Політика Влада

Очевидна «раптовість»: чи чекатиме на українців відключення від опалення

08:06 20 гру 2021.  1065 Читайте на: УКР РУС

В останні дні 2021 року, що минає, суттєво загострилася ситуація в енергетичному секторі: регулятори в унісон заявляють про наближення так званого ідеального шторму, коли в Європі встановилася захмарна ціна на газ, а нафта і вугілля, запаси якого в Україні явно недостатні зростають у ціні. Саме через дефіцит «чорного золота» у розпал зими можуть виникнути серйозні проблеми і з електрикою, прогнозують профільні експерти. Так що ж відбувається в енергетиці, і чи справді найближчими місяцями українцям – на додаток до неминучого зростання тарифів доведеться пережити блекаути зі свічками – розбиралася Lеnta.UA.

Найімовірнішими загрозами для себе українці вважають зростання тарифів на газ та тепло, а також загострення економічної кризи. Такі результати оприлюдненого днями групою «Рейтинг» соціологічного опитування.

Зокрема, збільшення вартості послуг ЖКГ побоюються 72% респондентів, а поглиблення економічної кризи – 67 відсотків. Для порівняння: майже 50% наших співвітчизників побоюються подальшого «розгулу» коронавірусу і 46% - ескалації бойових дій на Донбасі.

Тобто, як бачимо, у шорт-листі тривог українців беззаперечне «лідерство» у тарифів, точніше за їх підняття за ціновою шкалою. До речі, відповідальність за справедливі ціни на газ, тепло, електрику тощо, жителі нашої країни покладають переважно на президента та уряд – 27% та 24% відповідно.

Дуже показово, що на тлі, м'яко кажучи, суспільного не спокою через цифри у платіжках, влада, замість того, щоб хоч якось заспокоїти людей, вносить у комунальну історію ще більше сум'яття…

Під завісу минулого тижня Юрій Вітренко, чинний голова «Нафтогазу» і міністр енергетики, який не відбувся, кандидатуру якого парламент провалював кілька разів заявив, що українцям необхідно економити газ через вкрай важку ситуацію в енергетиці. Більше того, профільний чиновник прямо дав зрозуміти, що НАК не зможе утримати існуючі тарифи, і так для багатьох непідйомні. Проте «страшилками» пана Вітренко історія не закінчилася. У ЗМІ потрапила інформація про те, що Служба безпеки України надіслала уряду звіт щодо контррозвідувального забезпечення об'єктів критичної інфраструктури в електроенергетичній сфері. Згідно з текстом повідомлення, який журналістам передали джерела в Кабміні, Україна перебуває буквально за крок від зупинки теплогенеруючих підприємств, які забезпечують опаленням цілі регіони через критично низькі запаси вугілля.

Підопічні Баканова попередили прем'єра Шмигаля та його міністерську збірну про те, що станом на 01.12.2021 на складах знаходиться 486,2 тис. тонн вугілля при плановому накопиченні 2632,7 тисячі тонн (відхилення ─ 2146,5 тис. тонн), що у своєю чергою свідчить «про критичний запас».
Спецслужба стверджує, що Слов'янська ТЕС «Донбасенерго» має в 50 разів нижче за необхідний запас вугілля (на складах знаходиться 1,6 тисячі тонн при плані в 105 тисяч тонн), Луганська ТЕС «ДТЕК Західенерго» має вчетверо нижче за мінімально необхідні запаси (36 тисяч тонн за планом 120 тисяч тонн).

Запаси вп'ятеро нижчі за норму на Чернігівській ТЕЦ (6,5 тисяч тонн при плані 45 тисяч тонн), а Дарницька взагалі не має запасів (вугілля повністю відсутнє при плані 55,2 тисяч тонн.).
Однак сьогодні маємо не тільки катастрофічний дефіцит вугілля для теплогенерацій. Якісні параметри цього вугілля, за аналізом показників залишків складів
у попередні періоди значно нижчі за норму (зольність 30-35%, калорійність до 4000 ккал). У середньому, від 18 до 20 блоків ТЕС та 3 – 5 блоки ТЕЦ вже не працюють через відсутність палива.
Бензин у вогонь енергетичних пристрастей підливає і те, що на початку листопада заблоковано експорт енергетичного вугілля з РФ в Україну та транзит вугілля через територію Росії із Казахстану. Американським вугіллям, яке наводить ахметівська ДТЕК, закрити діру, на думку експертів, нереально — обсяги непорівнянні.

