Війна і мир За поребриком

«Пугачівський бунт»: чому антивоєнна заява відомої артистки викликала дискусії

19:43 19 вер 2022.  6304 Читайте на: УКР РУС

У повномасштабної війни, розв'язаної путінської Росією прямо чи опосередковано беруть участь і представники естрадного істеблішменту. І якщо багато українських виконавців, акторів і музикантів змінили мікрофон на реальну зброю, то з боку культурного «фронту» РФ оголошення своєї чіткої позиції — чи не геройський вчинок. На такий крок вперше за майже сім місяців «спецоперації» зважилася Алла Пугачова. Але чому заявлена нею позиція стала сірником, який оживив дискусійне багаття пристрастей про «хороших росіян», розбиралася Lenta.UA.

У неділю, 18 вересня, відома співачка Алла Пугачова попросила російський мін'юст визнати її іноагентом услід за її чоловіком Максимом Галкіним. Телеведучого та пародиста включили до реєстру фізосіб-«іноагентів», нагадаємо, минулої п'ятниці. Російська влада вважала, що Галкін займається політичною діяльністю, отримуючи при цьому фінансування чи іншу допомогу з України. У відповідь Пугачова заявила, що солідарна з чоловіком, «бажаючим Батьківщині процвітання, мирного життя, свободи слова та припинення загибелі наших хлопців за ілюзорні цілі, які роблять нашу країну ізгоєм та обтяжують життя наших громадян».

Зазначимо, що одразу після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну Галкін виступав із різкою критикою війни. Він також коментував військові злочини російських солдатів у Бучі і говорив, що «ціїй війні не може бути жодних виправдань». Максим Галкін, який, до речі, досі перебуває за межами РФ, зайняв 23-й рядок у реєстрі фізосіб-«іноагентів», який росвлада стала вести в квітні цього року, почавши з журналістів Євгена Кисельова та Матвія Ганапольського, які давним-давно осіли в Україні.

Алла Пугачова кілька разів натякала на свою антивоєнну позицію, проте прямо путінське вторгнення до нашої країни не коментувала. При цьому «Примадонна», незважаючи на відносно стримані висловлювання, ще на зорі великої війни потрапила в опалу у російських «патріотів». Так, у квітні режисер Микита Міхалков в ефірі своєї передачі «Бесогон-ТВ» поставив пісню «Не живи з нелюбою країною», яку ілюстрували фотографії Пугачової, Земфіри, Макаревича, Хаматової та інших знаменитостей, які виїхали з Росії з початком війни.

Витримавши невелику паузу, Пугачова відповіла Михалкову у соцмережах. Зокрема, вона опублікувала дуже промовистий уривок із фільму Михалкова «Раба кохання». «Пане, ви – звірі! Панове, ви будете прокляті своєю країною, солдати», - каже героїня фільму. "Прекрасний фільм. Чудовий режисер. Але куди ж зник прекрасний чоловік Микита Сергійович Міхалков?» – написала Пугачова.

Вона разом із дітьми повернулася з Ізраїлю до Росії наприкінці серпня. На запитання журналістів про те, що їй передусім хотілося б зробити у Москві після повернення, Пугачова відповіла: «Морду набити одній людині», але не пояснила, кому саме.

Однією з перших публічних появ Пугачової стала недавня церемонія прощання з першим і останнім президентом СРСР Михайлом Горбачовим. При цьому її посада нагадувала політичний маніфест. «Давно я так не плакала, - написала співачка в Instagram. - Пішла епоха, в якій ми здобули свободу, перестали бути «імперією зла» для всього світу і зник страх за майбутнє своїх дітей. І найголовніше, Горбачов відкидав насильство як спосіб політики та утримання власної влади».

Незадовго до цього меседжу Алли Борисівни путінський спікер Пєсков заявляв наступне: «Є артисти, які буквально заплямували себе зовсім непристойними і неприйнятними заявами. Я не чув жодної заяви Алли Пугачової, а чоловік - так, йому явно з нами не по дорозі, чоловік робив дуже погані заяви. Максим Галкін робив заяви, де сам себе антагонізує з усіма нами». При цьому "голос" незмінного господаря Кремля додав, що Путін "ставиться до Пугачової цілком нормально", вони знайомі особисто і не раз зустрічалися.

Згідно з російським законодавством, фізособи-«іноагенти» повинні маркувати свої публічні звернення до держорганів позначкою про статус, а також регулярно звітувати перед мін'юстом про свої доходи та витрати. Покарання порушення вимог у межах реєстру «іноагентів» - різне. Якщо для ЗМІ - "іноземних агентів" Кримінальний кодекс РФ передбачає покарання від штрафу в 300 тис. рублів до двох років позбавлення волі, то "фізосіб" можна садити на строк до п'яти років.

