Померла рок-ікона шістдесятих років

За статистикою жінки живуть довше за чоловіків, тож є якась несправедливість у тому, що одна з ікон рок-музики минулого століття Маріанна Фейтфулл, про смерть якої у віці 78 років сьогодні терміново повідомляють світові ЗМІ, пішла так рано. Втім, тут не можна виключити того, що її просто "наздогнав" її спосіб життя в молодості.

Коли майбутній чоловік Маріанни, художник і колекціонер Джон Данбар у 1964-му році привів її на вечірку з нагоди старту проекту The Rolling Stones, юна співачка настільки зачарувала Міка Джаггера, Кіта Річардса та менеджера гурту Ендрю Луга Олдхема, що вони віддали їй свою пісню As Tears Go By, яка у її виконанні посіла 9-е місце у британському чарті. (Свою версію The Rolling Stones записали вже згодом).

Але це був лише початок. 1966-го року, народивши сина, Фейтфулл пішла від чоловіка до Джаггера, роман з яким тривав у неї чотири роки. Вона співала, знімалася в кіно, була зіркою в тусовці - і сама перетворила своє життя на жах, пристрастившись до наркотиків. 1970-го, вже без Джаггера, вона була позбавлена опіки над сином, спробувала покінчити життя самогубством, і в результаті стала бездомною, яка жила на лондонських вулицях і страждала від наркоманії та нервової анорексії. Друзі спробували її лікувати і навіть допомогли записати новий альбом, але її голос настільки огрубів (у тому числі і від ларингіту), що нову манеру співу Фейтфулл прийняли далеко не всі.

І навіть коли її музична кар'єра знову пішла на лад, її проблеми із залежністю тривали ще до середини 80-х років, через що, мабуть, вона жила з дивними партнерами, один з яких був психічно ненормальним і згодом наклав на себе руки.

Лише у 90-ті роки Фейтфулл вдалося взяти себе в руки і вона почала записувати альбом за альбомом, у 1999-му році стала 25-ою у рейтингу «Найвидатніші жінки рок-н-ролу від VH-1), а у 2007-му році була номінована на європейський «Оскар» за роль у фільмі (треба сказати, хуліганському) «Ірина Палм».

Проте бурхливе минуле життя давалася взнаки – у неї був діагностований гепатит С, рак молочної залози (на ранній стадії), вона зламала собі стегно і, нарешті, захворіла на коронавірус, хоча й поборола його. Пізніше вона випустила альбом She Walks In Beauty, в якому співачка, яка колись виконувала нехай і дуже хорошу (та навіть легендарну, якщо мати на увазі As Tears Go By) «попсу», прийшла у свої 74 роки до віршів британських романтиків-класиків Байрона, Шеллі, Кітса, Теннісона та Вордворта, які були покладені на музику за участю Ніка Кейва та Браяна Іно.

Але у своїй якості ікони рок-музики вона назавжди залишиться Маріанною Фейтфулл з 60-х років.