використовувалися як прикриття для спостереження за підводними кабелями, енергетичною інфраструктурою та військовими об'єктами на Балтиці.

Загалом, за прогнозами експертів, через «рибні» санкції російські профільні промисловці можуть втратити від 13,6% до 15% від загального обсягу експортного ринку в грошовому вираженні.

Взагалі, риба — важливий напрям аграрного експорту країни-агресора. Наприклад, у 2025 році на неї, як випливає з даних Росриболовства, припало 14,7% усіх поставок за кордон сільськогосподарської продукції. Обсяг усього експорту російської рибної продукції у 2025 році склав 2,1 млн тонн на $6,1 млрд.

Основною категорією російського рибного експорту в ЄС у 2025 році було морожене філе мінтая, сформувавши 60% поставок у натуральному вираженні та 42,7% у грошах. На частку мороженої тріски та мороженого філе тріски сукупно припало 18,1% та 35,6% відповідно. Іншими значущими напрямами російського рибного експорту до Європи виступають морожене сурімі, поставки якого за підсумками минулого року оцінюються в 11 тис. тонн, та далекосхідні лососеві риби. Основними конкурентами путінської Росії на європейському ринку за цими категоріями виступають США та Норвегія. Тут залишається лише побажати офіційним Осло та Вашингтону попутного вітру в даному рибно-експортному напрямку, який паралельно змете путінську Россию з лососевого пірсу. Як то кажуть, вода камінь точить, тим більше що вищенаведені цифри наочно демонструють: «рибний» внесок у бюджет недокраїни, м'яко кажучи, не є мізерним.