Салюти смерті: що показала загибель президента Ірану

Іран цими днями прощається з президентом Ебрахімом Раїсі, главою МЗС Хосейном Амір-Абдоллахіаном та іншими офіційними особами, які загинули внаслідок краху вертольота. Раїсі 23 травня поховають у його рідному місті Мешхед.

Тим часом, генпрокуратура Ірану веде розслідування інциденту. За даними іранського інформагентства IRNA, основною версією причини катастрофи є технічна несправність вертольота. Нинішні офіційні особи досить стримано коментують можливі причини того, що сталося.

Тим часом, екс-глава МЗС Ірану Мохаммад Джавад Зариф поклав відповідальність за загибель іранського президента на США «оскільки через американські санкції Іран вже більше 40 років не може оновити свій авіапарк». Як зазначив колишній міністр, авіакомпанії країни, у тому числі й урядовий льотний загін, змушені використовувати застарілі літаки та гелікоптери, закуплені ще у 1970-ті роки.

У Вашингтоні такі заяви назвали безглуздими. З такою характеристикою виступив неназваний високопосадовець з адміністрації президента, якого процитував телеканал NBC News. Пізніше глава Пентагону Ллойд Остін зазначив: «США аж ніяк не причетні до катастрофи, це факт. Вони (влада Ірану – ред.) мають провести розслідування, щоб встановити причину катастрофи». Тим часом у Держдепартаменті США висловили співчуття у зв'язку із загибеллю чиновників, але у тій же заяві додали: «Ми підтверджуємо нашу підтримку іранського народу у його боротьбі за базові права та свободи людини».

Експерти переконані, що смерть Ебрахіма Раїсі не призведе до будь-яких радикальних змін у відносинах між Тегераном та Вашингтоном. Про те саме, але з прямо протилежною конотацією, говорили в понеділок на різних рівнях та на болотах. Вчора Путін поговорив телефоном з першим віце-президентом Ірану Мохаммадом Мохбером, який (відповідно до Конституції Ісламської Республіки та за згодою верховного лідера аятоли Алі Хаменеї) став в.о. президента. Кремлівський диктатор підкреслив, що Ебрахім Раїсі зробив «безцінний внесок» у розвиток двосторонніх відносин. У свою чергу Мохаммад Мохбер заявив, що контакти президента Раїсі з Росією допомогли змінити розстановку сил у світі і «покласти край односторонньому світопорядку». Обидва співрозмовники, як йдеться у спецповідомленні Кремля, висловили «настрій на подальше послідовне зміцнення всебічної російсько-іранської взаємодії».

Зазначимо, що в березні 2022 року, якраз після повномасштабного російського вторгнення в Україну, Раїсі сприяв зближенню Тегерана з Москвою, яке призвело до постачання до РФ іранської зброї, зокрема горезвісних БПЛА. З того часу рашисти практично щодня використовують іранські дрони для ударів по Україні. Проте публічно Іран послідовно заперечує, що постачає Росію своїми «мопедами». У зв'язку з цим, на думку аналітиків, загалом курс зовнішньої політики Ірану після загибелі Раїсі не зміниться. Загиблий президент був близьким до верховного лідера Ірану, аятоли Хаменеї, який, власне, розробляє та схвалює геополітичну тактику Тегерана.

Дуже цікавою є реакція світу на смертельний інцидент з Раїсі. Так, свої співчуття направили до Тегерану лідери безлічі демократичних країн та об'єднань (включаючи, наприклад, голову Євроради Шарля Мішеля та голову дипломатії ЄС Жозепа Борреля). Поспівчували також і в НАТО.

Траур оголосили в Іраку, Сирії, Пакистані, Індії, Лівані. У ліванському угрупуванні шиїтів «Хезболла» заявили, що президент Раїсі був «ніби старший брат». Угруповання «Хамас» назвало загиблого політика «одним із найкращих лідерів в історії Ірану», який «самовіддано захищав палестинські інтереси». А голова єменського Вищого революційного комітету хуситів Мухаммед Алі аль-Хусі висловив упевненість у тому, що іранці й надалі мають «лідерів, лояльних народу і волі Всевишнього».

