"Оскар" і гроші: чому лідером за кількістю номінацій став фільм "Все завжди і відночас"

Перш, ніж говорити про лідера за кількістю номінацій (11) на "Оскара" цього року, варто точніше прояснити, що являють собою ця кінопремія та організація, яка її присуджує. Наразі в Американській академії кінематографічних мистецтв та наук близько 10 тисяч членів. (Всезнайка Вікіпедія називає цифру 8 тисяч, але це застарілі дані – останнім часом академію розширили з політкоректних міркувань). Продаж прав на трансляцію церемонії нагородження "Оскарами" та супутні приробітки - основне джерело її доходів і склав у 2022-му фінансовому році, який не збігається з календарним неабияку цифру $137,1 млн.

Відповідно, якщо падає кількість глядачів телетрансляції церемонії (а це стала тенденція останніх років), фінансові перспективи Академії погіршуються. Звідси й спроби академіків підлаштуватися під мінливі уподобання масової аудиторії - зокрема, збільшення кількості номінантів на премію. Планувалося, що це додасть до традиційних претендентів на "Оскара" фільми масових жанрів - зокрема, стрічки про супергероїв, але так виходило не завжди. Цього року, де до числа претендентів на "Оскара" за найкращий фільм увійшли "Аватар 2" та "Все завжди і відночас" - вийшло. Як говорилося в одній класичній стрічці – нічого особистого, лише бізнес.

Тепер про уподобання масової аудиторії. Зараз ресторанні критики всього світу пишуть (поштовхом послужила звістка про закриття наступного року знаменитого ресторану Noma) про те, що вишукана кухня виходить з моди, а народ віддає перевагу стравам простіше, причому зростає пристрасть до солодкого. Цілком логічно, що кіно як наймасовіше з мистецтв (хоча, можливо, це звання вже перейшло до комп'ютерних ігор) має орієнтуватися на цей новий тренд.

Принаймні це вже почали робити кінокритики нових ЗМІ, які виставили фільму "Все завжди і відночас" високі оцінки - див., наприклад, агрегатор кінорецензій Metacritic. Однак на цьому ж агрегаторі можна побачити, що при цьому рецензенти видань, які мають майже сторічну репутацію ЗМІ для інтелектуальної аудиторії, такі, наприклад, як американський The New Yorker і британський The Guardian, оцінили стрічку на рівні приблизно 40 балів зі 100 можливих.

Справа тут у тому, що "Все завжди і відночас" - це свого роду супергеройський фільм про подорож його головної героїні, американки китайського походження (Мішель Йео вважається однією з головних претенденток на акторський "Оскар"), по мультивсесвіту, де вона зазнає різного роду перетворення - і. природно, бореться із лиходіями (Джеймі Лі Кертес, яка грає головну лиходійку, стала номінанткою на "Оскара" за кращу роль другого плану). Крім того, фільм повністю і навіть надмірно відповідає сьогоднішнім американським нормам політкоректності, починаючи від головної героїні-жінки і закінчуючи тим, що в її юної дочки не коханець, а коханка. (Взагалі, якщо вірити Голлівуду, одностатеве кохання зараз у США поширене чи не більше, ніж "традиційне", що, звичайно ж, далеко від реальності).

І все це було б цікаво, якби не являло собою хаотичну мозаїку, в якій сюжетні лінії обриваються в будь-який момент, від чого фільм здається затягнутим (а він іде лише 2 години 19 хвилин), а гра акторів мало схожа на природну поведінку людей у житті . (Тут треба сказати, що спочатку сценарій писався під Джекі Чана, але потім його вирішили замінити на героїню-жінку – і кіноманам одразу все стане ясно). Інша річ, що ці претензії до фільму висувають кінокритики, які звикли до кіно як мистецтва. Для тих же рецензентів, хто орієнтується на покоління TikTok, "Все, скрізь і відразу" - цілком адекватна форма задоволення смаків нинішньої кіноаудиторії.

Ну а наше завдання в даному випадку – попередити потенційних глядачів, що на них чекає.

Фото: Wikipedia