Праві наступають: що означають для України вибори до Європарламенту

Насамперед, слід зазначити, що на тлі путінської «спецоперації», яка зробила оборону та безпеку ключовими темами передвиборчої кампанії поряд із проблемами економіки, екології та соціальними питаннями, інтерес європейської публіки до майбутнього 6-9 червня голосування помітно зріс. За даними свіжого опитування Євробарометра (соцслужби ЄС), близько 71% виборців у Євросоюзі заявили, що найімовірніше візьмуть участь у виборах.

Тим часом, ключовою особливістю майбутніх виборів обіцяє стати не практично рекордно висока явка, а помітне посилення позицій вкрай правих партій, які відносно недавно вважалися маргінальними.

Майже напевно більш ніж високий поствиборчий результат отримає французьке «Національне об'єднання» під керівництвом харизматичного 28-річного лідера Жордана Барделля (ідейним ватажком партії, як і раніше, залишилася відома Марін Ле Пен). У 2019 році вкрай праві вже перемагали на виборах до ЄП, проте тоді їхня перевага над пропрезидентським «Відродженням» була дуже незначною. Цього ж разу питання вже не в тому, чи зуміє партія Ле Пен обійти політсилу влади, а в тому, наскільки нищівним буде розгром Макрона. Опитування обіцяють французьким ультра-правим близько 32% голосів, тоді як «Відродження» з приблизно 15-відсотковою підтримкою ризикує поступитися навіть соціалістам, які матимуть виборців приблизно на тому ж рівні.

Зміцнити свій європейський результат обіцяє і нідерландська украй права Партія свободи, чиє перше місце на національних виборах минулої осені стало шоком для всієї Європи. Заради створення урядової коаліції, насилу збитої лише в травні, її лідеру Герту Вілдерсу довелося відмовитися від низки своїх найбільш радикальних ідей, але він зберіг загалом євроскептичну і вкрай праву платформу. Так само як і популярність: згідно з опитуваннями, за підсумками виборів до ЄП Партія свободи та три її коаліційні партнери отримають половину з 31 мандату, який належить у загальноєвропейській структурі Нідерландам.

Подібні тенденції до зростання популярності партій вкрай правого спрямування напередодні виборів до Європарламенту були відзначені також в Австрії (опозиційна нині Партія свободи лідирує в опитуваннях з 27%), в Іспанії (де партія Vox посідає третє місце з 12,6% голосів), у Португалії (де вкрай права Chega отримала на парламентських виборах у березні 18% і планує закріпити цей успіх і на рівні ЄС) і, нарешті, у Німеччині, де «Альтернатива для Німеччини», незважаючи на низку гучних скандалів, все ще має шанси потіснити з другого місця соціал-демократів чинного канцлера Олафа Шольца.

Тим часом головним тріумфатором майбутніх виборів до Європарламенту експерти заздалегідь призначили прем'єра Італії Джорджу Мелоні та її партію «Брати Італії». Зазначимо, що на попередніх виборах у ЄП переможцем від Італії став Маттео Сальвіні та його права "Ліга", які набрали 34% голосів, тоді як "Братам Італії" дісталися скромні 6%. За п'ять років ситуація змінилася докорінно: Джорджа Мелоні помітно зміцнила і власні рейтинги, і електоральні позиції своєї партії. Наразі їй пророкують близько 27% голосів, тоді як «Лізі» - не більше 8%.

Дуже показово, що, скажімо так, авансом здобути прихильність пані Мелоні на європейському рівні захотіли відразу і у вкрай правому таборі, і в стані правоцентристів на чолі з головою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляйєн. «Я дуже добре працюю з Джорджею Мелоні», яка явно налаштована проєвропейськи», - відгукнулася нещодавно голова ЄК про прем'єра Італії, яка, до речі, рішуче підтримує всіляку допомогу Києву, на відміну від низки своїх правих колег.

Ідею про те, що вкрай правим варто діяти спільно на загальноєвропейському рівні, неодноразово висловлювала і сама Джорджа Мелоні. «У нас є чітка мета – ми хочемо зробити у Брюсселі те, що зробили у Римі півтора роки тому: створити правоцентристський уряд у Європі та нарешті відправити в опозицію лівих, червоних, зелених та жовтих, які завдали стільки шкоди нашому континенту за ці роки», - відзначила недавно прем'єр Італії. Однак вона поки не говорить про можливість злиття з якоюсь політсилою в рамках ЄП.

