Транзитний діалог: про що насправді говорили Зеленський і Туск

Провідні американські медіа продовжують активно коментувати недавню зустріч президентів Зеленського і Трампа в Білому домі. Зокрема, Politico, посилаючись на інформовані джерела в оточенні Трампа, пише про те, що нинішній господар Банкової «переконав Вашингтон у тому, що Україна може виграти війну з Росією».

Тим часом з перших вуст про підсумки американського вояжу Володимира Зеленського дізнався польський прем'єр Дональд Туск, оскільки глава української держави по дорозі з США вирішив зробити зупинку в сусідній країні. Зустріч відбулася в Любліні і, як розповів потім у Х п. Туск, президент України проінформував його про свій візит до американської столиці. Крім того, за словами прем'єр-міністра Польщі, вони обговорили питання польських інвестицій в Україну, співпрацю у сфері протиракетної оборони «і загалом підтримку Києва у боротьбі з російським агресором».

За даними польських ЗМІ, зустріч Туска і Зеленського тривала близько години. Показово, що за її підсумками лідери не виходили на пресконференцію.

Слід зазначити, що це перший візит Зе до Польщі після конфлікту, який спалахнув між Києвом і Варшавою через присвоєння військовому підрозділу імені героїв УПА.

Цікаво, що після зустрічі тет-а-тет підсумкові акценти Зеленського і Туска помітно відрізнялися. Якщо польський прем'єр, як зазначено вище, упор зробив на глобальних аспектах російсько-української війни, то український президент особливо підкреслив, що порушив питання безпекових викликів для громадян України, які проживають у Польщі.

«Вкрай важливо, щоб українці, які через війну залишили дім і знайшли прихисток у Польщі, почувалися в безпеці», — зазначив нинішній гарант української Конституції на тлі ксенофобської хвилі в Польщі щодо наших із вами співгромадян, яка не спадає. Саме цей «ксенофобський» тематичний кейс, на жаль, дійсно зараз став питанням номер один у польсько-українському порядку денному.

У Міністерстві внутрішніх справ Польщі через серію інцидентів з образами та застосуванням сили до українців напередодні зазначили, що подібні дії на ґрунті нетерпимості є неприйнятними і «будуть зустрічати належну реакцію правоохоронних органів».

Водночас представник уряду Польщі Адам Шлапка пов'язав зростання випадків насильства щодо українців із риторикою та діями політиків правого спрямування. «Такі настрої і таке відчуття безкарності не виникають без причини», — підкреслив спікер польського уряду. За його словами, лідер партії «Право і справедливість» Ярослав Качинський ввів у польську політику радикалів, деякі з яких фактично дублюють риторику, близьку до заяв відомого ультраправого націоналіста з проросійськими поглядами Ґжеґожа Брауна (депутат Європарламенту від Польщі – Ред.). «Усе це дії, які в публічному просторі фактично дають дозвіл на ненависть», — резюмував Шлапка.

Дещо раніше вищезазначений п. Туск обурився, що президент країни Кароль Навроцький досі так і не відреагував на його заклик «припинити мовчати» про напади та образи поляками українців.

Навроцький дійсно мовчить досі. Водночас увечері в середу, 29 липня представник президента Польщі Рафал Лешкевич відреагував на заклики Дональда Туска, по суті, перевівши стрілки на нього ж. «За безпеку на польських вулицях відповідають Дональд Туск та його міністри. Тому главі уряду пора визнати свою помилку, адже саме за часів його правління на польських вулицях стає все небезпечніше», — сказав Лешкевич. Він також підкреслив, мовляв глава держави «дотримується позиції, що на всі випадки агресії слід рішуче реагувати незалежно від національності потерпілих». Загалом, як бачимо, польська влада питання ксенофобії перекидає один на одного наче гарячий каштан.

