Політика Міжнародні відносини

Поза бункером: що Путін шукав на Близькому Сході

19:04 08 гру 2023.  4207 Читайте на: УКР РУС

Володимир Путін, якого розшукує Міжнародний кримінальний суд (МКС), останнім часом все частіше присутній на міжнародних переговорних майданчиках – онлайн чи особисто. Цього тижня незмінний господар Кремля здійснив бліц-турне до низки арабських країн, після чого до Москви прилетів президент Ірану. Про те, чого домагався російський диктатор у ході даних рандеву в контексті повномасштабної війни з Україною, читайте в матеріалі Lenta.UA.

Євросоюз слідом за офіційним Вашингтоном зробив крок до нормалізації відносин з Китаєм. У Пекін у четвер, 7 грудня, приїхали голова Європейської ради Шарль Мішель, який виступав від імені лідерів усіх держав-членів ЄС та голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн – голова виконавчої влади ЄС, що реалізує волю 27 країн союзу з населенням 450 млн осіб та третьою після США та Китаю економікою світу.

Високі єврогості привезли до Піднебесної два ключові меседжі. Перший – ЄС страждає від перекосів в економічних відносинах із КНР і вводитиме в дію захисні механізми. Зазначимо, що Європа є найбагатшим ринком збуту китайських товарів, і торгувати з нею КНР дуже вигідно. Обсяг цієї торгівлі становить 2,3 млрд. євро на день. Для порівняння: торгівля Китаю з путінською Росією за п'ять років зросла вдвічі, але, як і раніше, у чотири рази менша, ніж з ЄС – близько 600 млн євро щодня.

Друге посилання – війна Росії проти України загрожує існуванню Європи, тому жодної дружби з Китаєм не буде, якщо він допомагатиме Путіну «вбивати українців і обходити євросанкції». «Наші відносини з Китаєм визначатимуться тим, яку позицію Китай займе щодо російської агресії проти України», - зазначила пані фон дер Ляйєн. Шарль Мішель висловився у такому ключі: «Нам би хотілося, щоб Китай діяв більш наполегливо, чітко окреслив підтримку статуту ООН та засудив війну Росії проти України».

На питання, що їм сказав на це Сі, європейські керівники відмовитись відмовилися, запропонувавши поцікавитися у китайського кернівника. Сі, як відомо, брифінгів не дає, а в офіційних повідомленнях про підсумки зустрічі немає жодного слова про горезвісну путінську «спецоперацію». Тим часом, глава європейського департаменту МЗС КНР Ван Лутун зазначив: «Іноді європейські політики кажуть нам, що ми маємо говорити з Росією про відведення військ. Але ж Росія дуже незалежна нація і президент Путін ухвалює рішення, виходячи з національних інтересів і безпеки». З урахуванням того, що останнім часом хіба що лінивий не називає вголос РФ васалом Пекіна, ця заява представляється як відвертий глузування з Кремля і дешева «відмазка» для європейців.

Проте бункерний мешканець у дні, коли єврокерівництво гостювало в КНР, демонстрував небувалу зовнішньополітичну активність на іншому фланзі. Зокрема, Путін здійснив візит до Близького Сходу. У середу, 6 грудня, кремлівський диктатор під охороною чотирьох російських винищувачів Су-35С прилетів до ОАЕ, звідки ввечері вирушив до Саудівської Аравії. Важливо наголосити, що обидві країни не визнають юрисдикцію Міжнародного кримінального суду в Гаазі, який у березні видав ордер на арешт Путіна за звинуваченням у воєнних злочинах в Україні. Путін практично не виїжджає з Росії після вторгнення до нашої країни у лютому 2022-го. Дещо раніше він їздив до Ірану, де Кремль купує дрони-камікадзе і до Китаю, від якого все більше залежить росекономіка, яка знаходиться під західними санкціями.

І ось тепер – візит до ОАЕ та Саудівської Аравії. Як зазначають західні аналітики, ця історія менше про війну і більше про економіку, нафту, гроші, оскільки після нападу на Україну Емірати перетворилися на центр російської ділової активності та міжнародної торгівлі. Туди з Європи перебралися російські нафтові трейдери, через Дубай річкою потекли російські фінанси, там осіли росбізнесмени та їхні родини, які виїхали після початку «спецоперації».

