Парадне позорисько: як країна-агресор готується до 9 травня

Про те, що головний «парад Перемоги» в Москві вранці 9 травня відбудеться в скороченому форматі, росМіноборони повідомило ще наприкінці квітня. Пішою колоною по Червоній площі пройдуть курсанти військових вишів, а в небі над нею пролетять літаки пілотажних груп. При цьому проїзд військової техніки не планується. Утриматися від демонстрації техніки вирішено з міркувань безпеки, пояснював раніше путінський речник Пєсков: «Київський режим, який щодня втрачає землі на полі бою, на повну пустився в терористичну активність. На тлі цієї терористичної загрози вживаються всі заходи щодо мінімізації небезпеки», - не моргнувши оком збрехав «рот» одного з головних терористів XXI століття.

Провести паради без проходження військової техніки за вказівкою з Кремля вирішили і в низці інших регіонів РФ, теж пояснивши це «турботою про безпеку». Зокрема, механізовані колони не будуть задіяні на заходах в Абакані, Біробіджані (там утримаються і від салюту), Білогірську Амурської області (у цьому місті, де дислокується штаб 35-ї гвардійської загальновійськової армії РФ, зазвичай проводиться головний у регіоні парад), Владивостоці, Єкатеринбурзі, Майкопі, Омську, Самарі, Томську, Тюмені, Калінінграді…

Влада Санкт-Петербурга про скасування проходження механізованих колон офіційно не повідомляла, однак на репетиції параду, яку оприлюднили роспабліки, були присутні тільки піші розрахунки.

У прикордонних же регіонах РФ паради вже не вперше скасовуються повністю: наприклад, у Бєлгороді їх на 9 травня не було з 2022 року, а в Курську та анексованому Севастополі - з 2023-го. Утримаються від парадів також у прикордонних Брянську та Воронежі.

Крім прикордоння, паради не відбудуться в Нижньому Новгороді, Орлі та Пскові. Замість них у всіх цих регіонах заявлені різноманітні розважальні та «патріотичні заходи».

Як відомо, 9 травня на болотах також традиційно проводиться акція «Безсмертний полк», і рішення про її формат теж ухвалюються виходячи з вимог безпеки, пишуть росЗМІ. Повідомляється, наприклад, що в прикордонних регіонах, як і в Уфі, Владивостоці та Ставрополі, акція відбудеться тільки в онлайн-режимі, очні ходи намічені в Єкатеринбурзі, Новосибірську, Казані та Красноярську, а в Омську, Самарі та Тюмені заявлено змішаний формат. У Москві формат «Полку» досі остаточно не визначено.

Через парадний страх, який метастазами розповзся по всій території країни-агресора, на Печерських пагорбах не скупляться на сарказм. Зокрема, у своєму свіжому відеозверненні президент Володимир Зеленський зазначив таке: «Жоден із видів своєї військової активності Росія не зупинила. Україна діятиме дзеркально. Залежно від ситуації, теж будемо визначатися з нашими цілком справедливими відповідями. Якщо одну особу в Москві, яка не може жити без війни, цікавить лише один парад і більше нічого, то це інша справа. Україна готова працювати заради миру. Україна прагне гідно завершити цю війну. А ось Росія довоювалася вже до того, що їхній головний парад залежить від нас. І це чіткий сигнал: потрібно завершувати».

«Того самого параду 9 травня більше не буде. Канонічний парад виглядатиме карикатурою — карикатурою на самих себе, і викличе сором. Бо нагадування про колишню силу наведе на думку про сьогоднішнє безсилля», - констатує відомий росжурналіст Олександр Невзоров, який проживає з моменту початку «СВО» за межами РФ.

Напередодні 9 травня українські та міжнародні політологи активно обговорюють політичне значення параду в Москві. Основні тези експертів стосуються вразливості російського режиму, страху перед українськими дронами і пропагандистської складової заходу.

Політолог Ярослав Божко в ефірі Radio NV напередодні зазначив, що будь-який удар по параду продемонстрував би росіянам відсутність реального захисту і зруйнував би міф про тотальний контроль Кремля. Він також оцінює ймовірність атаки з боку України як цілком реальний сценарій.

У той же час політолог Віталій Кулик на своєму авторському Youtube-каналі характеризує проведення параду без значної кількості техніки як прямий сигнал про страх Путіна. Такий формат, вважає експерт, демонструє спроби кремлівського диктатора мінімізувати ризики «при збереженні ритуальності».

Зі свого боку політолог Андрій Городницький в ефірі «Еспресо» заявив, що парад залишається «одним із небагатьох інструментів пропаганди, які ще працюють усередині РФ, тому Кремль не може від нього відмовитися, незважаючи на очевидні загрози».

Окремо експерти акцентують на безпрецедентних заходах безпеки, таких як повне відключення мобільного інтернету навіть для «білих списків» у центрі Москви, що свідчить про паніку перед можливими диверсіями або прильотами безпілотників.

Загалом експерти сходяться в тому, що парад 2026 року — це не демонстрація сили, а спроба «зберегти обличчя» в умовах високих ризиків, що стосуються безпеки.

До слова, коло іноземних гостей на путінський парад зразка 2026-го залишається досить обмеженим і складається переважно з лідерів країн СНД і деяких лояльних до Кремля політиків.

До Росії зокрема «намилився» словацький прем'єр Фіцо, проте він уже заявив, що не братиме участі в мракобіссі на Червоній площі – а лише покладе квіти до пам'ятника невідомому солдату. Прибуде до столиці країни-агресора лідер Казахстану Касим-Жомарт Токаєв. Традиційно очікуються представники Киргизстану, Таджикистану, Туркменістану, Узбекистану та Вірменії (хоча участь останнім часом під питанням через напругу у відносинах по лінії Москва-Єреван).

За даними роспабліків, Кремль також залучає лідерів невизнаних або частково визнаних територій, «щоб створити видимість широкої міжнародної присутності».

Цілком імовірно, що парадне позорище відвідає президент Сербії Александар Вучич, а ось хто точно прибуде – так це білоруська маріонетка Кремля в особі Лукашенка, який, до слова, може за компанію з Путіним потрапити під трибунал. У всякому разі, на це робить ставку офіційний Київ.

Нещодавно заступниця керівника Офісу президента (ОП) Ірина Мудра, яка займається питанням притягнення Росії до міжнародної відповідальності, заявила, що предметом розгляду спецтрибуналу щодо злочину агресії Росії проти України мають стати дії не тільки топ-чиновників РФ, а й тих, хто надавав Москві безпосередню підтримку.

«Ми вважаємо, що трибунал не обмежується виключно вищим керівництвом РФ, а повинен охоплювати також ті держави, які явно сприяли і допомагали Росії в цій агресії. Це Білорусь, це Північна Корея. Можливо, також Іран», – зазначила заступниця Буданова. Вона також підкреслила, що Київ у рамках переговорів про завершення російсько-української війни не погодиться на поступки щодо відповідальності РФ за агресію, і що «ніхто з партнерів і не вимагає цього». За словами пані Мудрої, перші вироки спецтрибуналу потенційно можливі вже в 2028 році.