У липні Путін підписав ухвалений Держдумою закон «про контроль за діяльністю осіб, які перебувають під іноземним впливом». Документ передбачає, серед іншого, що тамтешньому мін'юсту необов'язково встановлюватиме факт іноземного фінансування – «агентом» можна буде визнавати того, хто на думку російської влади потрапив під «іноземний вплив».

Зазначимо, що саме після старту горезвісної путінської «спецоперації» в Росії почали скасовувати спектаклі, концерти та заходи «незгодних» знаменитостей. У серпні в РФ скасували фестиваль «Частини світу 2022», арт-директором якого був музикант Борис Гребенщиков. Він також критикував війну проти України та залишив територію країни-агресора. Втім, найбільш сміливо, якщо так можна взагалі сказати в контексті війни, де щодня гинуть у тому числі мирні люди і найжахливіше – діти, висловився лідер групи ДДТ Юрій Шевчук. «Знову гине молодість Росії та України. Заради якихось наполеонівських планів чергового нашого Цезаря, так? – сказав Шевчук прямо зі сцени, додавши при цьому, що «Батьківщина – це не дупа президента». Фраза зрештою стала крилатою, а фронтмен ДДТ відбувся лише штрафом.

На відміну від прямої та недвозначної заяви Шевчука вчорашній крок Пугачової, яка закликала визнати її іноагентом не настільки однозначною. У заяві Примадонни немає жодного слова про жахіття в Ізюмі, Бучі чи будь-яких інших містах і селах України, а замість засудження «визволителів» звучить жаль про те, що «наші хлопці гинуть за ілюзорні цілі, які роблять нашу країну ізгоєм і обтяжують життя наших громадян». Саме відсутність ноток співчуття воюючій Україні у заяві артистки викликала шквал критики на її адресу в українському сегменті Facebook. Але домінуючими таки виявилися схвальні реакції на такий крок співачки.

«Найбільше мені подобається, як «українські блогери» з кількома тисячами передплатників, голосно міркують на тему: «Та хто така Пугачова?». Пугачова, дятли небесні, це СРСР проти РФ. Це частина самоідентифікації тих, хто підтримував головну мету війни, оголошені Путіним - відновлення СРСР, тобто російського населення віком 40+. Пугачова – це центр тяжіння дуже сірої країни під назвою «пізній СРСР», self-made персона, головна, архетипова, підсвічена всіма променями, яка перейняла всю увагу на тих, хто теж хотів бути Особистістю, але йому не вдавалося. Це – акумуляція почуттів, надій, сподівань, кохання, мрій десятків мільйонів людей, чия колективна кілька десятків років медитація зійшлася у ній, як у фокусі. Чиїм колективним голосом вона казала. Це – десятки мільйонів душ, піднятих її піснями (хоча б і на хвилини) до дуже високого рівня почуттів. Це – учитель поколінь у країні, де відчувати відучували. Це – головна антитеза радянської системи та головна теза того, що доброго вклали в те похмуре, душне, сіре суспільство люди. Які також жили, сподівалися, любили, мріяли, народжували дітей, працювали під її музику. Це епоха. Ви спочатку спробуйте вмістити в себе два такі масштаби антитези та пронести їх через життя, синтезувавши їх у собі самій. Пугачова – це людина, яка сама протиставила себе всім своїм способом життя радянської сірості і зуміла викликати своїм талантом глибокі, аж до самоідентифікації, симпатії системи, яка в теорії мала її роздавити взагалі», - написав у себе в Facebook радник Офісу президента Олексій Арестович.

«Бунт Алли Борисівни, особистості величезного людського масштабу, проти путінської системи, це: підрив легітимності провідної міфології путінського режиму, підрив головного наративу, що обґрунтовує цю війну та вибух у середині самоідентифікації громадян, які становлять основу легітимізації путінського режиму. Словом, це початок кінця путінського режиму. Від Путіна ніхто з росіян не чекав на самостійність. Від Путіна росіяни хотіли лише одного - відновлення Союзу. І ось Союз його ж і прокляв. Щоб не сталося потім із Аллою Борисівною, Путін як політична фігура цього вже не переживе, Пугачова зняла з нього санкцію. Ось що таке – Алла Борисівна та її заява», - підсумував Арестович.

