Кадри як карти: з якою метою президент Зеленський тасує владну колоду

Президент Зеленський одразу після календарного наступу 2026 року, символом якого є вогненний кінь, у такт із ним стрімко «поскакав» у напрямку великого перезавантаження політичної верхівки країни.

«Це ніякі не звільнення, а ротації», - саме так нинішній господар Банкової описує те, що відбувається останніми днями в країні.

Тільки за перший тиждень нового року відбулася ціла низка непересічних кадрових рішень. Зокрема, екс-керівника ГУР МОУ Кирила Буданова, який відсвяткував якраз таки третього числа свій сорокарічний ювілей, було призначено на позицію керівника Офісу президента (ОП). Водночас, голова Служби зовнішньої розвідки Олег Іващенко перейшов у крісло голови ГУР. Віце-прем'єр та міністр цифрової трансформації Михайло Федоров очолить Міноборони, а нинішній голова МОУ Денис Шмигаль може пересісти у крісло міністр енергетики. Сергій Дейнеко залишив посаду голови Держприкордонслужби, а заступник глави МЗС Сергій Кислиця став першим заступником новоспеченого голови ОП. Далі настала черга звільняти Василя Малюка з посади голови СБУ, тимчасовим виконувачем обов'язків став Євген Хмара, начальник Центру спеціальних операцій «А» СБУ.

«Що стосується всієї частини безпеки та всієї правоохоронної системи, я особисто займатимуся ротаціями абсолютно всіх керівників. Хтось із них був дуже довго, є різні причини. З великою повагою ми всі – в одній команді. Я думаю, що всі залишатимуться на різних позиціях, на різних високих позиціях, але, безумовно, будуть ще заміни», - зазначив президент Зеленський. Окремо він анонсував переформатування Державного бюро розслідувань шляхом законодавчих змін.

Найбільш резонансним призначенням цих днів, без перебільшення, став прихід до ОП екс-керівника ГУР, згаданого вище Кирила Буданова. Колишній головний розвідник країни, зазначимо, став керівником президентського Офісу через місяць після гучного звільнення з цієї позиції Андрія Єрмака. При цьому президент Зеленський так довго вибирав заміну, що навіть припускав, що може обійтися без голови ОП взагалі. Кирило Буданов у день призначення назвав свою нову посаду «ще одним кордоном відповідальності перед країною».

«Продовжую служити Україні... Для мене це честь та відповідальність – в історичний для України час зосередитись на критично важливих питаннях стратегічної безпеки нашої держави», - наголосив він. Володимир Зеленський вже заявив, що очікує від нового глави свого Офісу «у взаємодії з секретарем РНБО та іншими необхідними керівниками, а також інститутами оновити та подати для затвердження стратегічні засади оборони та розвитку нашої держави».

«Якщо Буданов збереже контроль над ГУР, його нова посада стане явним підвищенням. Це важливо з огляду на те, що Буданов вже має свої міжнародні контакти, окремі від РНБО Умерова. Багато хто сьогодні запитує, чи залишить за собою Буданов люфт для свого політичного проекту. Але річ у тому, що електорати Зеленського та Буданова досить сепаровані. І Буданов єдиний крім Залужного, хто має змогу перемагати Зеленського у другому турі. Для Зеленського дуже важливо зв'язати руки такому конкуренту. При цьому повторю, ці електорати є доволі різними і вони не плюсуються у разі виборів», - коментує ситуацію політолог Вадим Денисенко.

Усі кадрові ротації, за словами президента Зеленського, є необхідним елементом, що посилить Україну зсередини. «Якщо наші партнери не змусять Росію зупинити війну, буде інший шлях – захищатись. І ось у цей момент потрібні будуть нові сили. І тому я йду шляхом паралельного перезавантаження всіх структур про всяк випадок», - аргументує нинішній гарант української Конституції.

Загалом, якщо рішення президента щодо Буданова та Федорова в основному сприймають позитивно або з розумінням, то щодо заміни керівника СБУ виникла ціла хвиля потужної критики. «Багато відомих у країні людей – від командира Третього армійського корпусу ЗСУ Андрія Білецького до Юрія Бутусова та Дмитра Яроша виступили з критикою ідеї зміни керівника СБУ… В умовах повномасштабної війни проти російської навали Василь Малюк виявив себе як ефективний та сильний керівник СБУ. Варто згадати лише операцію «Павутина». Але було багато інших потужних угод проти ворога на території Росії. І навіщо тоді міняти голову СБУ? Які причини для цього?», - зазначає політолог Володимир Фесенко.

