Причину одного з найбільших вимирань в історії 360 млн років тому з'ясували вчені

Вчені з Університету Меріленда в США встановили, що призвело до девонського вимирання. Воно вважається одним із найбільших в історії Землі і відбулося близько 360 млн років тому. Про це повідомляє Nature.

У ході дослідження вчені проаналізували породи Баккенівської формації на кордоні США та Канади. Вона складається зі сланців, що сформувалися наприкінці девонського періоду. За складом порід можна встановити, якими умовами відрізнялося довкілля у той період.

Вчені зібрали понад сотню проб сланців та карбонатів. Результати показали, що причиною вимирання могло стати глобальне потепління та танення льодовиків навколо Південного полюса.

Рівень моря різко зріс, і вода затопила широкі території, раніше вкриті рослинністю. Рослини почали розкладатися і виділили у воду безліч поживних речовин, таких як фосфор і азот. Це призвело до бурхливого цвітіння водоростей, які споживають кисень.

У морях і океанах почали виникати звані мертві зони, практично позбавлені кисню, але насичені небезпечним для живих істот сірководнем. Їхнє поширення і призвело до масового вимирання морських видів флори та фауни. Так, у той період зникли всі панцирні риби, різко скоротилася різноманітність трилобітів, амонітів та безщелепних.

Вчені зазначили, що схожі процеси відбуваються й у наші дні. В моря потрапляє багато сільськогосподарських стоків, насичених поживними добривами. Вони активізують цвітіння водоростей, а ті, у свою чергу, починають витягувати кисень із навколишнього середовища.

Довідка lenta.ua

Девонське вимирання – масове вимирання видів наприкінці девону, одне з найбільших в історії Землі вимирань флори і фауни. Сталося 374 та 359 мільйонів років тому. Воно складалося з двох піків, під час яких Земля втратила 50% усіх існуючих родів, що існували, і майже 20% усіх сімейств. Під час девонського вимирання зникли майже всі безщелепні (до наших днів дожили лише міноги та міксини).

Фото: pixabay.com