Рівно півстоліття тому відбулася прем'єра другого "Хрещеного батька"

Починалося все з «Хрещеного батька» (1972), який у США зараз прийнято вважати найкращим фільмом усіх часів та народів або, як мінімум, найкращим фільмом в історії американського кіно. Але це зараз, а 1972-го року, коли фільм був уже готовий, керівництво кіностудії Paramount дивувалося, чи взагалі дивитиметься глядач стрічку, половина кадрів у якій затемнена.

Крім того, це керівництво ще під час підбору акторів виступило не тільки проти Аля Пачіно в ролі Майкла Корлеоне, але й проти Марлона Брандо в ролі його батька Віто Корлеоне. Причому якщо аргументом проти Пачино був його зріст (при цьому Коппола відмовив Роберту Де Ніро, Уоррену Бітті, Мартіну Шину та Роберту Редфорду), то з Брандо ніхто не хотів зв'язуватися через його скандальну «зоряну» поведінку. 

Якщо ж говорити про «Хрещеного батька-3» (1990), то там також не все було справедливо. Фільм був знятий у часи, коли Коппола вмів робити в кіно буквально все (як, до речі, і Аль Пачіно, який був тоді у розквіті сил та акторської майстерності) і, безперечно, є кінематографічно досконалим у трилогії.

Однак за семи номінацій на «Оскара» він не отримав жодної нагороди.

Фото: IMDb