Згідно з Конституцією Ірану, новий в. о. президента разом із головами законодавчої та судової влади має забезпечити проведення президентських виборів у 50-денний термін. У понеділок було оголошено попередню дату голосування – 28 червня. Реєстрація кандидатів має розпочатися вже 28 травня.

Вирішальна роль у всіх електоральних процесах, як зазначають експерти, буде у верховного лідера аятоли Алі Хаменеї. Він, до речі, і сам встиг побувати президентом, причому став ним також за трагічних обставин. 1981 року другий президент Ірану Мохаммад Алі Раджаї загинув внаслідок замаху. Його наступником і виявився Алі Хаменеї. Саме президентство допомогло йому 1989 року обійняти посаду верховного лідера Ісламської Республіки.

До речі, Алі Хаменеї, який цього року відзначив 85-річчя, розраховував зробити Ебрахіма Раїсі своїм наступником. Таким чином, тепер потрібно визначатися з кандидатурами не тільки президента, а й майбутнього аятоли.

За прогнозами аналітиків, новим президентом цілком може стати вищезгаданий Мохаммад Мохбер, який має тісні зв'язки з Корпусом вартових ісламської революції (КВІР). Варіант із поверненням ліберальних і поміркованих сил – наприклад, президенти Хасана Роухані (2013–2021) і Мохаммада Хатамі, які раніше обіймали посаду, експерти вважають реальним, але вкрай малоймовірним.

Мохаммад Мохбер народився 1955 року в місті Дізфуль. Його батько шейх Аббас якийсь час був імамом у міській мечеті. Мохбер має докторський ступінь з міжнародного права Університету Шахіда Бешехті, а також докторський ступінь з менеджменту Університету міста Дизфуль. Мохбер служив у медичному Корпусі вартових ісламської революції у роки ірано-іракської війни на посаді офіцера охорони здоров'я корпусу міста Дизфуль. Працював віце-президентом з торгівлі та транспорту фонду "Мустафафан", головою ради директорів банку "Сіна", заступником губернатора південно-західної провінції Хузестан. Також працював у керівництві телекомунікаційних компаній «Хузестан» та «Дизфуль».

З 2007 року очолював інвестиційний фонд «Сетад», створений ще за наказом засновника Ісламської Республіки аятоли Рухолли Хомейні. Фонд займається продажем нерухомості та управлінням нерухомістю, занедбаною після Ісламської революції 1979 року. У 2013 році у звіті про розслідування СNN назвало виконавчий штаб «величезною економічною імперією» та оцінило вартість її активів на той момент у $95 млрд. Мохаммад Мохбер неодноразово зазнавав звинувачень у корупції.

У 2010 році Європейський Союз ввів проти Мохаммада Мохбера санкції за ймовірну причетність до «діяльності, пов'язаної з ядерною зброєю або балістичними ракетами». Через два роки він був виключений зі списку.

8 серпня 2021 року, після обрання Ебрахіма Раїсі президентом, Мохаммада Мохбера було призначено першим віце-президентом Ірану. Мохбер, як і колишній президент Раїсі, вважається близьким до Верховного лідера Алі Хаменеї, за яким залишається останнє слово у всіх державних справах.

У жовтні 2022 року Мохаммад Мохбер у складі урядової делегації приїжджав до Москви. Як стверджували джерела агентства Reuters, Тегеран тоді погодився "поставити Росії ракети класу "земля-земля" та додаткові безпілотники". Офіційного підтвердження цієї інформації немає.