У контексті наступу генерала Буданова на Банкову, вважає політолог Віталій Кулик, слід звернути увагу на кілька принципових тез, які слід зафіксувати: «По-перше, Буданов іде в ОП, ясно розуміючи всі ризики. Це не та посада, що дає імпульс власному політичному проекту. Швидше навпаки – Офіс зазвичай «топить» громадських амбітних людей. Після виходу з Банкової потрібно як мінімум один електоральний цикл, щоб розпочати власну політичну історію та позбутися негативного рейтингу. Глава Офісу президента – це завжди громовідведення для критики на адресу першої особи. Буданов це все знає, але йде на Банкову, щоб стати архітектором мирного переговорного процесу. Таким чином, новий глава ОП обирає майже неможливу для виконання місію».

Акцентувавши на тому, що Кирило Буданов – не традиційний український політик та не «паркетний» військовий, політолог наголосив: «Тому Буданову довіряють західні партнери. Його авторитет сформований справами, а не публічними виступами, і цієї якості позбавлено значної частини українських переговорників. Він досить вільно почувається серед глобалістів та трампістів, європейського істеблішменту та серед «глибинних» силовиків. Він органічний і зрозумілий їм. Американські та європейські медіа та експерти вважають, що новий статус Буданова і, відповідно, його посилення в українській переговорній групі додадуть нову динаміку самим переговорам. Проте перехід із ГУР МОУ на Банкову – це дуже ризикована ставка Буданова. Політтехнологи мене зрозуміють. Але Кирило Олексійович взявся за місію, яку крім нього навряд чи хтось ризикнув би обрати, тому давайте побажаємо йому успіху в цьому», - підсумовує експерт.

Із закликом не «топити» тут і зараз нового голову ОП закликає відомий політолог Віктор Небоженко. «Буданов ще не підозрює, що Офіс президента Зеленського – це вже давно не є епіцентром української влади. Це було королівство Єрмака, яке відразу розвалилося, як тільки він пішов у тінь. Тепер Буданову, як голові Офісу, доведеться налагоджувати стосунки з збіднілими та наляканими народними депутатами Верховної Ради, хитрими й обережними міністрами Кабміну, обліпленого паразитами та корупціонерами, і навіть шукати шляхи співпраці з майстрами імітації та саботажу – чиновниками самого Офісу, непоінформованістю. І погрози чи спокуси зараз не допоможуть, проте не варто квапити Буданова – нехай увійде в курс і розбереться», - резюмує пан Небоженко.

Водночас політтехнолог Олег Постернак робить наступний акцент: «Пришестя Буданова на другу позицію в ієрархії політичного класу викликало тихе роздратування в колах, які вважали Зеленського «міченим» для запрограмованої втрати влади після тиску Трампа, атаки НАБУ-САП та реалізації мирної програми. У листопаді-грудні у нашому політичному середовищі чітко артикулювалася позиція, що Зеленський «все!», Міндіч та депутати-корупціонери мали потягти його на дно. Але щось не спрацювало так, як цього хотіли опоненти президента з міжнародних та вітчизняних центрів впливу. Поки що не спрацювало, але інтерес може бути масштабованим. Рейтинг просів, але не так критично. Антирейтинг виріс і зміцнився, але періодично відкочується через враження про позиційну впертість, особливо у темі мирних переговорів».
Загалом Кирило Буданов, на переконання експерта, своїм призначенням перериває траєкторію руху Зеленського до політичного списання та дозволяє йому переформатувати ОП із тіньового центру влади у військовий кабінет для координації всіх силових відомств. «Але є й політичний розрахунок. Поки що залишаються без однозначної впевненої відповіді два питання. Перше – чи вирішив сам Зеленський іти на переобрання? Друге – чи він може розраховувати на підтримку США для переобрання?».

Якщо Володимир Зеленський вирішить не йти на посаду президента, наголошує політолог, Буданов стає оптимальним наступником: «Якщо ж Зеленський бачить на етапі запуску мирної програми перспективу для переобрання, він розраховуватиме на бінарну харизму, електоральну трансмісію і розширену підтримку військових (Буданов має величезний. У такому разі Буданов може стати лідером нової пропрезидентської партії військових і отримати у майбутньому силовому блоці, парламенті чи уряді високу політичну посаду».

«Думаю, президент міг вважати успіх антиєрмаківської коаліції як успішний кейс політичної змови за його спиною. І йому не хотілося стати в майбутньому її жертвою з огляду на турбулентність, яку викличе спроба реалізації мирного плану Трампа. Саме цим пояснюються всі ці заміни та ротації при владі зараз. Тасування кадрової колоди в силових відомствах та уряді покликане створити нову систему балансів та противаг, яка виключить можливість політизації відомств. Ось у цьому і допомагатиме Буданов президенту спочатку», - підсумовує Олег Постернак.