Якщо прогнози аналітиків виявляться точними, то частка ультраправих депутатів у Європарламенті може зрости до 25% (їм пророкують 184 місця), а лівоцентристські, ліберальні та зелені партії, навпаки, втратять мандати. Причини сплеску їхньої популярності загалом лежать на поверхні: багато жителів країн ЄС незадоволені неконтрольованою міграцією, зростанням цін на електроенергію та подорожчанням життя загалом. Все це невдоволення виливається в роздратування чинними урядами, нездатними, як вважають рядові європейці, вирішити їх нагальні проблеми.

Що ж до єврокерівництва, то пані фон дер Ляєн, яку висунула на цю посаду правоцентристська ЄНП, має непогані шанси на переобрання, хоча конкуренцію їй може скласти соціаліст Ніколас Шмідт.

Важливо наголосити, що у нинішньому Європарламенті, незважаючи на наявність противників допомоги Україні та проросійськи налаштованих євродепутатів, усі важливі для нашої з вами країни рішення набирали необхідну кількість голосів «За». Наприклад, узимку всі 27 країн-членів ЄС досягли згоди та схвалили 50 млрд євро допомоги Києву, яку довго та нудно блокував угорський прем'єр Орбан. Якщо говорити про нові рішення, тут можна згадати про ініціативу Чехії зі збору коштів на закупівлю снарядів для ЗСУ. До цієї ініціативи приєдналися 18 країн ЄС, і перша партія куплених на зібрані гроші боєприпасів надійде в Україну вже цього місяця.

Після євровиборів ситуація з підтримкою може дещо змінитися, оскільки праві політсили – хтось відкрито, а хтось – завуальовано, демонструють свої симпатії до країни-агресора. До речі, деякі діючі євродепутати нещодавно «прославилися» тим, що не гребували кремлівськими грошима для поширення у своїх країнах горезвісних російських наративів. Утім, за прогнозами експертів, більшість євродепутатів нового скликання, найімовірніше, підтримають продовження і фінансової, і військової допомоги Україні. При цьому, як зазначив у розмові з Lenta.UA чинний посол України в одній з єврокраїн, «далеко не факт, що навіть завзяті прихильники кремлівської політики, прийшовши до Європарламенту, витримуватимуть цю лінію, оскільки їм доведеться постійно реагувати на настрої населення у своїх країнах із підтримки України».

«На жаль, у майбутньому Європарламенті стане більше євродепутатів, які прихильно ставляться до країни-агресора. Втім, це закономірно, оскільки більшість ультраправих партій традиційно мали тісні зв'язки з РФ, хоча після повномасштабного вторгнення в Україну говорити про це стало не комільфо. Виходячи з цього не думаю, що підтримка ЄП Києва зміниться якось кардинально. Відчутних проблем у нас на євроарені виникнути не повинно, хоча дрібних процедурних складнощів можливо уникнути не вдасться», - підсумував співрозмовник.

Зазначимо, що за тиждень до виборів праві, євроскептики та популістські партії, за оцінками Європейської ради з міжнародних відносин (ECFR), лідирували за опитуваннями у дев'яти країнах ЄС (в Австрії, Бельгії, Чехії, Франції, Угорщині, Італії, Нідерландах, Польщі та Словаччини) і були на другому чи третьому місці ще у дев'яти країнах (Болгарії, Естонії, Фінляндії, Німеччини, Латвії, Португалії, Румунії, Іспанії та Швеції).

Ну, і на завершення трохи європейської виборчої географії. Отже, починаючи з 6 червня майже 400 млн. європейців, які мають право голосу, вирушать на виборчі дільниці, щоб обрати 720 членів Європейського парламенту. Першими в четвер голосуватимуть Нідерланди, у п'ятницю – Ірландія та Мальта, у суботу – Латвія та Словаччина. У багатьох державах ЄС голосування відбудеться у неділю, 9 червня. Важливо відзначити, що кількість євродепутатів від кожної країни пропорційна до її населення. Наприклад, Німеччина, найгустонаселеніша країна Євросоюзу, отримає 96 мандатів, Франція – 81, а Мальта, Люксембург і Кіпр всього по шість.