СБУ попереджає уряд, що ситуація, що склалася, створює загрозу енергетичній безпеці нашої держави та надійному проходженню опалювального сезону. Це, у свою чергу, може призвести «до надзвичайних подій техногенного характеру, зростання соціальної напруги серед населення та дискредитації органів державної влади».

Різні гілки цієї самої влади, якраз після «зливу» в пресу оперативної інформації СБУ щодо енергозапасів, закачало з небувалою силою. Причому — абсолютно різні сторони.

Глава пропрезидентської фракції «Слуга народу» Давид Арахамія заявив, що новина про застереження спецслужбистів не відповідає дійсності, а прем'єр Денис Шмигаль наполягає на тому, що проблему дефіциту вугілля в Україні вирішено і щомісячні надходження перевищують споживання на цілих 300 тисяч тонн.

І поки голова правлячої монобільшості ВР із прем'єр-міністром, кожен на свій лад правдами-неправдами доводять, що жодних підстав для паніки немає, на Банковій анонсують створення якогось координаційного енергетичного штабу. Питання про те, чи організовують подібні комунікаційні локації, коли ситуація під контролем — риторичне.

Незважаючи на збитковість, на думку експертів, вітчизняні держшахти все ще мають значний потенціал приросту обсягів видобутку вугілля – близько 12 млн тонн, який можна задіяти шляхом модернізації шахт найближчими роками. Проте проблисків активності Міненерго у напрямі стимулювання зростання твору власного вугілля не спостерігається. Натомість у профільному міністерстві говорять про плани перевести ТЕС із вугілля на газ. Але де його – заповітне блакитне паливо – брати?

Видобуток природного газу "Укргазвидобуванням" за 10 місяців поточного року знизився на 4,5% порівняно з аналогічним періодом 2020-го.
Під завісу осені в ПГГ України знаходилося близько 15,3 млрд. кубів, що майже на 10 млрд. менше, ніж минулого року. З початком опалювального сезону запаси газу зменшилися на 4 млрд кубометрів, адже по суті ще не було сильних морозів… Очевидно, що при зростанні споживання до 150-160 млн куб м на добу (а це можливо при мінус 9-11°С) , на систему газопостачання очікують значні навантаження. У разі аварійних відключень на нас чекає відключення системи насосів, що перекачують теплоносіїв, з наступним заморожуванням та руйнуванням систем опалення.
Плюс до цього ще раз: імпорту газу з кінця жовтня немає, а його вартість у Європі за одночасної їх фіксації в Україні для населення та теплокомуненерго станом на січень прогнозується на рівні $1500-1700 за тисячу кубометрів.

У НАКу, який за захмарних зарплат і премій своїм топ-менеджерам декларує суцільні збитки, таких грошей на закупівлю немає. Натомість є бажання «втюхати» блакитне паливо за новими, ринковими цінами рядовим споживачам, які зараз, як і тепловики, отримують газ за пільговими цінами (7,96 гривень та 7,42 гривень за куб відповідно).

Зважаючи на те, що морози вдарять не в лютому, як чомусь думали в Кабміні, а вже цього тижня, рішення необхідно приймати «тут і зараз». Поле для маневру тут досить обмежене: або підвищення в рази тарифів для пересічних українців, або виділення коштів на закупівлю дорогого імпортного газу цільовим способом із резервів Нацбанку, що неминуче призведе до падіння позицій гривні, зростання інфляції та інших «принад».

Економічний та політичний експерт Борис Кушнірук вважає, що проходження опалювального сезону 2021-22 був і залишається найбільшим економічним ризиком України:

«Особливі проблеми будуть у лютому-березні наступного року, – прогнозує він. – Саме тоді у сховищах залишається найменший обсяг газу, а проблеми з вугіллям погіршаться. Лютий-березень останніми роками виявлялися найхолоднішими. Велика можливість, що ми зіткнемося з блекаутами – зупинками подачі електроенергії. Іноді це буде пов'язано навіть не з фізичною відсутністю її в достатній кількості, а з тим, що застарілі мережі (оновлення яких фактично не займаються) не витримуватимуть навантаження. І «вилітати» може все: починаючи з дому, закінчуючи підстанціями. Є небезпека, що люди залишаться не лише без подачі електроенергії, а й без тепла».

Якісь підприємства можуть зупиняти роботу, припускає Борис Кушнірук. У тому числі тому, що ціна на електроенергію для них, на відміну від домогосподарств, суттєво зросла. «Я спілкувався нещодавно із власником однієї з великих меблевих фабрик. І він повідомив, що рахунок за споживані енергоресурси зріс із 150 тисяч гривень до 450 тис, – зазначає експерт. – Держава тримає ціни на електроенергію для населення, а витрати на її вироблення суттєво зростають (вугілля, газ значно подорожчали). Ринкова ціна газу зараз становить 35-40 тис. грн за тисячу кубів. І якою ж може бути ціна електроенергії, враховуючи, що частина ТЕС та ТЕЦ через брак вугілля можуть перейти на споживання газу?».

