Підводні археологи виявили у Хорватії 7000-річну дорогу (Відео)

Група підводних археологів із Задарського університету виявила руїни, що затонули, 7000-річної дороги, яка колись з'єднувала стародавній штучний масив суші з хорватським островом Корчула.

Дорога проходить на глибині 5 метрів у наносних відкладах на затоплених археологічних розкопках Соліні, штучному масиві суші та неолітичному поселенні на острові Корчула, і поряд з декількома іншими артефактами належала зниклій морській культурі, відомої як Хвар, яка займали цю террі.

За радіовуглецевим аналізом деревини, що збереглася, знайденої в ході останньої кампанії, все поселення було датовано приблизно 4900 роками до нашої ери.

Під час нещодавнього підводного обстеження ділянки було виявлено лінійну дорогу шириною чотири метри з кам'яних плит. Люди ходили цією дорогою майже 7000 років тому.

У вихідні Задарський університет опублікував нові кадри підводного переходу, який був зроблений зі складених один на одного каменів і мав діаметр близько 12 футів.

«Під час підводних археологічних досліджень затопленого неолітичного городища Соліні на острові Корчула археологи виявили останки, які їх здивували», — йдеться у заяві Задарського університету, опублікованій у Facebook.

"А саме, під шарами морського бруду вони виявили дорогу, яка з'єднувала затоне доісторичне поселення хварської культури з узбережжям острова Корчула".

За даними університету, кілька вчених та організацій разом працюють над підводними дослідженнями, якими керує археолог Мате Паріка, який якийсь час вивчає це місце.

Команда також виявила серед підводних руїн фрагменти жорнів, крем'яних лез та кам'яних сокир. Артефакти проливають світло на загадковий народ хвар, який вперше з'явився на островах та узбережжях північно-східної частини Адріатичного моря близько 7000 років тому.

Корчула є частиною архіпелагу в Адріатиці, який колись був частиною континенту. Прибережні долини Динарських гір почали затоплюватися в результаті танення крижаної шапки Землі після 12 000 до н.е., а до 6000 до н.е. архіпелаг приблизно досяг своєї нинішньої конфігурації.

Фото/Відео: Університет Задару Facebook