Про "нахабну" політику президента Зеленського

На зустрічі зі народними депутатами однопартійної більшості «Слуги народу» в Трускавці президент України Зеленський сміливо і гордо заявив, що у нас «нахабна» міжнародна політика. Але Зеленський в Трускавці, мабуть, потрапивши в більш звичну для себе обстановку естрадних уявлень, ток-шоу, атракціонів і дискотек або бреше, або займається самообманом. Якраз, все, навпаки, у Офісу президента, швидше за все, «нахабна» соціально-економічна і слабка, скромна, реальна міжнародна політика. Великі міжнародні гравці чудово знають мінімальну міжнародну вагу України та її президента. Тому вони не звертають увагу на гучні виступи і заяви президента Зеленського і не поспішають до них прислухатися або відповісти.

Уся міжнародна публічна політика Офісу президента, швидше за все, розрахована на внутрішнє вживання, ніж на світову спільноту, яка залишила Україну сам на сам з її важкими проблемами - корупція, війна з Росією, ПП-2, некомпетентність центральної влади, криза гілок влади, нахабний олігархізм і глибоке розчарування українського суспільство в проведених «реформах».

Водночас соціально-економічна політика президента Зеленського відрізняється пекучим антидемократизмом і прагненням добити залишки соціальної держави в Україні. Офіс президента Зеленського сміливо «експериментує» з інфляцією, безробіттям, зростанням тарифів, штрафів і віялом нових податків. Удушення, сформованого в Україні середнього класу, йде нарівні зі створенням феномена керованої «нової бідності», яка повинна служити засобом терпимості і лояльності до політики влади і, відповідно, бути постійним резервуаром електорату нинішньої влади. У соціальній політиці ми сміливо наздоганяємо путінську Росію, а не наближаємося до Європи.

У той же час, не дивлячись на грізну заяву президента Зеленського, що олігархи його бояться, українські олігархи відчувають себе дуже впевнено. Це ще один приклад, коли самообман і політична наївність Зеленського межує з обманом громадської думки.

Саме в деградації соціально-економічного життя України криються шалені «успіхи» політики президента Зеленського, а не в його сумбурній міжнародній діяльності. Це добре видно по «нахабному» або байдужому відношенню до України не тільки ООН, ЄС, НАТО, Німеччини, а й таких малих країн як Грузія, Білорусь і Угорщина.