Осіннє загострення: навіщо Путіну воєнний стан на окупованих територіях

Починаючи з сьогоднішнього дня, у тимчасово окупованих Херсонській, Запорізькій, Донецькій та Луганській областях починає діяти військовий стан. У цих регіонах, які де-юре належать Україні, воно, як і у всій нашій країні, діє з 24 лютого — дня повномасштабного російського вторгнення. Тож у цьому випадку йдеться про паралельну реальність, у якій живе Кремль, що, проте, не скасовує необхідності більш уважно придивитися до форми та змісту «військового» путінського указу для розуміння тактики країни-агресора.

Росія, нагадаємо, анексувала чотири вищезгадані області під завісу вересня. При цьому Москва повністю не контролює жодної з них.

Режим військового стану в Росії регулює однойменний федеральний конституційний закон зразка 2002 року. Відповідно до його положень, підставою для запровадження такого заходу є «агресія проти Російської Федерації або безпосередня загроза агресії». Cпецрежим дає російській владі практично необмежені повноваження щодо скорочення прав і свобод громадян і, по суті, переводить регіони, в яких його вводять, на стан облоги. Заходи, які можуть застосовуватися під час воєнного стану, докладно перераховані у сьомій статті закону «Про воєнний стан» - його дозволяється вводити на дію указами тамтешнього президента. Загалом у цій статті перераховано 19 можливих заходів. Зупинимося на ключових із них. Отже, ВС російською мовою означає введення особливого режиму в'їзду і виїзду з територій, на яких введено військовий стан, і обмеження на свободу пересування ними, заборона на виїзд громадян за межі Росії, табу на проведення мітингів, зборів, пікетів та страйків. Крім цього запроваджується військова цензура (у тому числі контроль за телефонними розмовами та листуванням), а також припиняється діяльність партій та об'єднань, у тому числі релігійних, які ведуть «пропаганду та агітацію». Обмежується також рухи транспортних засобів та вводиться право на їх огляд. Плюс до всього перерахованого - запровадження комендантської години та залучення громадян до виконання робіт для потреб оборони – наприклад, відновлення пошкоджених військових об'єктів.

Також у профільному законі РФ передбачено відселення мешканців «у безпечні райони», інтернування (примусова ізоляція, переселення чи обмеження свободи пересування) громадян держави, яка воює з Росією – тобто, в даному випадку, українців. Зазначимо, що за всю історію існування закону його норми поки що жодного разу не застосовувалися.

Крім чотирьох анексованих суб'єктів, у путінському указі про воєнний стан не згадуються інші регіони. Тим часом у третьому пункті документа застережено застереження про те, що «при необхідності в період дії військового стану можуть застосовуватися інші заходи». Саме цей законодавчий стан указу привернув велику увагу експертів - насамперед, тому що до кінця неясно, які саме повноваження воно ніби дає розвластям і де їх зможе застосовувати Кремль. Важливо відзначити, що предметних пояснень щодо того, що саме вважається «іншими заходами», в указі немає. Але у згаданому вже тексті закону «Про воєнний стан» є 8-ма стаття про інші заходи, які можуть застосовуватися під час запровадження воєнного стану. Серед них - право влади змінювати податкове регулювання, запроваджувати обмеження на економічну та фінансову діяльність, обіг майна, вільне переміщення товарів та послуг, пошук, виробництво, а також поширення інформації. При цьому, що дуже і дуже показово, в законі окремо зазначено, що такі «інші заходи» можна застосовувати як у регіонах, де запроваджено військовий стан, так і на решті території країни.

