Справа Коболєва: антикорупційний суд виявився найкорумпованішим

Судова справа, в якій підозрюваним проходить колишній керівник державної компанії «Нафтогаз України» Андрій Коболєв, виявилася глевким млинцем для молодої антикорупційної системи. Бо, після гучного звинувачення у привласненні майна у великих розмірах і зловживанні службовим становищем слідство навіть на початковій стадії не спромоглося у судах відстояти зібрані докази.

Натомість фігурант, не без допомоги мастистих адвокатів і солідної групи підтримки, зухвало втер носа антикорупційній системі. У тому числі й Вищому антикорупційному суду, на рахунок якого вніс менше половини визначеної грошової застави. Застави, яка, здавалось, була єдиною рятівною соломинкою для фігуранта від потрапляння до СІЗО. Як так сталося, з’ясував «Главком».

Справа Коболєва

За версією слідства, Андрій Коболєв, перебуваючи на посаді голови правління НАК «Нафтогаз України», виплатив собі премію, сума якої перевищувала максимальний річний розмір преміювання, передбачений контрактом і урядовою постановою №859. Цей документ постійно цитувався сторонами процесу, зокрема, прокуратура наполягала: підозрюваному дозволялося претендувати на премію не більше 37,5 млн грн.

Натомість, за згодою наглядової ради «Нафтогазу», Андрію Коболєву було виплачено 260,9 млн грн винагороди ($10 млн). Виплату здійснено за перемогу у газовій справі наприкінці 2017 року. Сума переплати премії Коболєву, яку називає слідство, становить 229,2 млн грн.

Нагадаємо, згідно з рішенням трибуналу при Арбітражному інституті торгової палати Стокгольму, з російського «Газпрому» на користь НАК «Нафтогаз України» присуджено стягнути $4,6 млрд компенсації за заподіяні збитки. Окрім Коболєва, премію отримали ще 40 співробітників «Нафтогазу». Між ними було розподілено 330,6 млн грн.

Всього, за даними правоохоронців, протягом 2017-2022 років Андрію Коболєву нараховано понад 413 млн грн доходів. Що цікаво: коли у квітні 2021-го підозрюваного «пішли» з «Нафтогазу», йому на прощання виплатили ще 338,6 млн грн премії! При цьому станом на 2017 рік керівник НАК «Нафтогаз України» вважався одним із найбільш високооплачуваних керівників енергетичних компаній Європи й отримував середню місячну зарплату у еквіваленті 31,5 тис. євро, що у 136 разів більше за середню заробітну плату по країні.

Арешт. Місія нездійстенна

Майже три місяці учасники процесу «буцалися» у судах довкола спроби взяти під варту іменитого фігуранта. Тричі Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) і НАБУ просили Антикорупційний суд арештувати Коболєва і визначити заставу у розмірі 365,6 млн грн. 1 березня Апеляційна палата антикорупційного суду частково задовольнила клопотання прокурорів. Призначила Коболєву запобіжний захід у вигляді застави на суму 229,2 млн грн! Кошти необхідно було зібрати за п’ять днів.

Фото: Facebook Андрія Коболєва

У підсумку рішення суду не було виконано. За Коболєва внесли лише 107 млн грн застави (46,71% від визначеної судом суми). З них сам фігурант дав на заставу лише трохи більше 1 млн грн.

Сторона обвинувачення знову пішла до суду з бажанням арештувати екстопменеджера «Нафтогазу». Суддя, яка розглядала клопотання, залишила в силі ухвалу Апеляційної палата Вищого антикорупційного суду від 1 березня з невеличким доповненням: зобов’язала Коболєва носити електронний засіб контролю.

«Коболєв не був під вартою. Тому й не виконав повністю ухвалу про заставу. В іншому випадку його не випустили б із СІЗО, оскільки мав би пред’явити з судової адміністрації виписку, що вся сума є на рахунку. Суддя мудро описала всі ризики. І зазначила, що ця сума вже є достатньою. А її невнесення не є підставою для зміни запобіжного на варту. Водночас суд визнав, що існують ризики. Зокрема, врахував, що нова дружина Коболєва часто виїжджає за межі України. Тому додали ще електронний браслет. Думаю, що при такому обґрунтуванні, підозрюваний не вноситиме усієї суми застави», – так розтлумачило перебіг подій у справі джерело «Главкома» у суддівській системі.