Президент ОАЕ шейх Мухаммед бен Заїд Аль Нахайян зустрічати Путіна до аеропорту не поїхав. В Абу-Дабі кремлівського диктатора зустріли стройові верблюди по узбіччях, почесна варта та небо кольору російського прапора. При цьому безпосередньо перед переговорами, шейх назвав Путіна «дорогим другом», вони похвалили зв'язки, які міцнішають, і зростаючу торгівлю, на чому відкрита частина зустрічі і завершилася. Саме після закритого рандеву з шейхом Путін відлетів до Саудівської Аравії, де на нього чекав фактичний правитель країни принц Мухаммед бен Салман. Говорили вони, як повідомляють світові ЗМІ, здебільшого про нафту. У цьому контексті слід зазначити, що Саудівська Аравія та Росія – дві найбільші після США нафтові країни у світі. На них припадає майже половина всього видобутку картелю ОПЕК+, і вони вдвох здатні впливати на пропозицію сировини на світовому ринку, що роблять уже не один рік. Наразі країни ОПЕК+ добровільно видобувають менше, ніж могли б, щоб підтримати ціни на нафту та обсяг доходів від її експорту, які становлять основу економіки та путінської Росії та Саудівської Аравії.

З Саудівської Аравії Путін повернувся до Москви, де у четвер, 7 грудня, зустрівся з президентом Ірану Ебрахімом Раїсі – головним ворогом Саудівської Аравії та ватажком країни-ізгою на Заході. Зустріч, що примітно, тривала понад шість годин. «В ім'я Бога милосердного, милосердного! Дякую Вам величезне!.. Я думаю, що ту співпрацю, яку ми здійснюємо у сфері енергетики, сільського господарства, розвитку освіти, контактів між нашими університетськими вченими, - у всіх цих напрямках, звичайно ж, ще можна зробити кращі кроки, ми вважаємо, що це в рамках інтересів двох наших держав, двох наших народів», - заявив Раїсі за підсумками багатогодинних посиденьок з Путіним.

При цьому його полум'яний спіч, серед інших чинуш, що дуже і дуже примітно, слухав міністр оборони Сергій Шойгу, який має до освіти приблизно таке саме ставлення, як Путін до демократії.

Експерт із політики країн Азії незалежного аналітичного центру «ADASTRA» Антон Ганоцький переконаний, що вояж Путіна до арабських країн, а також приліт президента Ірану до Москви – це «демонстрація нового рівня союзницьких відносин між цими країнами-паріями». «На жаль, це негативна тенденція, і Росія таки повертається на міжнародну арену. І хоч би як казали на Заході і в нас, що РФ ізолюється, але раніше країни так званого Глобального Півдня не розірвали з нею зв'язку. З Росією торгують, ведуть дипломатичні та культурні контакти. Цього разу Путін прилетів до Саудівської Аравії та ОАЕ. Це досить цікаво, тому що саме ці країни є одними з хабів для російських фізичних та юридичних осіб щодо обходу західних санкцій. Влада цих країн допомагає, їм це вигідно фінансово. Саудівська Аравія – союзник США щодо безпеки. Але, з іншого боку, Ер-Ріяд підтримує досить тісні економічні зв'язки з Китаєм. Їм це не заважає. І не заважає навіть завдяки Китаю нормалізувати стосунки з Іраном, фактично ворогом США. Тим часом у будь-яких процесах є свої лінії та обмеження. Я думаю, що і в Ер-Ріяді, і в Абу-Дабі, і в Москві, і в Пекіні розуміють, де ці червоні лінії знаходяться. Американці та Євросоюз давно вже вказали, де ці обмеження. Країни Близького Сходу, Центральної Азії, Росія та Китай поки що не переходять ці лінії, тому що розуміють, що зміст такого балансу зараз вигідний обом сторонам», - наголосив аналітик в ефірі «Суспільного».

Коментуючи візит іранського президента до Москви, Ганоцький зазначив: «Я думаю, що пройшли переговори щодо постачання нових видів озброєння Іраном до Росії. Росія давно хоче отримати іранські балістичні ракети. Про це говорили ще з минулого року, і зараз ситуація, на жаль, перебуває на стадії серйозного прогресу. Словом, балістичні ракети та нові види безпілотників – це 100% обговорювалося. Ну і передача Ірану технологій, насамперед російських ракетних. На жаль, Україна не має необхідних ресурсів, щоб впливати на цю ситуацію. Я не знаю, що ми можемо зробити, щоби якось перервати ці союзні відносини між Іраном та Росією. У нас вплив найменший».

Для воюючої України, між тим, однією з багатьох злободенних нині проблем є гостра нестача асигнувань. Через неї допомога нашій з вами країні у серпні-жовтні 2023 року впала майже на 90% порівняно з аналогічним періодом минулого року. За даними Кільського інституту світової економіки, з 42 донорів України лише 20 надали нові пакети допомоги за останні три місяці, що є найменшим показником з початку повномасштабної війни.