Війна і мир

Снарядний голод і переговорний ризик: чому окупанти закуповують боєприпаси та чекають на похолодання

19:34 07 вер 2022.  2105 Читайте на: УКР РУС

Однією з особливостей повномасштабної війни з Росією є активне використання артилерії – як ствольної, так і реактивної. І досі путінські «визволителі», використовуючи тут свою багаторазову перевагу, розчищали в наступі шлях піхоті і бронетехніці масованими артобстрілами. Однак у західних медіа з'явилася інформація про те, що країна-агресор закупила багато артснарядів у КНДР. Про що це може свідчити і як вплине на подальший перебіг бойових дій, розбиралася Lenta.UA.

Впливове видання New York Times з посиланням на частково розсекречені дані американської розвідки, повідомило про те, що Росія закупила у КНДР мільйони артилерійських снарядів і ракети ближнього радіусу дії. Точні масштаби військових поставок у публікації не наводяться, але у Вашингтоні вважають, що співпраця Москви та Пхеньяну може бути «досить тривалою».

Антиросійські санкції завдали серйозного удару по оборонній галузі РФ і значно знизили можливості Москви в оснащенні своєї армії, пише NYT. Як нагадує видання, нещодавно Путін особисто домовлявся з іншим своїм союзником - Іраном про постачання дронів. Джерела у Білому домі стверджують, що їхня перша партія прибула до Москви минулого тижня.

Іран та Північна Корея самі перебувають під серйозними західними санкціями, і факт звернення за допомогою до цих країн свідчить, що в Росії ситуація ще гірша, резюмує оглядач New York Times.

У свою чергу агентство Associated Press наводить слова неназваного високопосадовця США, який ситуацію прокоментував так: «Це (купівля РФ артилерії у КНДР - ред.) демонструє, що російська армія страждає від гострої нестачі забезпечення в Україні, частково спричиненої обмеженнями експорту та імпорту, але Кремль повинен насторожувати навіть сам факт, що йому взагалі доводиться щось купувати у такої країни як Північна Корея».

Утім, Кремль, точніше його головного багаторічного мешканця, який живе у своїй паралельній реальності, вже давно нічого не насторожує. Інакше Путін, якраз після ганебного провалу операції «захоплення Києва за 2-3 дні» прибрав би свої війська з української землі, придумавши для російських мас, які не відрізняються особливим інтелектом, якесь «переможне» виправдання такого кроку. Але цього не сталося і тепер, відчуваючи (а це ще тільки квіточки) голод збройного Москва змушена купувати артилерію у країни-ізгоя.

Нагадаємо, що Пхеньян підтримав російське вторгнення в Україну, а північнокорейський диктатор Кім Чен Ін заявив, що «мета покінчити з американською гегемонією виправдовує військові методи з боку Росії». Більше того, він визнав незалежність ЛДНР і пообіцяв зміцнювати дружбу з РФ.

Не секрет, що багато років КНДР докладала чималих зусиль для розробки та модернізації свого артилерійського парку. Це призвело до появи нових потужних озброєнь. При цьому нові системи використовують досить екзотичний 170-міліметровий калібр, але в країні є багато артилерійських систем ще радянського виробництва, і для них також мають бути великі запаси 152-міліметрових снарядів, яких сьогодні вже гостро потребує «друга армія світу».

Ще один потенційний збройовий донор Москви – Іран. Незважаючи на те, що там категорично заперечують постачання озброєнь будь-якої зі сторін російсько-української війни, за інформацією американської розвідки, російські військові нещодавно їздили до Тегерану для проходження курсу з управління безпілотниками серії Mohajer-6 та Shahed іранського виробництва. Втім, стверджує розвідка США, велика кількість призначених для РФ дронів виявилася з технічними неполадками.

Закупівля Росією боєприпасів за кордоном, на думку військових експертів, є наочним свідченням снарядного голоду, що посилюється, росіян, які до останнього часу по максимуму використовували свою багаторазову перевагу в артилерії. За підрахунками української версії журналу «Форбс», у розпал боїв за Донбас за добу витрачалося близько двох тисяч тонн снарядів. Як протидія цим вогняним «дощам» ЗСУ, успішно використовуючи далекобійні артилерійські системи та високоточні ракети, стали методично знищувати російські склади боєприпасів, влаштовуючи так звані «бавовни». В результаті, за оцінками профільних фахівців, останніми тижнями інтенсивність російських обстрілів суттєво знизилася.

Останні події і, зокрема, купівля озброєнь у КНДР, свідчать про те, що антиросійські санкції поступово досягають своїх цілей і основний удар припадає на військову галузь РФ, констатували у вівторок, 6 вересня, у Міноборони Великобританії, додавши при цьому, що «обмежене наявність розвідувальних БПЛА знижує тактичну поінформованість командування та дедалі більше ускладнює дії російської армії».