Несподівано, але Спеціалізована антикорупційна прокуратура змирилася з цим ляпасом у судах. На журналістський запит пресслужба відомства повідомила: «На цей час стороні обвинувачення факти порушення вказаним підозрюваним обов’язків, покладених на нього ухвалами Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду та слідчого судді, невідомі. За таких обставин, а також з урахуванням того, що факту невнесення в повному обсязі застави слідчим суддею вже було надано оцінку та визнано недостатнім для зміни запобіжного заходу на більш суворий, сторона обвинувачення наразі повторно не ініціювала питання зміни запобіжного заходу».

Натомість адвокат і голова профспілки «Українська незалежна фундація правників» Ростислав Кравець побачив у цій ситуацію справжню сенсацію. У коментарі «Главкому» він зазначив, що на його пам’яті справа Коболєва – перший випадок у судовій системі, коли підозрюваному, який не виконав рішення суду і не вніс повну суму застави, не змінили міру запобіжного заходу на взяття під варту. Вищий антикорупційний суд мав би показати приклад усім іншим, «не таким антикорупційним» судам України, у питанні дотримання букви Закону, впевнений правник. Але стався збій…

«На мою думку, на справу Коболєва чиниться зовнішній вплив. При цьому САП у своїй роботі демонструє ті вади, які притаманні корумпованій генпрокуратурі часів узурпації влади Віктором Януковичем. Тому не варто очікувати на повернення до державного бюджету 229 млн грн, які Коболєв отримав незаконно. Зрештою, обвинувальний акт щодо колишнього голови правління «Нафтогазу», навряд чи, потрапить до суду. Скоріше за все, кримінальне провадження буде закрито на підставі закінчення термінів притягнення до відповідальності, а сама фабула звинувачення буде змінена на менш тяжку, строки за якою спливуть чи в суді, чи ще на досудовому розслідуванні. Відповідно, вини Коболєва не буде доведено. Думаю це може бути підтверджено й найближчим часом, коли строки досудового розслідування у цій нескладній справі будуть продовжені, а особа що підозрюється у вчинені злочину не буде оскаржувати саму підозру. В цілому, це може свідчити про домовленість з САП та НАБУ», – припустив Ростислав Кравець.

Іншої думки адвокат Дмитро Бузанов. Він звернув увагу, що тримання під вартою – це винятковий запобіжний захід, до обрання якого суд має підходити обережно, з дотриманням усіх процесуальних вимог. «Процесуальна поведінка підозрюваного демонструє, що ризики в частині його переховування не підтверджуються. Він з’являється до суду, а, отже, запобіжний захід досяг мети», – висловив своє бачення у бесіді з «Главкомом» правник.

Заставу Коболєва – у держбюджет!

А ось адвокат ГО «Платформа прав людини» Євген Воробйов вважає, що висновки Вищого антикорупційного суду є помилковими, оскільки підозрюваний  не надав доказів, що він намагався виконати ухвалу про внесення повної суми застави у розмірі 229,2 млн грн.

«Вбачаю, що прокурор у кримінальному провадженні повинен був звернутись до суду з клопотанням про звернення частини заставленої суми (107 млн грн – «Главком») у дохід держави. А також оскаржити в апеляції ухвалу антикорупційного суду від 14 березня. Невчинення цих дій може бути розцінене як бездіяльність прокурора в кримінальному провадженні, а керівництво повинно ініціювати службове розслідування із з’ясуванням обставин такої бездіяльності», – вважає адвокат Воробйов.

Нагадаємо, що на початку березня близькі та друзі Андрія Коболєва, який заробив у «Нафтогазі» понад 700 млн грн, у соціальних мережах оголосили збір грошей на заставу. Левову частину коштів (101 млн грн) перерахувала київська фірма «Конкорд Консалтинг». Вона належить бізнесмену Ігорю Мазепі, товаришу Коболєва.