Таким чином, підписавши вчора свій указ, Путін поставив на військові рейси не лише тимчасово вкрадені частини українських територій, а й фактично всю Росію, що підтвердила його оперативна тактика. Зокрема, якраз після оголошення військового стану на окупованих територіях, незмінний господар Кремля повідомив, що вважає за необхідне «наділити додатковими повноваженнями керівників усіх російських регіонів». «Стан справ і коло завдань у різних регіонах відрізняються, тому повноваження губернаторів повинні відрізнятися залежно від рівнів реагування на ризики, що виникають», - акцентував Путін. Указ про такі повноваження було опубліковано відразу після завершення засідання Ради безпеки РФ. Перелік заходів, а також терміни та порядок їх реалізації, згідно з спецуказом кремлівського диктатора, визначатимуть тамтешні губернатори. За них створюються оперативні штаби із представників силових структур. Рішення губернаторів та штабів будуть обов'язковими для громадян. Крім цього, по всій РФ вводиться посилена охорона громадського порядку та забезпечення безпеки – у тому числі військових, державних об'єктів та об'єктів інфраструктури. Також запроваджується «особливий режим» для основної інфраструктури – транспорту, комунікації, зв'язку, енергетики та інших небезпечних об'єктів. Все це називається «рівнем базової готовності», який, зокрема, передбачає розконсервування мобілізаційних потужностей, розбронювання держрезерву. Співробітників низки організацій та об'єктів цей закон дозволяє переводити на ненормований графік роботи у позаурочний та нічний час, у вихідні дні та заборону йти у відпустку. Юридичним особам такі заходи забороняють відмовлятися від укладання контрактів держоборонзамовлення або на постачання товарів, робіт та послуг для армії.

Показово, що Путін дав завдання меру Москви Сергію Собяніну координувати у нових умовах усі питання з регіонами – тобто він, по суті, очолить формування «тероборони» у Росії. Собянін з початку повномасштабного вторгнення, м'яко кажучи, не дуже активно коментував військову тематику, тому не виключено, що в Кремлі таким чином його спонукають активніше включитися до кейсу «спецоперації». Тим часом, губернатори прикордонних та інших регіонів, коментуючи росЗМІ отримані ними нові повноваження, практично в один голос заявили, що обстановка на їхніх територіях стабільна та контрольована, і обмежень для мешканців поки що запроваджувати не планується. "Нових обмежень, у тому числі, на пересування в цілому по регіону і за його межі не вводиться", - зазначив голова Курської області Роман Старовойт. Те саме заявив під софітами телекамер і голова Ростовської області Василь Голубєв.

В Адміністрації президента РФ запевняють, що закриття російських кордонів не планується, а росМЗС додав, що планів запроваджувати додаткові обмеження на виїзд із країни теж немає. Втім, тут слід нагадати, що не далі як тиждень тому путінський спікер Пєсков категорично заперечував наявність у Кремля планів взагалі вводити десь військове становище.

На Печерських пагорбах висувають свої пояснення. «Введення «воєнного стану» на окупованих територіях з боку Росії слід розглядати лише як псевдолегалізацію мародерства та розграбування майна українців перед черговим перегрупуванням. Для України це не змінює зовсім нічого: продовжуємо звільнення та деокупацію своїх територій», - прокоментував указ Путіна радник глави офісу президента України Михайло Подоляк. У РНБОУ розглядають путінське рішення щодо запровадження військового стану в анексованих регіонах як підготовку до масової депортації українського населення до депресивних районів Росії. За словами секретаря Ради безпеки Олексія Данилова, це робиться для зміни етнічного складу окупованої території. «Це злочин, який має бути засуджений ООН і який уже був скоєний Росією в Криму і залишився не покараним», - написав Данилов у Twitter. Згідно з ще однією поширеною версією, «воєнний стан» є підготовкою до початку мобілізації на анексованих територіях. Щоправда, призначені росіянами «влада» Херсонської області б'є себе в груди, заявляючи, що мобілізація поки не планується. З іншого боку, ціна їхніх слів дорівнює рівню знежиреного кефіру, отже, і такі припущення мають право на існування.

До речі, недавно стало відомо про те, що гаулейтери регіонального розливу залишають Херсон і евакуюються на лівий берег Дніпра, тому що на правому ЗСУ ведуть активні наступальні дії. Про це повідомив керівник окупаційної адміністрації області Володимир Сальдо. Він додав, що в'їзд до Херсонської області закривається для цивільних осіб на сім днів. Людей за допомогою смс-повідомлень зараз попереджають, що ЗСУ нібито обстрілюватимуть житлові квартали. Керівник Херсонської обласної військово-цивільної адміністрації України Ярослав Янушевич закликав не слухати «марення» російських окупантів: «Херсонці, наполегливо прошу вас, – ігноруйте все, що вам говорять чи вимагають від вас окупанти. Вони хочуть взяти вас, наших людей у заручники та використовувати їх як живий щит. Не дозволяйте, щоб імперія зла прикривалася вами, вашими батьками та дітьми. Зверніть увагу, що всі заяви росіян звучать на тлі успіхів українських військових, які на Херсонщині звільняють один за одним населені пункти. Важливо розуміти, що українська армія не знищує українських міст та сіл. Наші Збройні сили високоточною зброєю б'ють тільки за ворожою армією, її технікою, пунктами управління, складами та логістикою. Проте росіяни нещадно обстрілюють мирні об'єкти, де немає військових».

