Першу у Європі ЕОМ почали створювати у Києві 77 років тому

Першу в континентальній Європі лампову обчислювальну машину МЕОМ (малу електронну обчислювальну машину) почали розробляти у Києві з 1947 року. Роботами зі створення керував видатний кібернетик, академік Сергій Лебедєв (1902-1974). Місцем для реалізації проекту було обрано будівлю, яка входила до напівзруйнованого собору у Феофанії. Нині це Пантелеймонівський собор. Про її творця розповість видання lenta.ua, яке веде рубрику «Інженерна думка та інтелектуальна зброя».

Сергій Олексійович Лебедєв народився 2 листопада 1902 року в сім'ї вчителя та літератора Олексія Івановича Лебедєва та вчительки з дворян Анастасії Петрівни (у дівоцтві Мавриної).

Після закінчення навчання протягом 10 років керував відділом автоматики у Всесоюзному електротехнічному інституті.

Академік АН УРСР з 1945 року керував (з 1947 року) у Києві розробкою першої в СРСР та в континентальній Європі обчислювальної маски МЕОМ у 1950 році. З 1952 року в Інституті точної механіки та обчислювальної техніки АН СРСР керував створенням ЕОМ «БЕСМ-1». На її основі пізніше під його керівництвом було створено такі ЕОМ, як М-20.

Доповідь Сергія Лебедєва 1956 року в Дармштадті (Німеччина) про успіхи київських учених виявила, що українські ЕОМ відповідають рівню американських і є найбільш оперативними в Європі.

У 1958 році Сергій Лебедєв як головний конструктор взяв участь у розробці ЕОМ М-20. Отримані в результаті рішення надалі було втілено в деяких серіях напівпровідникових вітчизняних ЕОМ.

1960 року в Києві під керівництвом Віктора Глушкова була сконструйована напівпровідникова ЕОМ «Дніпро».

Створені на основі київських ЕОМ обчислювальні машини забезпечили досягнення паритету між США та СРСР у період ядерного протистояння.

Учень Лебедєва – Всеволод Бурцев (1927-2005) створив ЕОМ «Діана-1» та «Діана-2», які забезпечили автоматичне стеження за цілями. Київські ЕОМ було використано для створення першої системи протиракетної оборони ПРО.

Під керівництвом Сергія Лебедєва в Україні було створено перший у Європі комп'ютер – МЕОМ. Наукова школа Лебедєва за результатами успішно конкурувала з американською фірмою IBM. Під керівництвом академіка було створено та передано для серійного випуску 15 типів високопродуктивних, складно організованих ЕОМ, кожна — продуктивніша, надійніша та зручніша в експлуатації за попередню.

Сергій Лебедєв — лауреат багатьох премій, у тому числі Державної премії СРСР (1969) - за розробку та впровадження у народне господарство високопродуктивної універсальної ЕОМ «ВЕОМ-6».

На будівлі інституту електродинаміки НАН України, у корпусі якої у 1946-1951 роках Сергій Лебедєв працював, було встановлено меморіальну дошку, а на території НТУУ «КПІ» — пам'ятник. З 1977 року НАН України присуджує Премію імені Сергія Олексійовича Лебедєва.

Вулиця у Феофанії, на якій у двоповерховому будинку розміщувалася МЕОМ, названа його ім'ям.

Нагадаємо, 1961 року в українському Криму у селі Вітіно було збудовано центр дальнього космічного зв'язку, який з 1967 по 1975 рік використовувався для управління польотами супутників на Місяць, Венеру, Меркурій та Марс.

(За матеріалами «Преса України», 2023)

Фото: wikimedia