Шлюб та розлучення: як сімейний стан впливає на тривалість та якість життя

Нове дослідження, проведене Університетом Торонто, виявило, що одружені чоловіки та чоловіки, які одружилися в період дослідження, мають вдвічі більше шансів старіти оптимально порівняно з тими, хто ніколи не був одружений. У дослідженні , що охопило понад 7000 канадців середнього та старшого віку, також виявлено, що серед жінок заміжні респонденти не відрізнялися суттєво від жінок, які ніколи не перебували у шлюбі щодо оптимального старіння.

Оптимальне старіння визначалося як відсутність серйозних фізичних, когнітивних, розумових чи емоційних станів, що ускладнюють повсякденну діяльність, а також високий рівень самооцінки щастя та доброго здоров'я. Дослідження показало, що серед жінок ті, хто ніколи не був одружений, старіли оптимально вдвічі частіше, ніж жінки, які були одружені, але розлучилися чи овдовіли.

Перший автор дослідження Мейбл Хо з Університету Торонто зазначила: «Мало відомо про вплив подружніх траєкторій на успішне старіння. Наша мета полягала у дослідженні зв'язку між подружніми змінами та фізичним здоров'ям та благополуччям, а також у виявленні відмінностей між чоловіками та жінками».

За словами Девіда Бернса, професора та керівника канадських досліджень на факультеті соціальної роботи Університету Торонто, «шлюб зазвичай пов'язаний із найкращими показниками здоров'я. Ймовірно, що подружжя підтримує одне одного у веденні здорового способу життя, що може пояснити найкраще старіння».

Дослідження також виявило, що соціальні зв'язки відіграють ключову роль у підтримці оптимального здоров'я у похилому віці. Літні люди, які підтримують регулярний контакт із родичами та друзями, мають більшу ймовірність зберігати хороше здоров'я, ніж ті, хто відчуває соціальну ізоляцію.

Старший автор дослідження, Есме Фуллер-Томсон, наголосила на важливості підтримки здорового способу життя: «Незалежно від віку, важливо стежити за своїм здоров'ям. Наприклад, відмова від куріння значно покращує шанси оптимального старіння».

Це дослідження, опубліковане в журналі International Social Work , використовує дані з Канадського лонгітюдного дослідження старіння (CLSA) та включає дані понад 7640 респондентів віком від 60 років, зібрані в період з 2011 по 2018 рік. Дослідження наголошує на необхідності врахування гендерних відмінностей при розробці програм та послуг для підтримки людей похилого віку.

Фото: Pixabay