Політика Міжнародна безпека

Операція – антиізоляція: навіщо Путін «підігріває» питання Придністров'я

15:08 29 лют 2024.  2980 Читайте на: УКР РУС

У середу, 28 лютого, відбувся з'їзд депутатів усіх рівнів невизнаного Придністров'я. Напередодні цього заходу подейкували, що «ПМР» на цих зборах може попроситися до складу Росії. Про те, чому цього не сталося і в результаті так звана влада так званої республіки обмежилася лише зверненням до Москви по допомогу, але не військову, а лише дипломатичну, читайте у матеріалі Lenta.UA.

Невизнана Придністровська Молдова (ПМР) має намір просити Росію про захист «в умовах посилення тиску» офіційного Кишинева. Так вирішив з’їзд тамтешніх депутатів усіх рівнів, що відбувся 28 лютого. Йдеться лише про дипломатичні заходи. Вплинути на молдавську владу Тираспіль просить також ООН, ОБСЄ, СНД і навіть Євросоюз. При цьому найгучніший прогноз - про те, що «ПМР» хоче наслідувати приклад «ЛНР/ДНР» і попроситися в територіальне лоно путінської Росії, - не справдився. Принаймні поки що.

У ухваленій на вчорашньому з'їзді декларації сім пунктів. У документі невизнана республіка волає про допомогу насамперед із боку Росії. «Ухвалити звернення на адресу Ради Федерації та Державної Думи Російської Федерації з проханням про реалізацію дипломатичних заходів щодо захисту Придністров'я в умовах посилення тиску Молдови з урахуванням факту постійного проживання на території Придністровської Молдавської Республіки понад 220 тисяч громадян РФ та унікального позитивного досвіду російської миротворчості на Дністрі, а також статусу гаранта та посередника у переговорному процесі», - наголошується в декларації.

При цьому хто саме має ухвалити звернення і коли власне воно буде направлено до Москви, поки неясно. Примітно, що у початковому проекті документа перед фразою «заходів захисту» не було слова «дипломатичних». Без нього документ виглядав ще більш розмитим, ніж вийшов у результаті, адже під захистом можна було розуміти будь-що, включаючи, зрозуміло, захист військовий. Тим часом, як бачимо, у фінальній редакції декларації додали конкретики, таким чином пом'якшивши посил: захист просять виключно дипломатичний.

Тираспіль розраховує на допомогу не лише Росії, а взагалі всього світу. Звернення плануються на адресу генсека ООН - «з проханням припинити порушення сусідньої Молдови права і свободи громадян Придністровської Молдавської Республіки і не допустити провокацій, що ведуть до ескалації напруженості». До ОБСЄ – «із закликом вплинути на керівництво Молдови з метою повернення до адекватного діалогу у рамках міжнародного переговорного процесу». До Міжпарламентської асамблеї СНД – «із закликом до недопущення ескалації на Дністрі». І навіть до ЄС – придністровські депутати вважають за потрібне звернутися до Європарламента «з проханням докласти зусиль для запобігання тиску Молдови та порушення прав і свобод придністровців».

Молдавська влада відреагувала на вище зазначені рухи вкрай лаконічно. Бюро з реінтеграції республіки розповсюдило реліз про те, що відомство «відкидає пропагандистські декларації, що пролунали в Тирасполі, і нагадує про те, що придністровський регіон користується перевагами політики миру, безпеки та економічної інтеграції з Європейським союзом, яка сприятлива для всіх громадян». Тим часом у росМЗС з цього приводу випустили заяву, змістовий зміст якої викликає ефект дежавю у контексті Донбасу. У Лаврова зокрема зазначили наступне: «Захист інтересів мешканців Придністров'я, наших співвітчизників – один із пріоритетів. Усі прохання завжди з увагою розглядаються російськими профільними відомствами. Про те, як уміє «захищати» та «звільняти» Кремль добре відомо всьому цивілізованому світу.

Поки що, втім, звернень із «ПМР» не надійшло жодних. Кожна з них, у міру готовності та направлення росадресатам, може перетворитися на новий інфопривід, гучність якого залежатиме від змісту придністровських прохань. На вчорашньому з'їзді заяви звучали справді гучні. Приміром, президент Придністров'я Вадим Красносільський звинуватив Молдову в геноциді. А в заяві з'їзду було сказано таке: «Молдова фактично розв'язала економічну війну проти Придністров'я, свідомо створюючи передумови для багатомільйонного дефіциту бюджету. Молдова прагне зруйнувати систему охорони здоров'я Придністров'я, блокуючи постачання ліків та медобладнання. Молдова ухвалила закон про сепаратизм, створивши передумови для кримінального переслідування практично кожного громадянина Придністров'я. Придністровці зазнають дискримінації та свавілля при перетині кордону РМ. Молдова навмисно блокує переговори та ухиляється від політичного діалогу на рівні найвищого керівництва сторін. Кишинів відмовився від виконання майже всіх раніше досягнутих угод із Придністров'ям. На Придністров'ї чиниться соціально-економічний тиск, що прямо суперечить європейським принципам та підходам у галузі захисту прав людини та вільної торгівлі. Молдова виявилася нездатною визнати за жителями Придністров'я наявність невід'ємних загальнолюдських прав та свобод».

Якщо говорити простою мовою, то в Тирасполі незадоволені новим Митним кодексом, який набув чинності у Молдові на початку січня, а також поправками до Кримінального кодексу, в якому з'явилася стаття «Сепаратизм». Раніше бізнес невизнаної республіки експортував товари від імені Молдови і не сплачував мита, і був навіть у кращому становищі, ніж власне молдавські компанії. Наразі придністровський бізнес змушують платити мита до бюджету Молдови.

