Рубль «втомився»: до чого призведе девальвація нацвалюти країни-агресора

Російський рубль продовжує балансувати не більше 100 руб. за долар. Це відбувається незважаючи на спроби Центробанку РФ підтримати курс національної валюти. Агентство Bloomberg називає рубль найгіршою валютою серед країн, що розвиваються, а росчиновники вже починають шукати крайніх у ситуації, що склалася. Так, путінський помічник з економічних питань Максим Орєшкін, киваючи на Центробанк РФ, пояснює слабкість рубля надто м'якими грошово-кредитними умовами. У той же час глава ЦБ Ельвіра Набіулліна, коментуючи падіння рубля, наголошує на інших причинах: зниження доходів від експорту і зростання бюджетних видатків, «які цього року перебувають на вкрай вищому рівні за норму».

Фінансові експерти частково пов'язують ослаблення рубля з наслідками відомого заколоту колишнього путінського кухаря Пригожина. Ще один фактор – експортери, яким дозволили тримати свої прибутки на зарубіжних рахунках. Аналітики також вказують на те, що у рублі вони ці гроші передавати не поспішають. І якщо рублів у росекономіці багато, то валюти мало. Її основне джерело зараз – це надходження, що серйозно впали від експорту нафти і блакитного палива. Все це сумарно – обмежена пропозиція валюти, дешеві кредити, великі витрати бюджету та низький попит на рублі – і формує дуже м'які умови в економіці, через які рубль і падає.

Відомий економіст та радник президента Зеленського Олег Устенко в ефірі телемарафону нагадав, що з початку року російський рубль втратив від своєї вартості 40%. А це, на його думку, означає, що приблизно на 4-6% зріс рівень інфляції у РФ. І подальше знецінення рубля посилюватиме інфляцію.

«Споживчий кошик росіянина хай і не повністю, але досить залежить і від імпорту. Звісно, й імпорт зараз обмежений у Росії. Але все одно, навіть якщо ми думаємо з приводу імпорту з того ж Китаю, я дивлюся за цінами на автомобілі, більш тривалі продукти використання в Росії, скажімо, пральні машинки. Те, що називається товари більш тривалого використання. Ціна фіксується не в рублях, а доларах. Тобто приблизно 10-15% споживчого кошика залежить від імпортних цін», - зазначає Устенко, додаючи, що ще одним із наслідків здешевлення рубля є те, що заощадження простих росіян суттєво зменшилися, якщо вважати це у валютному еквіваленті.

Нагадаємо, що вартість рубля різко впала в перші дні після старту путінської «спецоперації» - якийсь час він торгувався на рівні 126 доларів. Потім він швидко зріс – оскільки Центральний банк підвищив відсоткові ставки, а водночас різко зросли ціни на енергоносії. Зараз регулятор намагається «виїхати» тими самими методами.

Під час екстреного засідання Центрального банку Росії, що відбулося днями, підвищив ключову процентну ставку до 12% (з 8,5%). Однак цього разу номер не пройшов – ці заходи мали лише короткочасний вплив на динаміку курсу. Наразі, як повідомляють джерела Financial Times, у російських владних колах активно обговорюють ідею зобов'язати російських експортерів продавати до 80% свого виторгу в іноземній валюті протягом 90 днів після постачання. Компанії, які проігнорують цю вимогу, втратять державні субсидії. Інші заходи передбачають заборону на виплату дивідендів та надання кредитів за кордоном.

«Такий курсовий стрибок не може зупинити загальну тенденцію послаблення рубля, який слабшає по відношенню до всіх основних валют. Нині основний тиск на рублт чинять постійно зростаючі військові витрати. Це ще не повний «друк грошей», оскільки уряд РФ скорочує витрати на охорону здоров'я, освіту тощо. Проте дефіцит збільшується як через падіння доходів, так і через збільшення військових витрат. З тієї ж причини – все нинішнє «зростання» відбувається за рахунок збільшення військових витрат, на які не впливають ринкові ставки – підвищення ключової ставки не вплине на економіку. Звичайно, вища ключова ставка пригнічує економічну активність, але вона вже й так пригнічена далі нікуди», - пише у себе на Facebook Костянтин Сонін – відомий російський економіст, який проживає у Великій Британії та викладає в одному з тамтешніх вишів.

