Кандидат с токсическим шлейфом: почему Каплину закрыли путь к руководству ФПУ

Статутна комісія не допустила Капліна до виборів як кандидата по двох причинах. Перша – він  є членом двох профспілкових організацій, які не входять до складу  Федерації профспілок України. 

Йдеться про конфедерацію профспілок України, керівником якої є колишня голова АРМА Олена Дума. Каплін, відповідно до даних в системі YouControl, є підписантом.

Серед засновників конфедерації чотири профспілки, які також не входять до складу ФПУ. Зокрема Всеукраїнська профспілка працівників сфери компʼютерних та інформаційних технологій. Нею керує Вадим Грона, якого у ЗМІ називали «сірим кардиналом» АРМА, коли Агентством керувала Олена Дума. За даними журналістів, компанії Грони активізовувались навколо арештованого майна, яке АРМА передавала в управління, тож їхня «співпраця» з Думою тягнеться вже давно.

Ще одним засновником Конфедерації є Всеукраїнська незалежна профспілка спортивних тренерів, інструкторів-методистів та професійних спортсменів. Нею керує Андрій Кужельний, який у 2010 році балотувався до Чернігівської міської ради від «Партії регіонів», а в 2015 від проросійської партії «Наш край», яка складалася переважно з колишніх регіоналів.

У засновниках Конфедерації також Всеукраїнська профспілка «Рідна Земля», де вже згадана Олена Дума є і керівником і підписантом. Як стверджували джерела NV у правоохоронних органах, Дума могла підтримувати романтичні відносини з Олегом Кулінічем,  підозрюваним у держзраді радником екс-глави СБУ Івана Баканова.

Союз Капліна із колишньою очільницею АРМА не єдиний, який може викликати інтерес. За даними, які розміщені на платформі YouControl екснардеп є керівником Міжнародної молодіжної громадської організації «Українсько-російський молодіжний парламент». Примітно, що ця ГО досі не ліквідована, тому виникає питання, про яке співробітництво з російською молоддю може йтися під час війни?

Цікаво, що Сергій Каплін, який роками публічно позиціонував себе як борець за справедливість і корупцією, опинився серед засновників ГО «Aнтиkорупційне бюро України» (ГО АБУ) – структури, яку журналісти та правоохоронці неодноразово пов’язували із псевдоантикорупційною діяльністю, торгівлею «корочками» та сумнівними схемами. 

Особливого резонансу історія набула після спецоперації Центрального антикорупційного бюро Польщі у вересні 2019 року. Тоді польські силовики заявили про ліквідацію каналу контрабанди бурштину з України до Польщі та затримання групи осіб, частина з яких представлялися співробітниками українських спецслужб. 

Варто зазначити, що ця ГО не мала жодного відношення до державних антикорупційних органів, зокрема Національного антикорупційного бюро України, однак активно використовувала схожі назви, символіку та риторику для створення ілюзії офіційного статусу. 

За даними журналістів, ГО «Антикорупційне бюро України» стало фактичним «ребрендингом» скандально відомого «Антикорупційного комітету України», діяльність якого раніше вже потрапляла в поле зору правоохоронців через підозри у шахрайстві, продажі «посад» та використанні псевдоправоохоронної атрибутики. 

Окрему увагу журналісти звертали і на коло осіб, пов’язаних із цією структурою. Серед них опинилися люди з неоднозначною репутацією, колишні силовики, охоронці олігархів та особи, яких ЗМІ пов’язували із рейдерством, контрабандою та «решаловом». 

На цьому тлі присутність Сергія Капліна серед співзасновників організації виглядає особливо показово. Політик, який будував публічний образ «народного захисника» та викривача корупції, опинився в одному списку з людьми, діяльність яких роками супроводжувалася скандалами, кримінальними провадженнями та звинуваченнями у використанні псевдоантикорупційних структур як інструменту впливу і заробітку.

Федерація профспілок України налічує майже 2,5 мільйони членів і очевидно такий вплив не міг залишитися поза увагою Сергія Капліна та його друзів.

Очевидно розуміючи, що так як Конфедерація профспілок України не входить до складу Федерації профспілок України, Каплін вирішив перестрахуватись. Заплативши членський внесок, у січні 2026 року він різко став членом Профспілки працівників рибного господарства України.

При цьому керівництво центрального комітету профспілки рибного господарства не знало про такого члена у своєму складі. Від імені цієї профспілки надійшов лист про те, що вони підтримали кандидатуру Капліна на посаду голови ФПУ. Однак, той факт, що лист не був оформлений належним чином і не містив даних про проведення засідання ради профспілки, яка б обрала Капліна кандидатом, говорить про те, що «висунення» відбулося або за домовленістю, або документ був підробним. Очевидно ексдепутат сподівався, що цього буде достатньо для участі у виборах.

У ситуації, коли Федерація профспілок України об’єднує мільйони працівників та претендує на роль впливового суспільного інституту, питання репутації її керівництва та кандидатів стає вже не внутрішньою історією, а питанням суспільної довіри.