Розмірковуючи про версії раптової загибелі Раїсі, політолог Олексій Голобуцький зазначає: «Незабаром якийсь невідомий полковник МОСАД отримає медаль без назви причин. Крім того, з Раїсі летів глава МЗС Ірану Хоссейн Амір Абдоллахіян – людина ліквідованого Сулеймані, який підтримував тісні стосунки з верхівкою ХАМАС. Цілком можливо причетні радикали КСІР, ХАМАС і не тільки: бо лише кілька днів тому високопосадовці американських та іранських офіційних осіб провели переговори через посередників, щоб спробувати знизити загрозу ширшого конфлікту на Близькому Сході. Це могло кардинально когось не влаштовувати. Ще один момент. Аятолла Хаменеї вже старенький, йому 85. І зараз, поки він ще дихає, триває підкилимна боротьба за місце наступника. І ось саме Раїсі мав необережність поводитись як практично офіційний наступник аятоли. І це шалено не подобалося синові Хаменеї Моджтабі. Бо позиції Раїсі були для цього цілком достатні: особливі стосунки з Кремлем (тобто доступ до ресурсів та технологій), тесть - імам п'ятничної молитви Мешхеду, та й цілий мешхедський клан, який уже перебуває при владі і розпоряджається адмінресурсом. Плюс інтриги – і є версія, що навіть уже була сформована коаліція для голосування за Раїсі на посаду лідера, як тільки Хаменеї відкине ковзани. До речі, ісламісти знову закрутили гайки, народ обурився. Але в будь-якому випадку, в деяких районах Тегерана та Ісфахана народ відзначає смерть Раїсі феєрверками та музикою, як повідомляють ізраїльські паблики. Тим часом іранська розвідка шукає індійського (!) громадянина, поміченого у вертольота Раїсі перед зльотом».

Підкресливши, що версії, очевидно, ще з'являться, експерт не виключив і природну причину, «оскільки це шахеди у них нові, а вертольоти - старе лахміття».

Тим часом світові медіа також не пропустили можливості поміркувати, кому може бути вигідна смерть Раїсі, і чи призведе вона до змін у зовнішній та внутрішній політиці офіційного Тегерана.

«Бран Раїсі, який брав участь у жорстоких випадках придушення опонентів Ісламської Республіки, був протеже верховного лідера Ірану аятолли Хаменеї та вірним прихильником релігійного правління в країні. Питання про спадкоємність влади в Ірані стало гострішим, оскільки панові Хаменеї вже 85, і він має проблеми зі здоров'ям. Відбір наступного верховного лідера – процес непрозорий, пов'язаний із політичним суперництвом та маневруванням. Пан Раїсі розглядався як один з основних претендентів на цю роль і був фаворитом вкрай правої фракції, як і син аятолли Хаменеї Моджтаба. Смерть Раїсі фактично готує ґрунт для молодшого Хаменеї», - зазначає The New York Times.

«Противники Ірану, включаючи Америку, Ізраїль та Саудівську Аравію, мають намір зміцнити свої зв'язки у сфері безпеки, щоб протистояти Ірану. Економіка країни слабшає, і подальше посилення американських санкцій може стати для неї ударом. Крім того, смерть пана Раїсі може перетворити на хаос майбутню політичну боротьбу в Ірані. Ебрахім Раїсі мав чимало ворогів усередині Ірану, починаючи з відносно поміркованих діячів, яких він маргіналізував, до соратників-консерваторів, які вважали його невмілим президентом. Логічно й те, що деякі іранці поцікавилися, чи не причетний до падіння вертольота Ізраїль. Але мало хто з іранців сумуватиме за ним. Вони запам'ятають його як суддю-вішача на посаді прокурора в Тегерані. І вони пам'ятатимуть його невміле управління економікою – пан Раїсі наповнив свій кабінет військовими та релігійними діячами, які нічого не робили, коли менш як за три роки ріал втратив 55% вартості», - констатує The Economist.

У свою чергу, The Jerusalem Post робить наступний акцент: «Єдине, чим пан Раїсі виділявся, - це той факт, що багато іранських дослідників за межами країни бачили в ньому потенційного наступника аятоли. Якщо до цієї катастрофи призвів злочинний намір, тоді це було зроблено з прицілом на перегони наступників. Закордонні держави не мають жодних причин вбивати Раїсі, оскільки він не був впливовою фігурою в оборонному істеблішменті країни».

Нагадавши про те, що Раїсі був прихильником жорсткої лінії і відомий тим, що пригнічував в Ірані будь-яку незгоду і свободу слова, а також стежив за дотриманням закону «про носіння хіджабу і цнотливості», який надавав необмежені повноваження співробітникам поліції моралі, The Jerusalem Post підсумовує: «Дим від феєрверків у небі в день загибелі Раїсі показує, що на землі палає величезне полум'я проти репресивного режиму в Ірані»