Росія опинилася на межі масових банкрутств

До такого висновку дійшли експерти Центру стратегічних розробок (ЦСР) за підсумками опитування підприємців, проведеного 20-26 квітня, повідомляють росЗМІ.

Ситуація в економіці, по якій ударили падіння цін на нафту і пандемія коронавірусу, істотно гірше кризи 2014 року.

«Якщо порівнювати, то ризик банкрутства вище понад в два рази», - заявила віце-президент ЦСР Катерина Папченкова.

Зоною лиха став сектор торгівлі та послуг, де на межі банкрутства опинилися майже половина компаній (40% на кінці квітня).

У легкій і харчовій промисловості, у секторі високих технологій, охороні здоров'я і фармацевтиці - у передбанкрутному стані пербквають 33% підприємств. Трохи менше - 32% - їхня частка у секторі нерухомості й будівництва.

У сфері фінансів та інвестицій ризики банкрутства - у 31% компаній, у важкій промисловості - у 30%, у сфері транспортування і зберігання - у 29%.

«У сегментах фармацевтики і енергетики ризик банкрутства виріс у квітні у порівнянні з березнем у 2 рази. В енергетиці зростання пояснюється і спровоковане насамперед банкрутством контрагентів. У фармацевтиці більшість субстанцій закуповується у Китаї та Індії. Якщо подивитися на готові лікарські препарати, то одна з ключових для нас країн-партнерів - це Італія. Це позначається і на роботі російських фармацевтичних компаній», - уточнила Папченкова.

За її словами, поки в Росії діє мораторій на банкрутства компаній з найбільш постраждалих галузей, системоутворюючих та стратегічних підприємств. Кредитори можуть не подавати заяви про банкрутство до початку жовтня, і ця практика вже активно використовується: у квітні, за даними Федресурса,  зафіксовано всього 112 повідомлень про банкрутство - у 10 разів менше, ніж рік тому.

Але через півроку, коли мораторій мине, на економіку може обрушитися цунамі банкрутств: на даний момент 22% компаній планують ініціювати цю процедуру, а 78% - думають про це.

В якості причини підприємці називають падіння попиту на продукцію або послуги (63%), неможливість обслуговувати кредит (60%), а також вимушене припинення діяльності у зв'язку з режимом підвищеної готовності або НС у регіоні (57%).

Крім того, бізнес скаржиться на порушення зобов'язань з боку контрагентів (32%), заборгованість з заробітньої платні (25%), обмеження перевезень (24%), ослаблення рубля (15%).

«Неплатоспроможність одного бізнесу тягне за собою проблеми іншого, створюючи ланцюгову реакцію банкрутств», - зазначила Папченкова.

Вона наголосила, що навіть якщо зараз компанії відчувають себе добре, вони бачать ризики хвилі неплатежів з боку контрагентів.

Бізнес закредитований, при цьому допомога пропонується державою у формі нових кредитів.

«Кредити на оборот, кредити на зарплату. Виникає питання: ті компанії, які вже зараз схильні до ризику у зв'язку з високим кредитним навантаженням, неможливістю обслуговувати кредит, - допоможуть їм ці заходи підтримки?» - поставив риторичне запитання експерт.

Ілюстративне фото: іноЗМІ