Помер автор «Нестерпної легкості буття» та «Безсмертя», письменник Мілан Кундера

У вівторок, 11 липня, на 95-му році життя у Франції в Парижі помер чеський та французький письменник Мілан Кундера. Про це повідомляє чеське видання Novinky.cz.

Смерть письменника підтвердила прессекретарка бібліотеки Мілана Кундери в його рідному місті Брно Анна Мразова у коментарі для AFP. З її слів, смерть настала вчора, 11 липня. 

«Разом із Кафкою і Гавелом він був одним із найвідоміших чехів за кордоном. Його романи викликали позитивний відгук, але він також написав низку есе з музики, літератури та філософії», — йдеться в повідомленні.

Мілан Кундера народився 1929 року у Брно. Першу книгу він опублікував у 1953 році. До середини 1950-х займався перекладами, есеями, драматургією. Став відомий після випуску збірки віршів та виходу трьох частин циклу новел «Смішні любові», написаних та опублікованих з 1958 по 1968 рік.

У 1971 році вийшов роман «Вальс на прощання», перекладений багатьма мовами.

У 1975 році Кундера емігрував із Чехословаччини до Франції. 1984 року французькою мовою вийшов один із найвідоміших його романів — «Нестерпна легкість буття», події якого розгортаються під час «Празької весни» 1968 року. В 1988 роман був екранізований Філіпом Кауфманом.

У Чехословаччині книги Кундери тривалий час перебували під забороною. Письменника 1979 року позбавили громадянства Чехословаччини. Кундері, який з 1981 року був громадянином Франції, повернули чеське громадянство лише 2019 року.

Серед численних нагород Кундери Велика літературна премія Французької академії, яку він здобув у 2001 році, а також чеська премія Франца Кафки, присуджена письменнику у 2020 році.

Найвідоміші твори письменника — «Нестерпна легкість буття» (1982), «Вальс на прощання» (1971), «Книга сміху і забуття» (1979), «Справжність» (1998), «Повільність» (1993), «Невідомість» (2000). Роман «Безсмертя» (1990) – останній, написаний ним чеською мовою.

Нагадаємо, 2009 року помер ровесник Кундери — сербський письменник, автор «Хозарського словника» (1984) Милорад Павич.

Фото: Дзеркало тижня