Очікується, що українські військові невдовзі можуть розпочати наступ на Берислав, а відтак і на Херсон. Українська сторона прогнозує звільнення Херсона до кінця осені, максимум року. Як відомо, ЗСУ із серпня ведуть наступ у Херсонській області і поступово витісняють звідти росіян. При цьому ЗСУ знищують шляхи постачання цього угруповання військ. Зокрема, двох мостів через Дніпро – у Херсоні та Новій Каховці. Тому більш ніж десятитисячне угруповання військ «визволителів» на правобережжі відчуває гостру нестачу постачання засобів ведення бойових дій. Радник глави Офісу президента Олексій Арестович не виключає, що через це росіяни зараз готують відступ із Херсонщини. «Але це може бути повторенням фокусу з виходом із Київщини, Чернігівщини та Сумщини. Вони ці війська хочуть зберегти, щоб перекинути на інші напрямки», - заявив Арестович. Він також додав, що якщо росіяни так вчинять, то врятують свої війська сьогодні, але ми з ними зустрінемося вже завтра.

«Зараз лише й розмов про те, що росіяни готуються тікати із Херсона. Схоже, що це справді так, принаймні, судячи з заяв і витоків із російських джерел. Але в цьому контексті звертаю увагу на дві важливі обставини. По-перше, якщо втеча росіян із Херсона все ж таки станеться, то Кремль має це якось компенсувати, щоб хоча б частково нейтралізувати нову хвилю шаленої критики ультра-патріотів на адресу російського військового командування та російської влади в цілому. Як це було після поразок росіян на Харківщині та після «інциденту» на Кримському мості, має бути якась «відповідь», або в політичному, або у військовому вигляді. Тож з боку Кремля слід очікувати (після здачі Херсона чи одночасно з цією подією) чергової підлості та нових масованих ударів, до яких треба готуватися. По-друге, навіщо російські гаулейтери на Херсонщині почали хором розповідати про масову евакуацію цивільного населення регіону з правого берега Дніпра на лівий? У чому сенс таких публічних заяв? Можна було б і не говорити про це, щоб не нариватися на критику з боку російської партії війни і взагалі не провокувати тему здачі Херсона. Але ні, вони про це спеціально кажуть. Називають величезні цифри – 40-60 тис. Таку кількість людей у Херсонській області за нинішніх обставин можна евакуювати лише примусово. Найімовірніше пояснення – таким чином готується створення живого щита, під прикриттям якого проводитиметься евакуація російських військ, або, навпаки, перекидання до Херсона додаткових військових підрозділів Росії, зброї та боєприпасів. Також можлива організація провокацій із загибеллю цивільних осіб, у яких звинувачуватимуть Україну. Тому варто вже зараз звертатися до міжнародних організацій щодо злочинних дій російської влади щодо примусового вивезення до РФ населення Херсонщини. До речі, примусове масове переселення конкретних етнічних груп – це одна з ознак геноциду», - коментує ситуацію, що склалася, політолог Володимир Фесенко.

Фактаж із геноциду українців - дуже актуальний зараз кейс. Ознаками геноциду, зазначимо, згідно з Конвенцією ООН від 1948 року, є, зокрема, масова депортація громадян за певною ознакою: етнічною, мовною, конфесійною. Це саме стосується організованого вивезення дітей із однієї місцевості – до іншої. Тобто це все підпадає під ознаку геноциду, а не тільки фізичне знищення. Щодо цього в міжнародних судах вже розпочато провадження, а тому очевидно, що фактаж слід збирати та долучати до справ. Чим більше фактів ми наведемо цивілізованому світу, тим більше держав приєднаються до подібних кримінальних проваджень. А чим більше країн приєднаються, тим серйознішими будуть наслідки для путінської Росії, чий правлячий режим днями визнано в рамках ПАРЄ терористичним.