Путін - збирач російського ... лайна

Тут не про це. Тут про історичну постать, яка вміє підняти з глибин людей усе найгірше й найбільш ницé, що є в людській природі, і поставити на цьому знак якості. 

2008 рік. Минуло 20 років (починаючи з 1988 р.), як практично завершилася Холодна війна. Росіяни настільки інтегрувалися у світ, що навіть із фільмів зник стереотип «російських лиходіїв» і КДБ, через яких усі біди планети. У Росії панував дух свободи в усіх сферах — іноді випереджаючи Америку та Старий Світ. Росіян асоціювали у світі з багатіями-розтринькувачами, ну максимум із комічними персонажами на курортах у Туреччині. Благодійність і соціальні проєкти починали розквітати пишним цвітом у всіх містах Росії. 

І от приходить Путін і витягує з глибин людської душі те, що, здавалося, давно забуте. Там, де міг бути лікар, який лікує дітей, з’являється «військовий медик», що бере участь у тортурах і прикриває злочини армії. Там, де міг бути вчитель, який відкриває дітям світ знань, виникає пропагандист, який навчає ненависті та закликає вбивати «інакодумців». Там, де міг бути інженер, що будує мости й літаки, з’являється конструктор ракет, які падають на житлові будинки.

Це не якісь «особливі» люди — це звичайні громадяни, у яких режим розбудив приховану здатність ставати співучасниками зла. Путін зробив ставку не на краще, а на найгірше в людині — і МІЛЬЙОНИ прийняли цю гру. 

Те саме сталося в Німеччині 1930-х. За короткі роки Гітлер перетворив країну музикантів, філософів та інженерів на машину смерті. Учителі навчали дітей доносити на батьків. Лікарі проводили експерименти на в’язнях. Чиновники, звиклі штампувати довідки, стали частиною бюрократії геноциду. 

Але водночас німці за океаном зробили інший вибір. Багато американців німецького походження обійняли ключові посади в боротьбі проти нацизму.  

Генерал Дуайт Д. Ейзенхауер - майбутній президент США - командував союзними військами в Європі. 

Адмірал Честер Німіц очолив Тихоокеанський флот і зупинив Японію.  

Генерал ВПС Карл Спатц керував стратегічною авіацією, що громила нацистську промисловість. 

Вони мали німецькі прізвища, але несли американські цінності - і саме тому їхні імена назавжди залишилися в історії як імена переможців фашизму. 

У цьому й полягає головний урок. Національність і походження не виправдовують зло. Все вирішує вибір: піддатися темряві чи чинити їй опір. Путін, як і Гітлер, показав, що глибинне зло можна витягнути назовні й зробити нормою. Але історія доводить і протилежне — завжди є люди, які обирають інший шлях і стають опорою цивілізації.