«Озвучені в суді офіційні доходи дозволяли сплатити заставу, але Коболєв пояснював, що не може сплатити всю суму застави, тому що іноземний банк нібито заблокував його рахунки через підозру від НАБУ. Але він так і не сказав, які суми заблоковані, на яких рахунках і в якому банку. А головне – не було документального підтвердження такого блокування. Навряд комплаєнсслужба банку (внутрішня перевірка клієнта банком – «Главком») без правових підстав так довго блокуватиме рахунки клієнта, навіть підозрюваного у корупційному злочині. Адже він є невинуватим, поки інше не буде встановлено вироком суду і безпідставне блокування рахунків є порушенням його прав», – звертає увагу на ще одну деталь юрист «Центру протидії корупції» Вадим Валько.

У коментарі «Главкому» правник зазначає: через те, що ексголова правління НАК «Нафтогаз України»  не виконав рішення суду і не сплатив заставу у повному обсязі, прокуратура пішла до суду і попросила арешт із заставою у 365 млн грн. «Суд додав електронний браслет. Фактично це було компромісне рішення, яке, схоже, влаштувало як захист, так і прокуратуру», – робить висновок представник «Центру протидії корупції».

Разом з тим захист Коболєва спробував зіграти у піжмурки. 23 березня Верховний суд розглянув клопотання захисника ексглави правління «Нафтогазу». Він просив перевірити ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, яка зобов’язала його клієнта  внести 229,2 млн грн застави. Однак Феміда відмовила у відкритті провадження, наголосивши: Кримінальний процесуальний кодекс не передбачає оскарження рішень апеляційної інстанції.

До речі, Апеляційна палата у своєму рішенні чітко про це вказала: «Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає».

***

А вже цього тижня орган досудового розслідування зазнав ще одного фіаско. Вищий антикорупційний суд витратив три дні на розгляд клопотання детектива НАБУ щодо продовження термінів розслідування, в якому підозрюваним проходить колишній голова правління НАК «Нафтогаз України» Андрій Коболєв. Слідство просило додаткових шість місяців на збір доказів у цій кримінальній справі. Це при тому, що справа триває з 2018 року.

Стоп-кадр із відеотрансляції справи Андрія Коболєва, яку розглядав Вищий антикорупційний суд

Водночас сторона захисту та підозрюваний в унісон заявили: готові доводити невинуватість. Натомість правоохоронці, на їхню думку, затягують передачу обвинувального акту до суду.

«Слідство затягує час і це має для мене конкретні наслідки. Зокрема, йдеться про відмову у нормальній бізнес-активності, яка корисна, у тому числі й державі», – поскаржився Коболєв слідчому судді на обмеження у пересуванні.

Далі він детальніше розкрив суть своєї бізнес-активності. Як з’ясувалося, близько року Коболєв опікується проєктом із розміщення систем енергозбереження. Окрім комерційної складової, зиск від цього, за твердженням підозрюваного, матиме й держава, коли енергосистема відчуватиме пікові навантаження. Але на заваді такій «благородній справі» стало слідство, яке відмовилося відпускати Коболєва за межі столиці. Така версія підозрюваного.

«Ми направили запит (правоохоронцям – «Главком»), який підкріпили листом американської колеги щодо надання мені дозволу на подорож у межах трьох областей України. Це необхідно для проведення перемовин із власниками земельних ділянок. На великий подив мені було відмовлено у поїздці. Причини – необхідність продовження розслідування і проведення процесуальних дій… Отже, відбувається свідоме блокування моєї діяльності», – наголосив Коболєв.

У підсумку Феміда відмовила детективу НАБУ у продовженні термінів досудового розслідування. Це відбулося 12 квітня. Того ж дня у НАБУ вирішили продемонструвати, що не здаються, і повторно закинули до суду клопотання про продовження розслідування на пів року. Документ підписав старший детектив, який погодив керівник САП.

Фото: Віталій Тараненко