З його емоційною реакцією зі знаком плюс явно дисонує попереджувальну заяву заступника міністра оборони Ганни Маляр, яка, не називаючи конкретних імен, однак після заяви Пугачової, зазначила: «Просто нагадаю, що у нас з Російською Федерацією війна. Війну ворог веде всіма можливими методами та інструментами. Пропагандистська зброя також вражає як ракети і вони використовуються паралельно – посилюючи одна одну. Пропагандистською зброєю ворога є і «добрі росіяни». Вони справді можуть бути добрими, але вони однозначно використовуються проти нас. Це наживка - як черв'ячок на рибальському гачку. Яка користь авторитарному російському режиму? Величезна! Бо коли вони є, то режим не такий уже й авторитарний. Вже для противників санкцій та визнання Росії країною-терористом є добрий аргумент – там є свідомі відомі люди, лідери думок, давайте через них змінювати Росію та росіян. Через «хороших» росіян вам запустять потім виправдання цій війні – бояри царя ввели в оману чи якесь інше марення».

У російських військових телеграм-каналах, що повністю підтримують вторгнення в Україну, тим часом, популярною є конспірологічна версія, що заява Пугачової – це «пробний камінь» з боку тієї частини еліти, яка виступає проти війни і загалом проти політики Путіна, але досі пір з цього приводу публічно не висловлювалася. Тобто, згідно з цією версією, противники війни з середовища еліти і бізнесу, що залишилися в Росії, подивляться на те, що тепер буде з Пугачовою і якщо вона й надалі продовжить спокійно жити в Росії, то подібні заяви прозвучать і від інших.

У вітчизняному експертному середовищі демарш Пугачової оцінюють здебільшого позитивно. «Рубрика «Між ніщо та щось». Путін з'явився як наступник Єльцина у 90-х, а переглядає навіть рішення СРСР. По Криму, наприклад, коли Генпрокуратура РФ визнала рішення Пленуму ЦК незаконним. Анекдот, звісно. "Еліта", що видала сама собі патент на перевагу. А жінка, яка співає, Пугачова у сенсі, застала ще Брежнєва. Але вона не хоче жити у сьогоднішній Росії», – каже політолог Олеся Яхно.

У свою чергу її колега з експертного цеху Юрій Романенко зазначає: «Чому демарш Пугачової важливий для України? По-перше, вона виступила за справедливості назвавши речі своїми іменами. У безхребетній російській орді це подвиг. По-друге, цей пролом величезний. Тому що Пугачова є символом (хоч би як ми до цього не ставилися) епохи. Вона є епоха. І вона виражається математично. Тільки за півдня її пост набрав понад півмільйона лайків. І хоча федеральні канали Росії традиційно ігнорують такі меседжі, але охоплення меседжа Пугачової буде величезним. У ієрархічному російському суспільстві, де орієнтація лідерів грає величезну роль – дуже важливий показник. Інертна, конформістська маса російського суспільства завжди потребує тих, хто орієнтує на відповідні реакції. Пугачова саме така людина. По-третє, очікування українців, що Пугачова недостатньо радикальна і має прямо зараз висловити підтримку ЗСУ і взагалі чомусь мовчала півроку, доки не зачепили Галкіна, вкрай наївні. Природно бажання українців отримати все й одразу, але ж треба бути реалістами. Важливо проломити інертність російського суспільства в оцінках війни з Україною. Пугачова це допомагає робити, тому що розставляє акценти, які в Росії багато хто боїться навіть згадувати. Більше того, вона продовжить це робити, допоки Галкін продовжить висміювати російську владу. Сміх над владою та відсутність страху з приводу її відплати каталізують процеси критики влади в Росії, посилення невдоволення тощо. Усе це стратегічно відіграє на користь України».

На переконання Юрія Романенка, необхідно «інструментально дивитися на добрих росіян і все, що допомагає розгойдати і обрушити путінську Росію, треба використовувати, а все, що зміцнює - треба підточувати». Саме тому пугачівський бунт вкрай корисний. Будь-які бунти в Росії потрібно підтримувати та роздмухувати. Більше бунтів добрих і різних у Росії приведуть її до такого стану, коли вона думатиме про свої проблеми, а не про Україну. У Росії має бути така кількість проблем, що вона має забути про будь-які форми експансії назовні. Тому Аллу Борисівну треба підтримувати двома руками. Колись говорили, що Брежнєв – дрібний політичний діяч за доби Пугачової. Буде дуже іронічно, якщо Путін не переживе Пугачову і на його могилі посміється Галкін. До речі, цей сценарій не такий і нереалістичний», - резюмує політолог.

Як би там не було, але те, що Пугачова зі своєю вчорашньою заявою підняла ставки - факт, тому що тепер російський обиватель має зробити, м'яко кажучи, не комфортний для себе вибір, відповівши на запитання про те, хто в цій історії герой, а хто – злочинець. До речі, від російської влади поки що жодних коментарів щодо звернення Алли Пугачової не було. Лише віце-спікер Держдуми Петро Толстой заявив, що, на його думку, іноагентом співачку оголошувати не будуть. Подивимося…