Оборонні шанси та санкційні «танці»: як і чому пробуксовує євродопомога Україні

У ніч проти середи, 7 грудня, російські окупанти атакували Запорізьку область безпілотниками та ракетами С-300. За словами голови Запорізької ОВА Олександра Старуха, внаслідок «небесної» атаки постраждали дві громади області. Зокрема, в одному із сіл повністю зруйновано два будинки, ще вісім – пошкоджено. Постраждали також троє людей, зокрема п'ятнадцятирічна дівчинка-підліток. Старух додав, що Сили оборони збили в області шість ворожих дронів, тобто наслідки нічної бомбардування могли б бути й значно серйознішими.

На тлі атак різної інтенсивності, що не припиняються, глава ГУР Міноборони Кирило Буданов спробував недавно трохи заспокоїти українців, заявивши, що у росіян залишилося ракет ще буквально на кілька масованих ударів, після чого окупанти «вийдуть на повний нуль».

За словами Буданова, виробництво нових ракет у країні-агресорі обмежене і не може компенсувати ту кількість, яку РФ застосовує для ударів по Україні.

Але є й інша думка. Так, видання New York Times, посилаючись на результати вивчення компонентів ракет, знайдених в Україні, повідомляє, що Росія може виробляти високоточні ракети і після введення західних санкцій.

"Одна з авіаційних ракет Х-101 була виготовлена цього літа, а інша - після вересня, про що свідчить маркування на зброї", - констатує NYT. Видання публікує висновок, що Росія «знайшла способи придбати напівпровідники та іншу техніку, незважаючи на санкції, або ж у неї були значні запаси компонентів ще до початку війни».

Тим часом британська група дослідників Conflict Armament Research повідомляє, що майже все нове російське військове спорядження, наприклад, зашифровані радіоприймачі та лазерні далекоміри – було збудовано з використанням західних напівпровідників.

Тема манівців, за допомогою яких в обхід санкцій путінська Росія добуває західні компоненти, необхідні для виготовлення різного роду озброєння, систематично «спливає» в авторитетних світових ЗМІ. І час, коли всі крапки над «і» у цьому питанні буде розставлено, неодмінно настане. Однак зараз для нас найбільш злободенною залишається проблема захисту від повітряних атак рашистів. А тут також є свої нюанси. Наприклад, напередодні стало відомо, що офіційний Берлін відмовився передати Україні системи ППО Patriot. Вони вирушать, як і планувалося, до Польщі. Про це повідомив міністр оборони Польщі Маріуш Блащак у своєму Twitter якраз після розмови зі своєю німецькою колегою Крістіною Ламбрехт. Наголосивши, що розчарований цим рішенням, пан Блащак додав: «Розгортання Patriot саме у західних регіонах України суттєво посилило б безпеку і поляків, і українців». Тобто однією рукою німецький канцлер Шольц пише програмні статті для впливових світових медіа, де каже, що допомогу Києву необхідно максимально нарощувати, а іншою — ставить блок на цьому шляху.

Загалом, якщо говорити конкретно про Patriot, то буквально днями глава вітчизняного МЗС Дмитро Кулеба заявляв про те, що переговори про постачання в Україну цих систем є досить інтенсивними і «перейшли в практичну площину». Втім, незважаючи на оптимістичні сигнали головного дипломата країни, експерти радять особливо не тішитись.

«Очевидно, що чим більше підтримки ми отримуємо, тим більше зростають наші можливості збивати та знищувати російські повітряні цілі. Те, що ми отримуємо допомогу, це, безперечно, добре, але недостатньо. На попередньому саміті «Рамштайн», який проходив у жовтні, міністр оборони США говорив про те, що Сполучені Штати та країни-партнери, які беруть участь у конференції, допоможуть створити в Україні цілісну систему протиповітряної оборони, яка має включати системи Patriot та авіацію. Але поки що ми отримали тільки системи Nasams і Hawk, які середнього радіусу дії і менш розраховані на те, щоб знищити балістичні ракети. Системи Patriot потужніші і нам дуже допомогли збільшити відсоток збитих цілей. Проте на сьогоднішній день Захід, на жаль, ще не має консенсусу щодо того, якою ж має бути поразка Росії. Тобто вони змирилися з тим, що за допомогою їхньої підтримки Україна встояла і встоїть як незалежна держава. Але питання в тому, як далеко вони готові дати зайти, щоб завдати нищівної поразки Путіну. Зараз відбувається інтенсивна робота із системами Patriot. Наскільки мені відомо, ніхто з нашого боку не дає просто так уникнути цього питання американській стороні. Тож шанси є. Але сказати, що це може статися у найближчій перспективі, поки, на жаль, не доводиться», - наголошує керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко.