На думку експертів, ключовою метою вчорашнього з'їзду була апеляція Тирасполя не так до РФ, як до Заходу з проханням натиснути на президента Майю Санду, щоб вона повернула колишній формат економічних відносин між Молдовою та ПМР. Але якщо цього не станеться, то в ухваленій декларації між рядками читається загроза ескалації конфлікту, де без горезвісної руки Кремля вже явно не обійдеться.

Слід зазначити, що попередній такий з'їзд у ПМР відбувся дуже давно – у 2006 році. Тоді Тираспіль звернувся до російської Держдуми з проханням визнати незалежність Придністров'я. На референдумі, що відбувся тоді, за незалежність з подальшим приєднанням до РФ, за заявою придністровської «влади», проголосували 97,1% місцевих жителів. Власне, скликання нового з'їзду породило чутки про підготовку до аналогічного звернення до Москви в контексті війни Росії проти України.

За подіями у невизнаній республіці уважно стежили у нашій з вами країні, оскільки у Придністров'ї знаходиться кількатисячний російський військовий контингент, який несе потенційну загрозу для півдня України, зокрема, Одеської області. Крім цього в Придністров'ї розташований величезний склад боєприпасів у селі Ковбасне, який, ясна річ, також становить загрозу. Цілком очевидно, що прохання «влади» невизнаної республіки про приєднання до Росії могло дестабілізувати ситуацію та створити Києву додаткові проблеми, яких на сьогодні і без того вистачає з головою.

«Дестабілізація Придністров'я може потенційно створити загрози українському транзиту до Румунії, що в комплексі з блокадою польського кордону буде виглядати як узгоджена спецоперація. Також російське керівництво може запропонувати Заходу в рамках потенційної великої угоди обмін Придністров'я на Крим – Росія не погоджує рішення щодо Придністров'я, а Захід має чинити тиск на Україну щодо відмови від претензій на звільнення АРК. У будь-якому випадку, планується створення нової гарячої точки, яка відволікатиме сили оборони та посилюватиме ризики в регіоні», - зазначає екс-нардеп, а нині експерт Українського інституту майбутнього Ігор Попов.

У свою чергу, політолог Олег Саакян робить наступний акцент: «Якщо коротко говорити, то все виглядає дуже просто: розмовляйте з Путіним – він посередник. Або відкидайте діалог, тоді ви проти миру і самі винні, що він ескалюватиме ситуацію. Це тиск для необхідності спілкування з Путіним після його «виборів» та його виходу із міжнародної ізоляції».

До речі, про необхідність різнопланової ізоляції путінської Росії багато йшлося в середу, 28 лютого, в Албанії, де відбувся саміт Україна-Південно-Східна Європа, який зібрав лідерів близько десятка країн регіону та високопосадовців із Брюсселя. І незважаючи на те, що запевнення у всебічній підтримці України прозвучали практично від усіх учасників саміту, свою роль троянського коня Кремля тут відіграв президент Сербії Олександр Вучич. Якраз після завершення саміту він повідомив журналістам, що у спільній заяві за підсумками зустрічі не згадуються санкції проти Росії і це заслуга його країни.

Тим часом президент Володимир Зеленський, який безпосередньо брав участь у цьому заході, запропонував його учасникам створити спільні військові виробництва. «Ми зацікавлені у спільному виробництві з вами та всіма нашими партнерами. В Україні працює близько 500 оборонних підприємств, кожне з них додає сил, але цього недостатньо для перемоги над Путіним. Ми бачимо проблеми з постачанням боєприпасів, що впливає на ситуацію на полі бою», - звернувся нинішній господар Банкової у своєму вступному слові до високопоставлених представників Албанії, Сербії, Північної Македонії, Косова, Боснії, Чорногорії, Хорватії та Молдови. Окрім того, Зе запропонував організувати українсько-балканський оборонний форум для розвитку співробітництва у сфері озброєнь.

«Україна заслуговує на те, щоб її підтримували і всіляко допомагали, щоб вона чинила опір і домагалася того, щоб будь-який мир, що виник у результаті цієї війни, був справедливим», - зазначив господар заходу прем'єр Албанії Еді Рама.

Зазначимо, що практично відразу після старту путінської «спецоперації» офіційна Тирана підтримала антиросійські санкції і стала однією з кількох десятків країн, які підписалися під зверненням до Міжнародного кримінального суду (МКС) із проханням розслідувати дії російських «визволителів». А влітку 2022-го на знак солідарності з Україною Еді Рама відвідав Київ на пару зі своїм тодішнім чорногорським колегою Дританом Абазовичем. Нарешті, будучи, скажімо м'яко, далеко не найзаможнішою країною континенту, Албанія була однією з перших країн, що відправили військову допомогу Україні після російської агресії – зброя, боєприпаси, протимінні транспортні засоби тощо, і є лідером (у перерахунку на душу населення) з точки зору підтримки України та допомоги у галузі безпеки.

Під час свого візиту до Албанії, 28 лютого, президент Зеленський "за особистий внесок у зміцнення зв'язків з Україною" особисто нагородив прем'єра цієї країни орденом Ярослава Мудрого. Також на найвищому рівні було підписано «Договір про дружбу та співпрацю» між двома країнами. Зазначимо, ще до Албанії Зе прилетів із Саудівської Аравії, де, серед іншого, обговорив деталі можливого обміну військовополоненими із Росією. Раніше Ер-Ріяд вже виступав посередником в обміні полоненими, і наслідний принц Мухаммед бен Сальман знову підтвердив підтримку королівством цих надзвичайно важливих для нас процесів.