Констатувавши, що чи не щодня в сусідній Польщі фіксуються інциденти, де жителі РП за національною ознакою «гноблять українців», політолог Олексій Голобуцький зазначив: «Тобто, на репліки Туска чи ненатуральні спроби Навроцького зобразити миротворця реакції поляків очікувано жодної. Цікаво, скільки прецедентів знадобиться, щоб уже й наш МЗС видав офіційну рекомендацію утриматися від поїздок до Польщі, а біженцям пообіцяв дипломатичну, правову та організаційну допомогу для втечі з Польщі? Ну, а для ризикованих видавав на кордоні інструкції, як для подорожей у якійсь дикій озброєній Африці. Біля митниці тоді швидко б оформилися лотки з бітами, кастетами, шоломами та захисними щитками і жилетами, а також копійчані боді-камери... Загалом, Польща на очах дичавіє під керівництвом харизматичного президента. І натиснути на поляків відбранням європерспектив через масові злочини на ґрунті ненависті не вийде – більшість із них уже й так не хоче бути в ЄС».

Кардинально іншої думки щодо польсько-української суспільної погоди дотримується нардеп від опозиційної Євросолідарності Микола Княжицький. «Історія про «поганих, схожих на росіян поляків» нагадує мені історію про «злочини ТЦК». І перший, і другий міф мають певні підстави. Позбавлення ордена Зеленського та відомі факти побиття українців (насправді рідкісні, але такі, що складають загрозливу тенденцію) нагадують порушення закону під час мобілізації. Другого значно більше, але воно відбувається поруч із нами. В історії ж про «поганих поляків, які б'ють усіх українців», значно простіше узагальнювати і вигадувати жахи. І перший, і другий міф вигідні в Росії. Саме вона зацікавлена в знекровленні нашої армії, яка страждає від недоукомплектованості, а також у припиненні транзиту зброї та товарів через Польщу. Росія також зацікавлена в блокуванні санкцій, припиненні фінансування Європейським Союзом нашого озброєння та блокуванні євроінтеграції України. Використати для цього Польщу, як раніше намагалися використати Угорщину, значно складніше, ніж Францію чи Німеччину в разі перемоги там ультраправих сил. Адже в Польщі й надалі домінують антиросійські настрої. Отже, потрібно зробити так, щоб антиукраїнські настрої стали сильнішими. А в Україні – антипольські. Саме такі тенденції ми спостерігаємо сьогодні — і в Україні, і в Польщі», — каже парламентарій.

«Ті, хто закликає українців залишити Польщу, не розуміють, що тут у багатьох із них робота, сім'ї, нові соціальні зв'язки та польські друзі. Для цих людей розпалювання антипольських настроїв так само шкідливе, як і антиукраїнських. Адже це наші громадяни. Чи означає все це, що ми повинні заплющувати очі на антиукраїнські прояви? Звісно, ні. Але діяти ми повинні виходячи з власних інтересів. А наш головний інтерес – підтримка країн – членів ЄС, особливо наших сусідів. Якщо цього не буде, нас можуть знищити», — підсумовує Княжицький.

У даному контексті важливо підкреслити, що на цей момент більшість поляків виступають не лише проти вступу нашої з вами країни до Європейського Союзу (ЄС), а й проти надання Україні військової допомоги.

Зокрема, про це свідчить оприлюднене в середу, 29 липня опитування, проведене компанією Opinia24. Взагалі, отримані дані вельми і вельми показові. Судіть самі.

Отже, результати опитування свідчать, що 44% поляків вважають, що Варшава має призупинити військову допомогу Україні через питання УПА, тоді як 41% переконані: підтримку слід продовжувати.

Також більшість респондентів підтримали рішення президента Польщі Кароля Навроцького позбавити президента Володимира Зеленського ордена Білого Орла. Такий крок схвалили 55% опитаних, тоді як 27% висловилися проти нього.

Більше половини респондентів (54%) заявили, що їхнє ставлення до українців не змінилося з початку повномасштабної війни Росії проти України, однак 36% зазначили, що воно стало гіршим. Тільки 3% сказали, що ставляться до українців краще.

Також опитування свідчить, що ще критичніше поляки налаштовані щодо європейської інтеграції України. Проти підтримки вступу України до ЄС висловилися 52% опитаних, тоді як 33% підтримують таку перспективу.

Найбільший консенсус серед пересічних поляків стосується можливої участі польських військових у післявоєнній місії в Україні. Проти відправки польських військ для контролю за дотриманням припинення вогню виступили 65% учасників опитування, тоді як підтримують таку ідею тільки 18%.