У свою чергу екс-заступник Генерального штабу ЗСУ Ігор Романенко в ефірі телемарафону зазначив: «Комплекс Patriot PAC-3 – остання модифікація, яка може стріляти по балістичних ракетах, виготовлена за сучасною технологією. Поляки, до речі, вже купили дві батареї (процес виготовлення досить тривалий і своє придбання Варшава отримає лише за кілька років – ред.). Вони взагалі зараз так закуповують озброєння, що незабаром Польща стане однією з найоснащеніших сучасною зброєю армій Європи. Для нас отримати останню модифікацію – це навряд. А щодо попередніх версій, наше військово-політичне керівництво працює. Але загалом, що стосується оборони українських міст, то, на мій погляд, варто говорити не лише про зенітно-ракетні комплекси, а насамперед про літаки. Поставити адекватний протиракетний комплекс, який може знищувати балістичну мету – це дуже складно. Якщо ми візьмемо американський зенітний ракетний комплекс Patriot, який також може працювати як протиракетна оборона, його дивізіон складається з 600 спеціалістів. Це величезна за обсягом формація та велика кількість військових, яких треба навчити. До того ж Patriot дуже дорогий – приблизно 1 мільярд доларів за одну батарею. А одна батарея може прикрити лише приблизно пів Києва. Оскільки для України загрозу несуть крилаті ракети, найефективніше придбати винищувачі».

Загалом, як не крути, ситуація диктує тактичні правила і українське керівництво на різних комунікаційних рівнях продовжує «пробивати» тему поставок різного роду озброєння, насамперед, ПРО та ППО. При цьому, як заявив напередодні, з неприхованими нотками досади в голосі міністр оборони Олексій Рєзніков, наступний «Рамштайн», а це ключовий міжнародний майданчик, де розглядається питання озброєння України, відбудеться не раніше січня «бо нам би не хотілося, але люди живуть своїм життям і за графіком там скоро новорічно-різдвяні свята».

Таким чином, якщо врахувати, що «Рамштайн» відбудеться у січні, то у найкращому разі нові поставки відбудуться вже під завісу зими-2023. Зрозуміло, що це не скасовує двосторонніх переговорів з різними союзниками, але й у них теж свята ніхто не скасовував… Загалом, цілком можливо, що найближчими місяцями рівень військової допомоги дещо зменшиться.

Дуже примітно, що на цьому фоні в Кремлі, де раніше буквально вистрибували зі штанів, наполягаючи на необхідності комунікацій з Україною, раптово заявили, що переговори зараз безперспективні і потрібно продовжувати «СВО».

«Щодо перспектив якихось переговорів, то ми їх не бачимо зараз. Російська Федерація має неодмінно досягти поставленої мети спеціальної військової операції», - зазначив путінський спікер Пєсков. Зрозуміло, що жодні контакти з РФ нам зараз не потрібні і не вигідні у всіх сенсах, але раптова зміна риторики «голосу» російського диктатора таки дещо насторожує. З іншого боку, не виключено, що речник бункерного мешканця, заявляючи про безперспективність переговорів, грав виключно на внутрішню аудиторію, яку, згідно з свіжим звітом американського Інституту вивчення війни, зараз активно готують «до майбутніх хвиль мобілізації».

Не менш активно вирує нині робота з підготовки нового пакету санкцій щодо країни-агресора. Так званий чорновий варіант нового пакету, тобто проект, який незабаром ляже на стіл державам-членам із можливістю корекції, вже розробила «під ключ» Єврокомісія. У дипломатичних колах подейкують, що європейці готуються суттєво розширити чорні списки росіян. До переліку, де вже, нагадаємо, значиться понад 1200 прізвищ, нібито готуються додати ще двісті. Хто саме поповнить цей табір – поки що залишається інтригою.

Як розповіло Lenta.UA джерело у вітчизняному зовнішньополітичному відомстві, передбачається, що будуть запроваджені також чергові обмеження щодо російських банків у плані проведення операцій на території ЄС та додаткові заборони на трансляцію росЗМІ у країнах-членах Євросоюзу. Наш співрозмовник із МЗС також підкреслив, що країни Балтії наполягали на жорсткішому «закручуванні гайок», пропонуючи, зокрема, запровадити санкції і проти Білорусі, як співучасниці путінської Росії, припинити ядерну співпрацю з РФ, заборонити імпортувати її алмази, а також не продавати власникам паспортів із двоголовим орлом нерухомість на території Євросоюзу. Як кажуть у кулуарах, жодна з перерахованих вище вимог наших балтійських друзів цього разу враховано не було. «Треба розуміти, що ЄС як колективна структура це дуже складний організм. Підсумкові рішення мають ухвалюватися консолідовано всіма країнами-учасницями, а деякі з них, на жаль, дуже цинічно використовуючи війну в Україні, думають виключно про особисті бонуси та преференції, а також свідомо виступають на стороні Російської Федерації», - підсумувало джерело з МЗС.

У цьому контексті насамперед слід згадати «не злим тихим словом» сусідню Угорщину, яка напередодні заблокувала виділення Україні 18 мільярдів євро фінансової допомоги 2023-го. Будапешт виступив категорично проти поправок до фінансового законодавства, які б дозволили виділити кошти нашій країні, а подібні рішення мають бути затверджені одноголосно. 

Утім, Рада ЄС ухвалила рішення про 18-мільярдний пакет для України попри вето Угорщини Гарантії за кредитами - якщо Угорщина дотримуватиметься свого вето - не покриватимуться з бюджету ЄС, як планувалося спочатку, а будуть взяті на себе окремими країнами ЄС. І це не може не викликати позитивні емоції у українців, які продовжують вести бойові дії проти агресора.