Депутат ВРУ обратила внимание на удивительную картонную избирательность нашей нации

У своєму телеграм-каналі народний депутат розмістила відео того, як їй відповідали люди, на запитання, чому вони вийшли на протести на підтримку звільненого з посади міністра оборони Михайла Федорова, і написала:

«Коли людей пакують на вулицях, коли вони живуть по квартирах як партизани і в "АТБ" бігають навприсядки – протестів нема. Це ж "такі важкі воєнні часи".

Коли справи проти "наближених" тихо розчиняються, коли застави по 200 млн оплачуються через 5 прокладок, коли під час війни пиляють на дронах, боєприпасах, НРК, квадрациклах і взагалі всьому у всіх сферах життя— суспільство глибокодумно киває: "ну війна".

Коли окремі чиновники за 2 роки війни купують собі пів Дубая — теж норм. Пощастило людині.

Але варто 2,5 млн ботам і купці "відчайдушних борців" типу Лачена, Стерненка, Лебіги та інших «тримачів економіки та сліпих, косих інвалідів-ухилянтів»— які передову бачили в ютубі, а бронювання мають по 5-й формі — написати "завтра на мітинг" - вулиці одразу повні. Правда не всі вивчили «досягнення» Федорова і смішно їх слухати, але головне «скакати, щоб не бути москалем», за годину моєї екскурсії там - скакали разів з 10

І що найцікавіше:

Ніхто не виходить за мир.

Ніхто не виходить за дипломатичний процес.

Ніхто не виходить за повернення полонених і зниклих.

Ніхто не виходить за демобілізацію і чіткі терміни служби.

Ніхто не виходить за рівні правила для всіх.

Виходить, справедливість у нас теж з бронюванням. Для одних є, для інших — "почекайте".

Інакше це називається простим словом. Не боротьба за справедливість.
А вибіркове, цинічне, КАРТОННЕ обурення…
Цю націю не перемогти, вона давно перемогла себе сама».

Фото: из открытых источников