Підсумки Каннського кінофестивалю виявилися очікувано несподіваними

Відразу скажемо, що найменш цікава для тих любителів кіно, хто знаходиться під час фестивалю за межами каннських кінозалів, частина кінофорума – підбиття його підсумків. Пояснюється це просто – конкурсних фільмів вони не бачили, порівняти їх один з одним не можуть, а прізвища їх режисерів здебільшого їм незнайомі.

77-й фестиваль Канна відповідає цьому правилу повною мірою. Головну нагороду "Золоту пальмову гілку" отримав американець Шон Бейкер за фільм "Анора". Другий за значимістю приз, Гран-прі - у індійської стрічки з довгою назвою "Все, що ми уявляємо як світло" (Паял Каппадіа). Нагороду за найкращу режисуру отримав португалець Мігель Гомеш за фільм "Гранд-тур".

Проблему заохочення жінок у кінематографі вирішили, присудивши приз за найкращу жіночу роль відразу чотирьом актрисам з фільму "Емілія Перес" - Селені Гомес, Зої Салдана, Карлі Софії Гаскон та Адріані Пас. І, нарешті, найкращим актором визнано Джессі Племонса за роль у фільмі "Види доброти" режисера Йоргоса Лантімоса.

Цікаво, що навіть ті світові кіноЗМІ, які вели репортажі безпосередньо з Канн, ці фільми в них майже не згадували. І, навпаки, ті стрічки, про які писали багато, підраховуючи хвилини овацій після закінчення, залишилися без нагород. Втім, це традиція Канн, яка рідко буває порушена.