На думку експерта, «Нафтогаз» навряд чи буде готовий продавати газ дешевше, бо має свої проблеми. «Навіть той газ, що має в сховищах, не врятує, якщо РФ повністю зупинить транзит (навіть оплачуючи нам за нього, але фізично нічого не транспортуючи). Це буде сильний удар з енергобезпеки і України, і Європи. При цьому формально росіяни не порушуватимуть умов контракту, – наголошує Борис Кушнірук. – Нам у результаті доведеться розгортати газотранспортну систему у реверсному режимі. Все, що я перерахував, – це комплексні ризики. Будь-які проблеми в енергосекторі вдарять у всій економіці. Як наслідок падіння, зупинка виробництва з усіма наслідками, що випливають...».

Про ймовірні — дуже і дуже важкі для країни загалом і громадян, зокрема наслідки через дефіцит в країні вугілля і газу, експерти говорили ще влітку, проте ці прогнози особисто прем'єр Шмигаль називав «фейковими». Тепер же, виходить, лже-інформацію оприлюднять СБУ і НАК, які б'ють в енергетичний сполох, керівництво яких призначено з Банкової?

При цьому, що найбільше вражає — жодних конкретних рецептів, що дозволяють уникнути колапсу у високих владних кабінетах, ніхто поки що так і не запропонував. Глава «Нафтогазу» Вітренко, щоправда, заявив, що нам потрібно терміново скорочувати споживання газу та переходити на біопаливо. За його словами, якби споживання газу на душу населення було, як у сусідній Польщі, Україна не потребувала б імпорту газу. Це, звичайно, чудово, однак, по-перше, як кажуть експерти, реалізація одного конкретного проекту з біогазу може зайняти в кращому разі, 8-10 місяців, тоді як катастрофічна енергетична загроза «висить» вже сьогодні. По-друге, на відміну від Польщі, в нашій країні поки що працює металургія та хімпром, які є найбільшими споживачами блакитного палива. Тому скорочення споживання до рівня Польщі можливе лише за умови закриття профільних підприємств. Просто «відмінна» перспектива з усіма, чи не так…?

«Сьогодні енергетика зайшла у крутий пік, з якого може і не вийти. При цьому люди, які працюють на ринку, відверто на камеру говорять про непрофесіоналізм нинішнього керівництва Міненерго. Докерувалася команда Галущенка (міністр енергетики Герман Галущенко — ред.) вже до того, що СБУ пропонує запровадити надзвичайний стан у галузі, а західні партнери давно поставили хрест на нерукопотисному міністрі та звертаються безпосередньо до його куратора – голови Офісу президента Андрія Єрмака. Тому, коли вам одного разу відключать світло та тепло, коли зупиняться котельні та громадський електротранспорт, не варто питати з міністра, йдіть одразу на Банкову. Відповідальний знаходиться на другому поверсі. І ви всі знаєте його прізвище», - наголошує політолог, керівник Центру дослідження проблем громадянського суспільства Віталій Кулик.

Заради об'єктивності зазначимо, що крім традиційних для України проблем - «вічних» боргів у галузі, на яку наклалося бажання уряду стримати зростання тарифів для населення (результат – брак коштів на закупівлю вугілля) існує і справді глобальна причина ситуації: стрімке зростання цін на енергоносії в світі.

Відновлення економік після коронавірусних карантинів - насамперед у Китаї, а також прагнення чистішого повітря і чистішої енергії запустили маховик зростання цін на газ. Парадоксально, але факт: стрімке подорожчання блакитного палива та його дефіцит на світовому ринку відновив попит на більш «брудні» енергоносії – нафту та вугілля, від якого стали відмовлятися в унісон у багатьох країнах. При цьому до вугілля стали повертатися не лише бідні держави, а й цілком заможні й такі, де на законодавчому рівні закріплені плани скорочення викидів. З огляду на це, захмарні ціни на тарифи ЖКГ вже позначилися на платіжках багатьох європейських громадян, змусивши їх уряди, принаймні на цю зиму «забити» на зміну клімату та інші проблеми екологічного спрямування. Водночас Україна — точно поки що не Європа щодо доходів населення і якщо для громадян євродержав підвищена комуналка — неприємний, але цілком підйомний фінансовий багаж, то для переважної більшості українців — це воістину непосильна сімейно-бюджетна ноша.

Новини