Розповідаємо, що таке «городоцький шов»

Міністерство культури та інформаційної політики України внесло до Національного переліку нематеріальних об'єктів культурної спадщини новий елемент.

Як повідомляє сайт МКІП, він називається «городоцький шов» або «городоцький стіб» та поширений у м. Городок, селах Угри, Братковичі, Черляни Львівської області. Подібні техніки можуть практикуватися і в інших частинах України, а також за кордоном, наприклад, у Польщі.

Техніка вишивки, яка отримала назву «городоцький шов», вперше зафіксована у 1887 році на етнографічній виставці у Тернополі, де було представлено чоловіче та жіноче вбрання з села Керниця Городоцького повіту.

Техніка відрізняється густотою стібків та унікальними візерунками. Дослідники вивчили старі вишивки та записали спогади майстринь, щоб відновити втрачене мистецтво. Відродження техніки вишивки «городоцьким швом» розпочалося працівниками Городоцького історико-краєзнавчого музею. Поштовхом до цього став подарунок мешканки села Годвішня Марії Білоус, яка передала у 2010 році сорочку, прикрашену характерним орнаментом, датовану 1910 роком.

Сьогодні «городоцький шов» – це не лише техніка вишивки, а й символ історії та ідентичності спільноти. Крім того, створення вишиванки є сімейною цінністю. Де б не були вихідці громади, вишиванки, прикрашені «городоцькими взорами», розповідають про їх ідентичність та їх духовне коріння.

Фото: сайт МКІП