Тривалі антиросійські санкції, зокрема й обмеження на основний російський імпорт, і як результат – обвал рубля, зрештою змусять президента РФ Володимира Путіна обирати між продовженням війни та порятунком своєї економіки, пише The Washington Post. Тим часом агентство Reuters цитує фінансового аналітика Тімоті Еша, який вважає, що «поки йде війна, для Росії, російської економіки та рубля буде лише гірше і гірше». «Підвищення курсових ставок нічого не вирішить. Вони можуть лише тимчасово уповільнити темпи девальвації рубля за рахунок уповільнення зростання реального ВВП, якщо не буде вирішено основну проблему – війну та санкції», - зазначає Тімоті Еш.

Про зв'язку «санкції-війна-рубль» говорить у своєму авторському блозі і відомий журналіст-міжнародник Віталій Портніков: «Санкції цивілізованого світу завдали кораблю російської економіки серйозних пробоїн. Так, цей корабель ще на плаву, але в трюмах вже багато води і щури втекли - більшість олігархів і підприємців РФ перебралися на Захід і стежать за катастрофою своєї країни здалеку. Всі вони розуміють, що на Росію як державу і росіян як громадян очікує катастрофа планетарного масштабу. Падіння російської економіки в прірву практично неминуче і таким чином неможливо зупинити галактичне зниження рівня життя росіян».

«Ніхто не може спрогнозувати, напевно, коли ми станемо свідками економічного краху РФ, але те, що цей крах станеться, скаже будь-який студент економічного факультету будь-якого пристойного університету. Зрозуміло, що неук Путін та його поплічники ні в яких серйозних університетах не навчалися. Іноді здається, що вони не мають навіть середньої освіти. Але справа зрештою не в цих людях, а в тому, що економіка не підпорядковується наказам. Зараз цілком очевидно, що треба зробити, щоб урятувати російську економіку: зменшити витрати бюджету. Але ці зменшення на практиці означають зменшення витрат на утримання збройних сил РФ, а зараз це найдорожче задоволення для Путіна та його банди. До того ж це означало б те, що Росія безславно програє війну, а цього Путін не хоче допустити, тому що він налаштований на багаторічну війну на виснаження. Він дивиться вже в якийсь 2033 рік і всюди бачить ракетні обстріли, наступ військ і так далі. Але ж це не гра в солдатики, в яку грав пітерський гопник Путін у своєму голодному дитинстві. Ні! Це реальні та колосальні гроші на утримання армії, а Путін просто не хоче визнати, що ці гроші у нього закінчуються. І складається таке відчуття, що радники Путіна з економічного блоку не можуть сказати правду своєму ошаленому від запаху крові й гару правителю. Але навіть якби й сказали, навряд чи він прийняв би об'єктивну реальність», - зазначає журналіст.

Наголосивши, що майбутнє російської економіки залежить від ступеня агресивності російського президента, Портніков резюмує: «При цьому треба розуміти, що санкції справді мають кумулятивний ефект, який нашарується як ефект пробоїн у кораблі. І якщо дірки вже є, вода рано чи пізно відправить весь корабель разом із екіпажем на дно морське. І ось там цього дня, булькаючи водою, російські політики пояснюватимуть своїм співвітчизникам, як же там вийшло, що Росія потонула. Втім, зовсім не виключено, що Путін віднесеться до загибелі держави, яку він очолює з тим самим цинізмом, з яким він поставився до загибелі підводного човна «Курськ». Я вже уявляю собі видовище, коли постарілий і обрузглий Путін, коли один із суддів у Гаазі запитає його: «А що сталося з Росією?», нахабно посміхнеться і скаже: «Вона потонула». Такою буде доля держави, яка у всьому світі стала символом агресії, зла, вбивств та насильства над цивільними особами. Доля країни, яка перетворилася на корабель помсти до всього, що оточує путінську Росію. Вона втопиться і навіть сам Путін про це не пошкодує».

І якщо Віталій Портников, причому абсолютно небезпідставно малює пекуче-чорними фарбами майбутнє Росії, то політолог Олексій Голобуцький робить яскраво-строкаті іронічні штрихи до картини днів нинішніх: «Днями Путін на нараді з урядом рекомендував повернутися до практики СРСР і збільшити в раціон дешевої риби та морепродуктів. Причиною опосередковано назвав брак виробництва м'ясопродуктів для росіян, хоча офіційно «тому що МОЗ рекомендує». Це в сенсі, щоб росіяни жерли більше кільки та мойви? Що там ще було з дешевого та доступного для публіки? Морська капуста теж проходить за категорією «дешеві морепродукти»? Гумор, звичайно, гумором, але саме за такими непрямими ознаками ми зараз з вами і бачимо, як «санкції зовсім не впливають на рівень життя в Росії».