«Єдина причина, через яку Кремль купує артилерійські снаряди чи ракети у Північної Кореї чи в когось ще, полягає в тому, що Путін не хоче чи не може мобілізувати російську економіку для підтримки війни навіть на самому базовому рівні», - вважає військовий експерт Американський інститут підприємництва Фредрік Каган.

Зазначимо, що за останню добу з'явилося багато інформації щодо стану російської армії та сфери оборони. Так, за даними МОУ, станом на вчорашній день путінська армія втратила вбитими 50 тисяч 200 багнетів. Щодо наших втрат, то поки що лише цифра озвучена минулого місяця головкомом Залужним – 9 тисяч військових.

«Російська армія, і насамперед - військово-промисловий комплекс, стали на шлях своєї деградації. Але давайте бути критичними реалістами – вони мають до восьми мільйонів людей мобілізаційного ресурсу. Дуже низькоякісного – безпритульних, убивць, ґвалтівників, кримінальних елементів. Агітація йде навіть у психіатричній лікарні, тому зараз зовсім не той час, коли можна розслабитися. Ресурс у них є. Вони ніколи не зважали на свого солдата, не робитимуть цього і тепер. Думаю, невдовзі війна перейде в суто артилерійську фазу, тому противника треба добивати. Він смертельно поранений, але такий звір небезпечніший за здорового», - зазначив в ефірі телемарафону військовий аналітик Петро Черник.

Ще один профільний експерт Олег Жданов, моделюючи майбутню обстановку на фронті, наголошує: «Прогноз-щастя – це якщо з Путіним щось трапиться і в Росії відбудеться зміна політичного режиму, зміна політичної верхівки управління країною. Ось тоді є шанс, що війна може закінчитись за лічені тижні. Армія буде деморалізована, нове керівництво може наказати на виведення військ або, точніше, на припинення вогню, але ми гнатимемо їх до кордону. І тому я говорю, що це прогноз-щастя. Два наступні прогнози: оптимістичний – це початок весни 2023 року та песимістичний – початок літа 23-го. Ось такі терміни я визначив би на сьогоднішній день за станом війни. Я дивлюся, що такі прогнози дедалі більше починають звучати навіть на Заході. Вони краще за нас бачать ситуацію з боку. Знаєте як: віч-на-віч – обличчя не побачити, велике бачиться на відстані. Отож вони звідти через океан бачать, бо вони приблизно знають, коли і що буде поставлено в Україну, а від цього вкрай залежатиме успіх військових дій на всій лінії фронту чи на окремих оперативних напрямках».

Тим часом, досить цікаві новини приходять зі Східної Європи. Так, у Латвії відновлюють військовий призов, скасований з 2007 року. Перший заклик може відбутися вже у січні 2023 року. Тобто, як бачимо, поступово збільшується мілітаризація суміжних із Росією країн-членів НАТО. При цьому кейс можливих переговорів із Росією Захід явно не відкидає. Наприклад, Джо Байден днями заявив, що Росію не можна визнавати країною-спонсором тероризму, а прес-служба Білого дому пізніше випустила окремий реліз, де наголошується, що це рішення - остаточне.

Визнати РФ країною-терористом, як відомо, вимагає Україна, проте Вашингтон, не йде на такий крок, бажаючи, судячи з усього, залишити щілину в переговорному вікні з Кремлем.

«Президент США Байден відмовився визнавати Росію країною-спонсором тероризму, бо це означає фактичний розрив дипломатичних відносин. А зараз тривають переговори щодо ядерної угоди з Іраном, які вийшли на фінішну пряму. Я вже не кажу про інші важливі для адміністрації Байдена питання, такі як продовження СНО-3 у перспективі та багато інших. Головне, що США, як і раніше, надають нам військову та фінансову допомогу, від якої ми дуже залежимо. Очевидно, що у переговорах про майбутню мирну угоду між Україною та РФ США у будь-якому випадку відіграватимуть ключову роль. Тож «спалювати всі мости» для Байдена недоцільно. Як би нам того не хотілося», - акцентує політолог Максим Ялі.

Так воно так, але є як мінімум одне важливе «але». Незважаючи на те, що переговорами поки навіть близько не пахне, російські телеграм-канали вже сьогодні активно розганяють наратив про те, що Путін нібито має намір зробити якісь «солодкі» пропозиції Заходу у своєму посланні до Федеральних зборів, що відбудеться ближче до закінчення поточного року. Мовляв, на момент, коли послання незмінного господаря Кремля буде зачитане, в Європі вже чудово відчують запах реально пишного «букету» енергетичних проблем і пом'якшать позицію щодо РФ. Поки що, судячи із заяв із США та Євросоюзу, на якісь поступки Росії там йти не готові. Тому очевидно, що головне завдання Банкової – тримати руку на пульсі 24/7, щоб чаша терезів наших західних союзників у жодному разі ні на грам не схилилася на користь окупантів.

Новини