Показано результат першого в історії повного сканування затонулого "Титаніка"

Недарма кажуть, що іноді документальні кадри справляють враження більше, ніж художні, зняті на ту саму тему.

Здавалося б, Джеймс Кемерон досяг у своєму "Титаніку" візуального максимуму, але цифрове сканування реальних уламків океанського лайнера, про результати якого розповідає ВВС, дає відчуття справжньої реальності - начебто справжній "Титанік" знаходиться в якомусь величезному басейні, з якого зараз злили всю воду.

Паркс Стефенсон, аналітик з проблеми «Титаніка», сказав ВВС, що ця тривимірна модель є одним із перших великих кроків на шляху до того, щоб історія затонулого лайнера стала науково обґрунтованою, а не спекулятивною. Нове сканування повністю фіксує уламки, відкриваючи повний вигляд «Титаніка». Він складається з двох частин, ніс та корми яких розділені приблизно на 800 м. Величезне поле уламків оточує розбите судно.

Сканування було проведено влітку 2022 Magellan Ltd, компанією, що займається глибоководними картами, і Atlantic Productions, які знімають документальний фільм про проект. Підводні апарати, дистанційно керовані командою на борту спеціалізованого корабля, провели більше 200 годин, вивчаючи корабель, що затонув, і зробивши більше 700 000 зображень з усіх боків, створивши точну 3D-реконструкцію.

Герхард Зайфферт із Magellan, який керував плануванням експедиції, сказав, що це був найбільший проект підводного сканування, який він колись робив. «Глибина майже 4000 м вже є проблемою, при цьому є ще й течія, а дослідникам не можна нічого чіпати, щоб не пошкодити уламки, - пояснив він. - І ще одна проблема полягає в тому, що вам потрібно нанести на карту кожен квадратний сантиметр, навіть нецікаві частини, наприклад, на полі уламків ви повинні нанести на карту бруд, щоб заповнити простір між усіма цікавими об'єктами».

Ніс, тепер покритий сталактитами іржі, як і раніше легко пізнаваний навіть через 100 років після загибелі корабля. Нагорі знаходиться шлюпочна палуба, де зяюча дірка дає можливість заглянути в порожнечу, де колись стояли сходи. А ось корма є хаотичною мішаниною з металу. Ця частина корабля зруйнувалася, коли він врізався у морське дно.

У навколишньому полі уламків розкидані предмети, у тому числі декоративні металеві конструкції з корабля, статуї та невідкриті пляшки з-під шампанського. Є також особисті речі, зокрема десятки пар взуття, що лежить на відкладах.

Паркс Стефенсон, який багато років вивчав «Титанік», сказав, що він «вразився», коли вперше побачив скани: «Вони дозволяють вам побачити корабель, що затонув, так, як ви ніколи не зможете побачити його з підводного апарату, оскільки тут ви можете побачити затонулий об'єкт цілком, у контексті та в перспективі».

За його словами, вивчення сканів може дати нове уявлення про те, що трапилося з «Титаніком» тієї фатальної ночі 1912 року: «Ми справді не розуміємо характер зіткнення з айсбергом. Ми навіть не знаємо, чи вдарився корабель об нього правим бортом, як це показано у всіх фільмах, - він міг сісти на айсберг як на мілину».

Море завдає шкоди уламкам, мікроби роз'їдають їх, а частини корабля розпадаються. Історики чудово розуміють, що часу на повне обдумування морської катастрофи залишається мало. Але сканування тепер заморожує уламки у часі та дозволяє експертам вивчити кожну найдрібнішу деталь. Отже, є надія, що «Титанік» ще може розкрити свої секрети.

Фото: Twitter